Поняття, класифікація та оцінка необоротних активів бюджетної установи

До необоротних активів бюджетних установ включаються основні засобіи, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, незавершене капітальне будівництво.

До основних засобів належать матеріальні активи, які утримуються установою для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Згідно з Положенням бухгалтерського обліку фінансових інвестицій бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, яке запрацювало 01 січня 2014р., список необоротних активів поповнили довгострокові фінансові інвестиції (рахунок 15), які включають інвестиції в капітал підприємств і в цінні папери. Під час складання фінансової звітності їх включають до складу необоротних активів.

Необоротні активи поділяються на такі види:

1. основні засоби:

основні засоби, які включають:

земельні ділянки;

капітальні витрати на поліпшення земель;

будинки та споруди;

машини та обладнання;

транспортні засоби;

інструменти, прилади, інвентар;

робочі і продуктивні тварини;

багаторічні насадження;

- інші необоротні матеріальні активи, які включають:

музейні цінності, експонати зоопарків, виставок;

бібліотечні фонди;

малоцінні необоротні матеріальні активи;

білизну, постільні речі, одяг та взуття;

тимчасові нетитульні споруди;

природні ресурси;

інвентарну тару;

матеріали довготривалого використання для наукових цілей;

необоротні матеріальні активи спеціального призначення.

2. нематеріальні активи, які включають:

авторські та суміжні з ними права;

інші нематеріальні активи;

3. незавершене капітальне будівництво, яке включає:

капітальні видатки за не введеними в експлуатацію основними засобами;

капітальні видатки за не введеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами;

капітальні видатки за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами.

До малоцінних необоротних матеріальних активів (на субрахунок 113) зараховують:

- предмети вартістю, що не перевищує 2500 грн (без ПДВ);

- сценічно-постановочні засоби (декорації, меблі й реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизну, взуття, перуки тощо) вартістю, що не перевищує 5000 грн за одиницю (без ПДВ).

Таким чином, виходить, що до основних засобів належать предмети вартістю понад 2500 грн без ПДВ (що не потрапили за вартістю до малоцінних), а сценічно-постановочні засоби — понад 5000 грн (без ПДВ) за одиницю.

Первісною вартістю об'єкта основних засобів, придбаного за плату, є сума, сплачена постачальникам, зважаючи, що до вартості необоротних активів не враховуються витрати з п.п. 1.5–1.8 Положення № 611. Так, до первісної вартості не відносять, а списують на фактичні видатки установи:

- суми ПДВ (або їх відносять до податкового кредиту, якщо це передбачено законодавством);

- податки та збори, інші послуги й інші видатки, сплачені під час придбання необоротних активів;

- роботи з установлення, а також витратні матеріали;

- витрати на поточний і капітальний ремонти.

У разі самостійного виготовлення (створення) об'єкта основних засобів первісною вартістю є собівартість виробництва.

Для об'єкта, який отримано в результаті обміну на інший актив, є залишкова вартість переданого об'єкта. У випадку якщо вартість переданого об'єкта дорівнює нулю, первісною вартістю отриманого об'єкта є його справедлива вартість на дату оприбуткування [4] .

У разі якщо об'єкт основних засобів отримано безоплатно (у випадках, передбачених законодавством) від іншої установи чи суб'єкта управління (юрособи), первісною вартістю буде:

- первісна (переоцінена) вартість, за якою основні засоби обліковувались у сторони, що їх передала, з урахуванням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації. Основні засоби передаються разом із первинними документами чи обліковими регістрами або іншими документами, що підтверджують вартість придбання (створення) основних засобів;

- у разі якщо первинні документи, що підтверджують вартість основних засобів, відсутні, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої здійснюється відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 7.3 Положення № 611, індексація первісної (переоціненої) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи. Для всіх об'єктів (крім житлового фонду) індексація проводиться протягом I кварталу наступного звітного року в порядку, визначеному п. 146.21 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Згідно з п. 7.4 Положення № 611, переоцінку необоротних активів установ проводить постійно діюча комісія, яка призначається наказом керівника установи щорічно та діє протягом року. Комісія здійснює переоцінку кожної окремої одиниці необоротних активів, і за її результатами складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

За загальним правилом, знос необоротних активів (крім перелічених в абз. 2 п. 8.7 Положення № 611) визначають в останній робочий день грудня робочого року. Але бюджетна установа, яка безоплатно передає об'єкт основних засобів або нематеріальний актив, повинна нарахувати суму зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації (до моменту передання).