Антисептичні та дезінфекційні засоби
Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
Хлорамін Б (Chloraminum B) | Порошок | 0,25-0,5% розчин для дезінфекції рук; 1,5-2% розчин для обробки ран; 1-5% розчин для дезінфекції неметалевих предметів. |
Розчин йоду спиртовий (Solutio Iodi spirituosa) | Флакони по 10; 15; 25 мл 5% спиртового розчину; Ампули по 1 мл 5% розчину | Зовнішньо 5% спиртовий розчин |
Розчин Люголя (Solutio Lugoli) | Флакони по 50 мл | Зовнішньо для змащування слизової оболонки глотки, гортані. |
Йодинол (Iodinolum) | Флакони по 100мл | При тонзилітах – 4-5 промивань; При гнійних отитах закапують по 5-8 крапель; При трофічних виразках, опіках – прикладають серветки, що змочені йодинолом. |
Йоддицерин (Ioddicerinum) | Флакони по 15 мл | Зовнішньо для змащування слизових оболонок, шкіри |
Розчин водню пероксиду (Solutio Hydrognii peroxydi diluta) | Офіцинальний 3% розчин у флаконах | Зовнішньо для промивань та полоскань при стоматиті, ангіні, гінекологічних захворюваннях |
Калію перманганат (Kalii permanganas) | Порошок | 0,1-0,5% розчини для для промивання ран; 0,05-0,1% розчини для промивання шлунка |
Ртуті дихлорид (Hydrargyri dichloridum) | Порошок; Таблетки по 0,5 і 1г для зовнішнього застосування | Для дезінфекції розчини 1:500 – 1:1000 |
Срібла нітрат (Argenti nitras) | Порошок | 2-10% розчин для змащування шкіри та припікань; 0,25-2% розчин для змащування слизових оболонок, застосовують при гострому кон’юнктивіті |
Протаргол (Protargolum) | Порошок | 1-5% розчин – при запальних процесах верхніх дихальних шляхів; 1-3% розчин для промивання сечового міхура, при кон’юнктивіті |
Цинку сульфат (Zinci sutfas) | Порошок; Очні краплі (0,25 і 0,5% розчини) у флаконах по 10 мл | 0,1-0,5% розчин закапують під час лікування кон’юнктивіту; 0,25-0,5% розчини – в оториноларингології; 0,1-0,5% розчини в порожнину сечівника і піхви |
Дерматол (Dermatolum) | Порошок; Мазь 10% | Зовнішньо в присипках та мазях, ректально у свічках по 0,2г |
Ксероформ (Xeroformium) | Порошок; Мазь 10% | Зовнішньо в мазях та присипках (3-10%) |
Фенол чистий (Phenolum purum) | Порошок | Для дезінфекції – 3-5% розчини |
Дьоготь березовий (Pix liquida Betulae) | Рідина | Зовнішньо у вигляді 10-30% мазей, лініментів (готують extempore) для лікування екземи, псоріазу, корости тощо. |
Лінімент бальзамічний за Вишневським (Linimentum balsamicum Wishnevsky) | Флакони по 100г | Зовнішньо для лікування ран, виразок, пролежнів |
Розчин формальдегіду (Solutio Formaldehydi) | Офіціальний 37% розчин | Зовнішньо 0,5-1% розчини; Для спринцювань – розчини 1:2000 – 1:3000; Для дезінфекції інструментів – 0,5% розчин |
Спирт етиловий (Spiritus aethylicus) | Розчин 40%; 70%; 90% і 96 % | Для обробки рук медичного персоналу, операційного поля – 70%; стерилізації хірургічних інструментів – 90-96% |
Брильянтовий зелений (Viride nitens) | Порошок; 1-2% спиртовий розчини у флаконах по 10 мл | Зовнішньо 1-2% водні та спиртові розчини |
Метиленовий синій (Methylenum coerueum) | Порошок; 1% водний розчин; 1% спиртовий розчин; ампули по 20 і 50 мл 1% розчину метиленового синього в 25% розчині глюкози (“Хромосмон”) | Зовнішньо 1-3% спиртовий розчини; Для промивання сечівника і сечового міхура – 0,02% водні розчини; у вену – 50-100 мл 1% розчину. |
Етакридину лактат (Aethacridinі lactas) | Порошок; 1% спиртовий розчин; 3% мазь по 25г | Для обробки ран – 0,05 – 0,2% розчин; У порожнини тіла – 0,05-0,1% розчини; Зовнішньо – 2,5% присипки, 1% мазі, 5-10 % пасти, 0,1-0,2% розчини |
Фурацилін (Furacilinum) | Порошок; таблетки по 0,1г (внутрішньо); таблетки по 0,02г (для приготування розчинів); 0,2% мазь | Водні розчини 1:5000 (0,02%) – для обробки гнійних ран, при виразках і пролежнях, опіках ІІ і ІІІ ступеня, кон’юнктивах; Спиртові розчини 1:1500, 0,2% мазт – при блефаритах; Внутрішньо для лікування шигельозу по 0,1г 4-5 разів на добу |
Розчин аміаку (Solutio Ammonii caustici 10%) | Флакони по 10, 40 і 100 мл | У хірургії для миття рук (25мл на 5л теплої перевареної води) |
Хлоргексидину біглюконат (Chlorhexidinі bigluconas) | 20% водний розчин у флаконах по 0,5; 1 % | 0,5% водноспиртовий розчин для обробки операційного поля; 0,5% водний розчин для дезінфекції ран, промивання опіків; 0,5% спиртовий розчин або 1% водний розчин для дезінфекції рук; 0,1% водний розчин для дезінфекції приміщень; 0,05% водний розчин для профілактики венеричних захворювань |
ІІІ
Лікарські засоби, які пригнічують життєдіяльність збудників інфекційних захворювань в організмі людини, називають хіміотерапевтичними засобами. На відміну від антисептиків вони справляють вибіркову протимікробну дію і менш токсичні для людини.
Правила раціональної хіміотерапії:
- Встановити точний діагноз, тобто збудника та його чутливість до хіміотерапевтичних засобів.
- Вибрати препарат, який найбільш підходить, тобто врахувати його специфічність дії, фармакологічні ефекти, анамнестичні дані.
- Препарат призначають у такій дозі (разовій і добовій) і так вводять, щоб забезпечити його середню терапевтичну концентрацію в тканинах макроорганізму впродовж усього курсу лікування.
- Для забезпечення середньої терапевтичної концентрації препаратів слід враховувати їх взаємодію з препаратами інших груп:
на фармакологічному рівні;
на фармакокінетичному рівні;
на фізико-хімічному рівні.
- Лікування триває до очевидного одужання.
- Контроль за одужанням: при деяких інфекціях бажано мікроскопічне підтвердження.
Антибіотики – це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослинного або тваринного походження, їх напівсинтетичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, а також затримують ріст пухлин. В основі одержання антибіотиків лежить антагонізм між мікроорганізмами – антибіоз (від грецького anti –проти і bios – життя).
Характерні властивості антибіотиків:
Ë висока біологічна активність відносно чутливих до них мікроорганізмів;
Ë висока вибіркова протимікробна дія;
Ë біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних одиницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або 1 мг препарату (ОД/мг);
Ë випускають антибіотики в різних лікарських формах (порошки у флаконах, розчини в ампулах, таблетки, мазі).
Призначають внутрішньовенно, парентерально та місцево.
Більшість антибіотиків для парентерального введення – порошкоподібні речовини у флаконах, які розчиняють безпосередньо перед ін’єкцією. Розчинниками для антибіотиків можуть бути вода для ін’єкцій, ізотонічний (0,9%) розчин натрію хлорид, 0,25 – 0,5% розчин новокаїну.
Механізм дії антибіотиків полягає у включенні препаратів в процеси обміну (метаболізму) мікробної клітини. Внаслідок цього відбуваються специфічні порушення росту й розмноження мікроорганізмів та ослаблюється їхня патогенність. У ряді випадків антибіотики порушують проникність оболонок бактеріальних клітин, генетик-ний код, чим знижують життєздатність мікроорганізмів, припиняють їх розмноження.
Для успішного проведення антибіотикотерапії потрібно:
антибіотики правильно призначати і своєчасно відмінити;
закінчуючи лікування антибіотиками, препарат відміняють відразу, а не поступово;
тривалість курсу лікування повинна бути не меншою ніж 5-8 днів.
Класифікація антибіотиків за хімічною будовою
1. β – лактамні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, монобактами).
2. Тетрацикліни.
3. Левоміцетини.
4. Аміноглікозиди.
5. Поліміксини.
6. Макроліди.
Дата добавления: 2016-03-15; просмотров: 1417;