Г– Т – ( Засоби виробництва, робоча сила…) – Виробництво – Г

 

Під час вивчення цієї теми потрібно мати на увазі, що функціонуючий капітал перебуває у безперервному русі або обороті. Оборот капіталу - це такий його рух, коли різні частини капіталу одночасно перебувають і у грошовій, і в продуктивній, і у товарній функціональних формах при логічно послідовному перетворенні кожної з них у наступну.

Важливою якісною ознакою обороту капіталу є швидкість обороту. Чим швидше обертається капітал, тим більше прибутку він приносить. Швидкість обороту капіталу має два виміри. Перший - це відрізок часу, впродовж якого до підприємця з виручки від реалізації товарної продукції повертається у грошовій формі вся сума авансованого капіталу, що зросла на величину прибутку. Цей відрізок часу складає один оборот. Другий вимір швидкості обороту капіталу похідний від першого - це кількість обертів капіталу за рік. Обчислюється шляхом ділення 12 місяців на кількість місяців, якою вимірюється один оборот.

Різні матеріально-речові складові частини продуктивного капіталу, а саме засоби праці й предмети праці як складові частини постійного капіталу здійснюють свій рух з різною швидкістю. Засоби праці - будівлі, споруди, верстати, машини, обладнання, інструменти тощо продуктивно функціонують від кількох років до кількох десятків років і беруть участь у багатьох виробничо-технологічних циклах. Вони є матеріально-технічною основою підприємств і їх вартість утворює собою основний капітал.

Предмети праці, конкретні партії сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів тощо беруть участь лише в одному виробничо-технологічному циклі. В ньому вони повністю виробничо-споживаються і втілюються в товари. їх вартість живою працею виробників повністю переноситься на створювану в тому ж виробничому циклі продукцію. Капітал, вкладений у предмети праці, швидко обертається і тому є оборотним капіталом.

До оборотного капіталу належить також капітал, вкладений у робочу силу, тобто змінний капітал. У процесі свого функціонування робоча сила не переносить свою вартість на створювані товари. Вона створює нову вартість, в т. ч. і додаткову вартість. Внаслідок реалізації створених товарів еквівалент вартості робочої сили повертається до підприємця, приносячи йому водночас і додаткову вартість.

Основний капітал у процесі його функціонування в повному обсязі натурально бере участь у багатьох виробничо-технологічних циклах. У кожному виробничо-технологічному циклі, залежно від амортизації машин, обладнання тощо, він відповідними частками переносить їх вартість на створювані товари. Внаслідок реалізації товарів основний капітал також частками повертається із виручки до підприємця у грошовій формі. Повний оборот основний капітал здійснює впродовж низки виробничо-технологічних циклів.

Значну увагу необхідно приділити пізнанню особливостей функціонування основного капіталу. Матеріально-речові елементи основного капіталу, оскільки вони функціонують протягом кількох років, зазнають поступового витрачання своєї споживної вартості, тобто фізичного і морального зносу.

Фізичний знос елементів основного капіталу відбувається під час їх експлуатації, а також під фізично-хімічним впливом навко­лишнього середовища. Вартість фізичного зносу чи амортизації елементів основного капіталу переноситься на вироблювані товари і при їх реалізації відокремлюється від виручки та утворює аморти­заційний фонд, тобто фонд зміщення споживчих засобів праці.

Моральний знос елементів основного капіталу - це їх старіння і відповідне знецінення внаслідок науково-технічного прогресу. Відрізняються два види морального зносу. Перший вид - втрата частини вартості діючих засобів праці у зв'язку зі здешевленням виробництва таких самих або подібних елементів основного капіталу внаслідок підвищення продуктивності праці в машинобудуванні та будівництві. Другий вид - втрата якості й частини вартості діючих елементів основного капіталу внаслідок упровадження нових, більш досконалих засобів праці.

З метою запобігання втрат від фізичного та морального зносу основного капіталу потрібно бережливо ставитись до засобів праці під час їх експлуатації і зберігання, здійснювати інтенсифікацію експлуатації засобів праці у виробництві для прискорення фізич­ного зносу відповідних елементів основного капіталу до настання їх морального зносу та форсування утворення амортизаційного фонду, тобто - прискорена вартісна амортизація.

Витрати виробництва – вартісна оцінка витрат економічних ресурсів при виробництві продукції. Витрати є формою руху авансованого промислового капіталу. В загальному виді витрати поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні (явні, експліцитні, бухгалтерські­) витрати — витрати на оплату зовнішніх економічних ресурсів (грошові витрати на придбання засобів виробництва, оплати транспортних послуг, і т. ін). Вони сплачуються за умов отримання рахунку чи накладної і відобража­ються у бухгалтерському балансі.

Внутрішні (неявні, імпліцитні) витрати — витра­ти фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Вони включають недоотримані підприємцем до­ходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні влас­них ресурсів.

Виокремлення явних та неявних витрат обумовлює два підходи до розуміння природи затрат підприємства.

1) Бухгалтерський підхід -передбачає врахування зов­нішніх витрат.

2) Економічний підхід передбачає, що наряду із зовнішніми витратами підприємство враховує також внутрішні, що пов'язані з можливістю альтернативного використання ресурсів.

Отже, економічні витрати відрізняються від бухгалтерських на величину альтернативної вартості власних ресурсів.

Альтернативна вартість (вартість втрачених мож­ливостей, пропущена вигода) — вартість найкращої (най­вище оплачуваної) альтернативної можливості виробницт­ва чи поведінки фірми при порівняльному ступені ризику.

Таким чином, економічні (вмінені) витрати — це ви­трати, які належить здійснити підприємцю, щоб відволікти ресурси від альтернативного використання. Це дійсні витра­ти на виробництво товару, які відображають вартість ресурсів при найкращому з можливих варіантів їхнього застосування.

Витрати бувають:

Постійні витрати (FC) – мають місце незалежно від зміни обсягів виробництва.

Змінні витрати (VC) змінюються залежно від зміни обсягів виробництва.

Сукупні (валові) витрати (TC) – витрати на придбання та використання всіх факторів виробництва; сума постійних та змінних витрат.

Середні витрати (ATC) - середня величина витрат на виробництво одиниці продукції: АТС=ТС/Q.

Граничні витрати (MC) – приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції.

Будь-яка фірма повинна здійснювати господарську діяльність таким чином, щоб сукупні витрати були меншими, ніж доход від реалізації виробленої продукції. Тільки за таких умов, вона отримуватиме прибуток. Тож, грошова виручка, яку отримує фірма за продукцію називається виручкою від реалізації.

Валовий прибуток – це виручка від реалізації продукції мінус сукупні витрати на виробництво.

Чистий прибуток – різниця між валовим прибутком і сплаченими податками. Його величина свідчить про ефективність або неефективність господарювання.

Економічний прибуток– з виручки вираховуються не тільки явні, але й приховані витрати.

Незалежно від фінансових результатів діяльності, під­приємець одержує ще й нормальний прибуток - ви­нагороду підприємця за його працю. Не одержуючи нормального прибутку, підприємець не став би займатися даною справою. Отже, підприємницький доход складається з нормаль­ного і чистого прибутків.

Соціально-економічна сутність прибутку найповніше виявляється у його функціях:

— облікова, індикативна – характеризує прибуток як найважливіший показник, критерій ефективності господарської діяльності фірми;

— розподільча – характеризує прибуток як основне фінансове джерело розвитку фірми та суспільства в цілому;

— стимулююча – визначає прибуток як потужний генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій та нововведень.

Економічна роль прибутку полягає у тому, що він є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, джерелом розширення суспільного виробництва.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Чому капітал функціонує як авансована товарно-грошова вартість?

2. У чому полягає соціально-економічна сутність капіталу?

3. Що означає капітал як фактор виробництва?

4. Охарактеризуйте конкретні форми існування капіталу.

5. Що таке витрати виробництва? Які існують види витрат?

6. У чому полягає сутність прибутку?

7. Проаналізуйте основні форми прибутку.

8. Як визначається норма прибутку?

9. Яку економічну роль відіграє прибуток?

10. Що таке оборот капіталу і чим він відрізняється від кругообігу?

11. Яких функціональних форм набуває промисловий капітал у процесі свого руху?

12. За якими ознаками розрізняється основний та оборотний капітал?

13. Охарактеризуйте структуру часу обороту промислового капіталу.

14. Що таке амортизація основного капіталу?

ТЕМА 10.








Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 983;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.013 сек.