ВИДИ І МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЛІДІВ ЗЛАМУ І ІНСТРУМЕНТІВ.
Практика свідчить, що значна кількість злочинів супроводжується зламуванням різних перешкод, що заважають доступу до цінностей.
Зламування – це дія, яка полягає в пошкодженні, повному або частковому руйнуванні перешкоди, що забезпечує доступ до сховища або приміщення.
Необхідно мати на увазі, що подолання перешкоди не завжди пов'язане з її руйнуванням. Наприклад, використання підібраного ключа, відмички не спрямоване на зламування замикаючого пристрою, а пов'язане зі звичайним функціонуванням його механізму. Крім того, на місці події можуть бути виявлені сліди інструментів, застосування яких пов'язане з безпосереднім зламуванням, однак наявність таких слідів має причинний зв'язок з подією злочину. Прикладом таких слідів можуть бути сліди плоскогубців на обрізаній електропровідні при здійсненні крадіжки з магазину.
Залежно від об'єктів злому та інших обставин злочинцями застосовуються різні знаряддя злому, які можна поділити на три групи:
1) спеціально призначені або пристосовані для зламування (відмички, ломики, фомки тощо);
2) предмети і інструменти побутового та виробничої призначення (молотки, сокири, монтировки тощо);
3) предмети, які випадково опинилися на місці події (відтинки металевих труб, металеві прути тощо).
Найчастіше в практиці зустрічаються сліди механічної дії. Як правило, такі сліди об’ємні (вдавлені). Виняток становлять поверхневі сліди, утворені в результаті переносу фарбників або різного роду забруднень зі знаряддя злому на перешкоду (сліди нашарування), а також сліди, утворені в результаті відшарування частини фарбника або бруду з перешкоди на знаряддя. Значення таких слідів насамперед полягає в тому, що вони несуть інформацію про колір фарби знаряддя, його забруднення, про наявність мікрочасток–нашарувань.
Залежно від виду знаряддя, яке застосовувалось розрізняють сліди:
- віджиму;
- удару;
- розрубу;
- зустрічного різання (ножиці, кусачки);
- розпилу;
- свердлення.
Сліди тиснення утворюються при віджимі, ударі. Удар характеризується миттєвою дією навантаження на матерії перешкоди, а при віджимі сила дії збільшується поступово. Віджим – найпоширеніший спосіб зламування. Таким способом зламуються перешкоди, які мають створи: двері, дверцята шаф, рами вікон. Кінець знаряддя злому вводиться в зазор між створами, після чого вони віджимаються до тих пір, доки не вивільниться ригель замка, який замикає кінець задвижки, шпінгалета тощо. Як знаряддя злому при віджимі злочинці використовують досить міцні предмети – ломики, монтировки, цвяходери, викрутки тощо.
При зламуванні металевих шаф, дверей часто застосовується ударна дія на перешкоду за допомогою кувалд, молотків, ломів тощо. За контуром слідів можна зробити висновок про форму контактної частини знаряддя, оскільки в дні сліду відбивається рельєф контактної поверхні з наявними особливостями, сукупність яких дає змогу ідентифікувати знаряддя злому. При докладанні великого зусилля до перешкоди знаряддя злому проникає крізь товщу перешкоди, утворюючи конкретні сліди – пробоїни, в яких відбиваються лише контури контактної поверхні знаряддя.
При вивченні динамічних слідів знарядь злому слід розрізняти сліди ковзання (тертя) та сліди різання. Сліди ковзання (тертя) виникають тоді, коли знаряддя злому діє на перешкоду під кутом, перемішуючись по ній. Сліди різання утворюються в результаті дії на матеріал перешкоди ріжучого краю знаряддя злому.
Сліди розпилу утворюються при використанні під час здійснення злочину ножівок по дереву та металу. У них, як правило, не відображаються ідентифікаційні ознаки інструмента, тому встановити за слідами розпилу конкретний екземпляр інструмента неможливо. Але за ними можна визначити тип інструмента, його різновид.
Сліди свердлення виникають при застосуванні свердлильних інструментів, мають вигляд круглих отворів, діаметр яких приблизно дорівнює діаметру свердла. Кожний вид свердла має свої особливості, які знаходять відображення на стружці та дні не наскрізного отвору. Результати вивчення форми стружки дають змогу встановити групову належність свердла, а за відбитими трасами на стружці та дні не наскрізного отвору можна ідентифікувати конкретний екземпляр свердла.
Дата добавления: 2016-03-10; просмотров: 799;