Визначення сфери економічної доцільності використання різних видів тяги

Оцінка економічної ефективності заміни тепловозної тяги електричної на діючих залізничних лініях і ділянках або введення електричної тяги на ділянках нового будівництва проводиться на основі загальноприйнятої методики визначення економічної ефективності технічних рішень. При цьому для порівнюваних прогресивних видів тяги визначають капітальні вкладення, вартість маси вантажів, які одночасно перебувають у процесі переміщення, експлуатаційні витрати і модифіковані приведені витрати по видам тяги.

В якості критерію економічної ефективності доцільно застосовувати модифіковані приведені витрати. Вони можуть розраховуватися на весь життєвий цикл інвестицій або як поточні. В загальному випадку, при розрахунку на весь життєвий цикл, даний показник визначається за формулою:

,

де - модифіковані приведені витрати на весь життєвий цикл інвестицій;

- експлуатаційні витрати в році t без амортизаційних відрахувань;

- амортизаційні відрахування в році t (податковий облік);

- капітальні вкладення в році t;

- маса вантажу "на колесах" (для кроків, починаючи з 2-го – приріст маси вантажу на колесах). При розрахунку комерційної ефективності даний фактор, як правило, не враховується;

- ставка податку на прибуток (при визначенні суспільної ефективності приймається рівною 0);

- ставка дисконту (необхідна норма доходу по інвестиціях);

Т - термін життєвого циклу інвестицій.

Модифіковані наведені витрат є показником порівняльної ефективності і повинен визначатися у співставних умовах – для одного обсягу перевезень, для одного терміну життєвого циклу і т. д. В цих умовах при застосуванні базових цін експлуатаційні витрати за роками можуть вважатися рівними, а капітальні вкладення – виконуватися в початковий момент часу. У цьому випадку формула приймає вигляд:

,

де - ставка капіталізації, яка включає ставку дисконту і ставку повернення капіталу. Визначається за формулою:

.

У разі рівності за варіантами ставки дисконту та ставки капіталізації, можуть розраховуватися поточні модифіковані наведені витрати, які виходять з модифікованих приведених витрат множенням на ставку капіталізації:

Перевага віддається варіанту з мінімальним значенням розглянутого показника.

При визначенні капітальних вкладень необхідно, в першу чергу, перейти від густоти вантажопотоку на ділянці до середньодобової густоті руху поїздів, тобто розрахувати пропускну спроможність ділянки (число пар поїздів) для кожного виду тяги

де - густота вантажопотоку в вантажному напрямку, млн. т нетто в рік;

- коефіцієнт, що характеризує відношення маси поїзда брутто до масі поїзда нетто, виходячи з структури вантажопотоку за родами вантажів;

- норма маси поїзда брутто, т.

Потрібний парк локомотивів для порівнюваних видів тяги

де - розрахунковий норматив часу повного обороту локомотива на дільниці, год;

- внутрішньорічної (місячний) коефіцієнт нерівномірності вантажних перевезень на ділянці;

- коефіцієнт, що враховує частку локомотивів в ремонті і резерві.

Реквізит парк вантажних вагонів при порівнюваних видах тяги:

,

де - густота вантажопотоку в обох напрямках, млн. т нетто в рік;

- протяжність ділянки обігу локомотивів, км;

- коефіцієнт, що враховує частку вагонів у резерві і ремонті;

- дільнична або маршрутна (для напряму) швидкість руху поїздів, км/год;

- динамічне навантаження вагона робочого парку, т.

Сумарні капітальні вкладення в локомотивний і вагонний парки визначають добутком ціни одного локомотива або вагона на їх число.

Сумарні капітальні вкладення в постійні пристрої для порівнюваних видів тяги на ділянках новобудов або на діючих при заміні тепловозної тяги електричної можуть бути розраховані як добуток укрупнених нормативів питомих капітальних витрат на 1 км (за видами тяги) на загальну протяжність ділянки обігу локомотивів.

Вартість вантажної маси, одноразово знаходиться на ділянці звернення локомотивів:

де - середня ціна 1 т вантажу, розрахована у відповідності зі структурою вантажопотоку за родами вантажів на ділянці звернення локомотивів.

Загальну суму експлуатаційних витрат (без амортизаційних відрахувань) при порівнюваних видах тяги можна визначити методами безпосереднього розрахунку або витратних ставок.

Річні експлуатаційні витрати відповідно на поточне утримання локомотивів і оплату праці локомотивних бригад, пов'язані з витратами локомотиво-кілометрів, локомотиво-годин і вагоно-годин на ділянці при кожному виді тяги. Річні експлуатаційні витрати на електроенергію та паливо (витрати енергоресурсів), пов'язані з виконанням роботи в тонно-кілометрах брутто при кожному виді тяги на ділянці. Річні експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням відповідно тягових підстанцій, контактної мережі на перегонах і станціях ділянки та обладнання дистанцій електропостачання при електричній тязі.

Експлуатаційні витрати з технічного обслуговування вагонів, пов'язані з витратами вагоно-кілометрів, змінюються лише під впливом навантаження вагонів, яка однакова для порівнюваних видів тяги; ці витрати при порівнянні видів тяги можна не враховувати.

Поряд із вибором найбільш економічного виду тяги методами порівняльної суспільної ефективності потрібно визначати також загальну громадську і комерційну ефективність капітальних вкладень у вибраний вид тяги і встановлювати ступінь і характер її впливу на загальну ефективність використання дей-діючих виробничих фондів на ділянці або залізничної лінії.

Різноманіття природно-географічних і експлуатаційно-технічних умов, в яких здійснюються розвиток і робота залізничного транспорту, що дозволяє найбільш економічно поєднувати обидва види тяги з урахуванням їх техніко-економічних особливостей, тобто встановлювати сфери ефективного застосування електричної та тепловозної тяги без протиставлення їх одне одному.

Визначення сфер ефективного застосування кожного виду тяги з економіко-математичної точки зору являє собою рішення багатоваріантної задачі. Ступінь економічності видів тяги залежить від багатьох умов і факторів. Найважливішими з них є: грузонапряженность з урахуванням перспективи її зростання, кількість головних шляхів, складність профілю шляху, вартість постійних пристроїв електропостачання, тип і вартість локомотивів (електровозів та тепловозів), співвідношення цін на паливо та електроенергію з урахуванням перспективи їх зміни.