НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНІ ВИДИ ЗАМКІВ ТА ЇХ УСТРІЙ. ВИДИ ПЛОМБ ТА СПОСОБИ ЇХ РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНЦЯМИ.

Замки класифікуються:

а) по засобі кріплення до об’єкту, що замикається – врізні, накладні і навісні;

б) по цільовому призначенню – дверні, меблеві, сейфові, автомобільні та інші;

в) по конструкції механізму, що замикає – пружинні, сувальдні, циліндрові, гвинтові, із шифрованою системою запирання.

У переважній більшості замків основною деталлю є ригель, що діє як засув. У постійних замках ригель висувається з короба і при запиранні зв'язує (з'єднує) стулки дверей або двері і дверний короб. При запиранні навісних замків ригель захоплює один або обидва кінці дужки і таким чином утримує її в коробі.

Відмикання замків здійснюється шляхом пересування ригеля. Щоб утруднити це пересування (виключити можливість відмикання іншим предметом, крім ключа), в устрій замка вводять сувальди, пружини, циліндри. При вчиненні злочину замок розкривають або шляхом відмикання, або шляхом злому. Можливі комбінації обох засобів.

Способи злому і відмикання замків, що застосовуються злочинцями:

- через замкову шілину шляхом безпосереднього впливу на механізм замка (ригель, пружина й ін.). При цьому використовують підібраний ключ, відмичку, сторонній предмет;

– шляхом впливи на ригель зовні. При цьому засобі на виступаючу частину ригеля натискають за допомогою твердого плоского предмета (викрутки, леза ножа, металевої платівки); шляхом проворачування ключа, залишеного в замку всередині приміщення – захоплення кінчика ключа зовні здійснюють спеціальними щипцями ("уіс–тіті" – слон) або трубкою з прорізом.

Вивчення способу відмикання і слідів на зовнішній і внутрішній поверхнях замка дозволяє робити висновок про знання злочинцем конструкції замка, про його навички, про предмети, які використовувались для відмикання ін.

Злом замка здійснюють його відділенням від місця кріплення або порушенням цілісності замка. У першому випадку основна увага звертається на сліди від знарядь злому: розпил, віджим, свердлення.

Порушення цілісності навісного замка досягається руйнацією його короба (зрубуванням закльопок, відділенням кришки); розпилом (перекушуванням) дужки замка; відриванням дужки з гнізда. В усіх випадках на частинах замка і на ділянках двері залишаються сліди розрубу, віджима, тиснення (ударів).

У накладних і врізних замках можлива руйнація циліндрового (сувальдного, шифрового) устрою шляхом свердлення, зламу, виривання або згинання ригеля.

Огляд, фіксація і вилучення замків, знарядь зламу і інструментів на місці події. Сліди знарядь зламу і інструментів утворюються переважно внаслідок механічної взаємодії, тому вони майже завжди об’ємні та видимі, за винятком мікрослідів та слідів нашарування. При пошуках слідів знарядь злому необхідно звертати увагу на можливі шляхи проникнення злочинця в приміщення – на зламані двері, вікна. Різноманітність виникаючих слідів залежить від конструктивних особливостей перешкоди, замикаючих пристроїв, способу злому, застосованих знарядь.

Фіксація слідів знарядь злому здійснюється загальноприйнятими способами: описанням в протоколі огляду місця події, фотографуванням, складанням схем, замальовок. Найкращим способом вилучення слідів є вилучення їх разом з предметом або його частиною; оскільки слід у даному разі доступний для дослідження, у ньому немає викривлень, що дає змогу забезпечити широке використання в натурних колекціях слідів знарядь злому. На користь такого способу вилучення свідчить і та обставина, що відбувається одночасне вилучення і супутній слідів, а також зразків матеріалів та речовин, які можуть виявитися на одязі або тілі злочинця. Однак сліди на великих і коштовних речах найчастіше копіюють, виготовляючи зліпки з пластиліну, полімерних мас (пасти “К”, СКТН, “Сіеласт”), іноді використовують віск, гіпс, стеарин. При виготовленні пластилінового зліпка пластилін розминають у руці, потім його припудрюють порошком білил або сажі і притискують до сліду. При виготовленні зліпків з полімерних мас спочатку навколо сліду будують бортик з пластиліну. Потім розводять масу із затвердювачем і заливають в слід. Через деякий час зліпок готовий. Треба звернути увагу на те, що біля зруйнованої перешкоди, як правило, залишаються супутні сліди, які також необхідно зафіксувати й вилучити. Це такі сліди, як часточки, причиною появи яких є дія знарядь злому (тирса та ошурки, стружки, краплі металу); часточки самих знарядь злому або їх складових (зубці пилки, шматки свердла, злами знарядь та інструментів); матеріал зламаної перешкоди, часточки якої можуть залишитися на одязі та тілі злочинця, а також на знарядді злому (фарба, штукатурка тощо). Виявлені супутні сліди також мають бути сфотографовані, описані й вилучені.

Виявлені на місці події знаряддя злочину фіксують також, як і сліди: протоколюванням, вимірюванням, фотографуванням.

При огляді замка встановлюють механізм злому і з урахуванням цього виявляють і фіксують сліди для наступного визначення виду знаряддя, що застосовувалося. Поряд із замком оглядають і прилягаючі до нього ділянки дверей, приміщення і місцевість у цілому. Після цього фотографують як замок, так і виявлені сліди. При описі замка в протоколі огляду відображують відомості про його форму, розміри, матеріал, із якого він виготовлений (колір металу), маркувальні позначки (заводські клейма), виявлені сліди, їх форму, розмір, місце розташування. Разом із замком вилучають його частини, опилки і т.і. Ніяких дій по випробуванню механізму замка (відкриванню, закриванню) не роблять, тому що це може призвести до утворення нових слідів.