Бар'єри на шляху до взаєморозуміння представників різних націй

Спеціалісти виділяють такі бар'єри на шляху до взаєморозуміння з іноземцями:

— різне сприйняття інформації в контексті своєї ділової культури. Це відбувається тому, що поведінку людей іншої культури ми часто пояснюємо нашою культурою, а це неправильно. Наприклад, американець—керівник каже греку-підлеглому: "Коли ви думаєте закінчити звіт?" Цим запитанням американець запрошує грека взяти участь у прийнятті рішення. У грека це не прийнято, і він ставить запитання: "А коли це потрібно?" Американець: "Це Вам краще знати, бо Ви робите звіт". Але грек у цьому вбачає намагання американця перекласти на нього відповідальність за прийняття рішення і навмання каже: "10 днів". Американець розуміє, що за 10 днів зробити неможливо, і додає час: "Давайте за 15 днів". Американцю здається, що він запропонував вигідне вирішення проблеми, але грек цього не розуміє і сприймає це як наказ начальника, для якого згода від підлеглого не потрібна. Оскільки підготовка звіту потребувала ЗО днів, то через 16 днів звіт, звичайно, не був готовий. Як на це реагують американець та грек? Американець: "Пройшло 15 днів, де звіт?" Він думає, що греку буде соромно, тому що він порушив домовленість. Грек думає, що керівник не компетентний, бо не знає, що для звіту потрібно ЗО днів, і тому каже: "Звіт буде готовий завтра". Американець: "Але ж ми домовилися, що він буде готовим сьогодні!" Але грек не підписував ніякого контракту, а просто виконував нерозумний наказ некомпетентного керівника, тому він розсердився і сказав: "Ось моя заява, я йду від вас" (він не зустрічав такого тупого керівника, який не знає, скільки часу треба для складання такого звіту). Але американець здивувався: "Я зовсім не розумію, чому Ви йдете". У цьому простенькому діалозі видно, що бар'єром до розуміння представника іншого народу є незнання його ділової культури;

— мовні бар'єри, використання сленгів. Якщо японець каже "нехай", то це зовсім не означає, що він з вами погоджується. Це лише знак, що вія уважно вас слухає; '

— національна стереотипізація. У людини звичайно викликає образу, коли підводять всіх людей певної національності під один, як правило, негативний образ: "усі євреї хитрі", "усі росіяни — п'яниці";

— етноцентризм — протиставлення однієї нації іншій як більш розумній, багатшій тощо;

— різне розуміння невербалики. Якщо, наприклад, закинути ногу на ногу під час розмови в Таїланді, то це може призвести до негативних наслідків, бо у тайців ноги вважаються найбільш брудною частиною тіла, тому такий жест — образа;

— притаманний народу порядок спілкування. Американці чи європейці можуть під час розмови переходити з одного предмета обговорення на інший. Але для людини східної — це незрозуміло і викличе підозрілість;

— пізнавання партнера. Для представників поліактивної культури потрібен час для попередніх контактів і пізнання (зустрічі в неофіційних умовах, спільні знайомства тощо);

— дотримання ритуалів. Якщо для людей європейської та американської культур обмін візитками є досить формальним актом ввічливості, то для японця — це серйозний ритуал, в якому виявляються щирість та доброзичливість ставлення;

— відповідність формального та реального змісту. У кожного народу, наприклад, є ідіоми, які іноземець не може зрозуміти;

— ставлення до часу. Для євро-американського менеджменту дотримання визначеного часу є важливим, бо вони виходять з того, що час — це гроші, а для народів поліактивної культури — ні, бо вони нагадування про час сприймають як намагання підштовхнути до швидких, але непродуманих дій;

— дотримання норм моралі, звичаїв, традицій. Ігнорування може спровокувати конфлікти. Не випадково М. Тетчер, перебуваючи в Саудівській Аравії, постійно носила капелюшок з густою вуаллю, що прикривала її обличчя. Цим вона демонструвала повагу до місцевих звичаїв щодо появи жінки серед чоловіків;

— розуміння середовища. Для європейської та американської культури бізнесу переговори в офісі єдино можливі, а в Латинській Америці вони можуть вестися навіть у ресторані. Північні американці спілкуються на значно більшій відстані, аніж південні американці.

Менеджеру, для того щоб успішно долати при спілкуванні з іноземцями ці та інші бар'єри на шляху до взаєморозуміння, необхідно:

• по-перше, поважати історію, традиції та культуру народу* розуміти як ті чи інші національні психологічні та культурні особливості позначаються на менеджменті конкретної країни, конкретної корпорації, враховувати це в своїй діяльності;

• по-друге, розвивати в собі постійний інтерес до вивчення культури того народу, з представниками якого доведеться мати справу.

Вміння визначати, до якого типу ділової культури належить компанія ваших партнерів, які поведінкові особливості характерні для цієї країни, як вибудовуються в ній стосунки між людьми, як ставляться до часу і як це впливає на менеджмент — допоможе менеджеру вибрати правильну лінію поведінки і сприятиме його успіху в бізнесі на міжнародному ринку. Особливе значення це має для транснаціональних компаній. З одного боку, різні ділові культури можуть стимулювати спільні зусилля і сприяти накопиченню колективних знань, впровадженню кращого досвіду. Водночас бар'єри у спілкуванні, зумовлені національними, культурними і мовними відмінностями, нерідко заважають окремим підрозділам спільно працювати. Керівництву таких компаній, її менеджерам слід докладати чимало зусиль, щоб пом'якшити негативний ефект таких бар'єрів, щоб використовувати переваги для створення нових ідей і перетворення їх на джерело прибутків.

Менеджери із світовим ім'ям, керівники найбільш успішних транснаціональних компаній вважають, що вивчення різних ділових культур — це не просто хороша ділова практика, а один з ключових аспектів конкурентоспроможності в майбутньому. Вони підкреслюють, що повага до культурних відмінностей між людьми — одна з найважливіших якостей успішного глобального лідера.

Використанні джерела [4, 9,11,18, 20, 33, 36, 37, 38]

Запитання для самоперевірки:

1. Що таке ділова культура і які типи ділової культури Ви знаєте?

2. Чим відрізняються між собою різні типи ділової культури?

3. Чим відрізняються між собою західна та східна культури?

4. Які країни культивують індивідуалізм, а які колективізм?

5. Які країни належать до мужніх і які до жіночих?

6. Як поділяють ділові культури за ставленням до часу?

7. Як ставляться представники різних ділових культур до початку ділових переговорів?

8. Назвіть типи корпоративної культури і країни, до яких вони належать, а також основні відмінності між ними.

9. Що таке менталітет і як пов'язаний з менталітетом менеджмент?

10. Назвіть фази ділового контакту з іноземними партнерами.

11. Що приверне увагу на презентації товару представників моноактивної, поліактивної та реактивної культур?

12. Назвіть бар'єри взаєморозуміння у спілкуванні з іноземцями.