Види пломб та способи їх розкриття злочинцями.

Трасологічними об'єктами є також захисні устрої – пломби. Їх навішують на двері, складові приміщення, сховища, вагони контейнерів і т.і. Виготовляють пломби з свинцю, жерсті, пластмаси, алюмінію й інших матеріалів. Пломбування складається з прикріплення пломби за допомогою мотузки або дроту і затиснення її пломбіратором, що лишає на поверхні пломби визначений відбиток (букви, цифру або знаки).

На сучасному етапі для контролю збереження вантажів на залізничному транспорті застосовуються силові запірно–пломбувальні пристрої, які в 1995–1996 роках пришли на зміну традиційній свинцевій пломбі і металевій закрутці. Силові запірно–пломбувальні пристрої одноразового використання застосовуються для пломбування любих видів залізничних вагонів, цистерн, контейнерів, автофургонів, а також складських приміщень. На сучасному етапі в багатьох країнах розроблені різні конструкції тросових и стержневих запірно–пломбувальних пристроїв. К найбільш розповсюдженим відносяться виробництва фірм: «Страж» (Росія): «Спрут–Универсал», «Спрут–500», «Спрут–М4», «Клещ–60СЦ», «Скат», «Клещ–МЦ»; фірми «BROOX» (США): «Кейблейл», «NAVALOK”; фірми “ONESEAL” (Данія): ОК–1, ОК–2, “ONESEAL 79 S”, “ONESEAL 96 и Т91”, “RAILSEAL»; «Нукер–1» (Казахстан); “Варта–Універсал М”, “Варта–Універсал” (Україна). Конструкція запірно–пломбувальних пристроїв складається з корпусу, стержню, пломби–шайби, механізму фіксації канату, який розташований у корпусі.

Механізм фіксації тросу існуючих на Україні запірно–пломбувальних пристроїв “Варта–Універсал М” складається з підпружинених шарів і клинів, які знаходяться на конусі або отворах, розташованих під кутом до центрального отвору в який вводиться трос. Вільний кінець тросу пропускається скрізь запірні елементи механізму в одному напрямку, а в зворотному напрямку підпирається шарами на які діє пружина.

При огляді пломби або запірно–пломбувального пристрою в протоколі фіксують форму, розмір, матеріал, з якого вони виготовлені, наявні на ній позначки і відбитки. Особливу увагу звертають на наявність слідів зламу та повторного обжиму пломби: сліди розширення отворів, через які просовувалась мотузка, подряпини і інші ушкодження, або сліди механічної дії на елементах механізму фіксації запірно–пломбувальних пристроїв. Можуть бути також виявлені сліди предметів, якими пломба стискувалася при повторному навішенні (сліди плоскогубців пломбіратора, зубів і ін.).Цих слідів може і не бути або вони будуть слабко-помітні, якщо злочинець застосовував прокладки (шкіру, дерево, гуму).

Після фіксації в протоколі, пломбу фотографують і знімають. Для цього мотузку або дріт розчленовують так, щоб не ушкодити слідів. Вилучену пломбу, пломби аналогічного матеріалу (для експериментів), мотузку або дріт, пломбіратор або знаряддя, використане для стиску, спрямовують на експертизу.