Використання електроенергії для електропривода механізмів

Найпоширенішими і складними електроприймачами є системи електропривода (електроурухомлення). Установки електропривода перетворюють електричну енергію у механічну і призначені для надання руху виконавчим механізмам за допомогою електричних машин (електродвигунів) змінного і постійного струму. У сучасних електроприводах можна використовувати електричні машини потужністю від часток вата до десятків мегават, які часто живляться від мережі змінного струму через керовані перетворювачі (перетворювачі частоти змінного струму або перетворювачі змінного струму у постійний). Електричні машини застосовують для надання обертового чи лінійного руху деталям верстатів для оброблення дерева, металів чи інших матеріалів (токарні, свердлильні, шліфувальні, фугувальні тощо ), для переміщення вантажів на відстань (транспортери, лебідки, шнекові механізми, конвеєри тощо), для урухомлення підіймально-транспортних механізмів (підіймальні крани, ліфти), для урухомлення електричного транспорту (трамваїв, тролейбусів, електропоїздів наземного та підземного транспорту), для забезпечення роботи вентиляторів, помп, компресорів, а також побутових механізмів (фенів, кухонних комбайнів, електробритв тощо). У цих механічних пристроях окремі їх частини можуть здійснювати обертовий чи лінійний рух.

Залежно від характеру виробничих і загальнопромислових механізмів електропривід може працювати в тривалому, короткочасному, повторно-короткочасному або складніших, часто нерегулярних режимах. Запуск, реверс (зміна напрямку обертання), динамічне гальмування, різка зміна навантаження (наприклад, під час роботи вальцювальних машин) та інші перехідні явища у механізмах електричного приводу можуть супроводжуватися поштовхами струму в електропостачальних системах, що істотно ускладнює їх роботу.

Електродвигуни для урухомлення підбирають, враховуючи такі умови:

- механічні характеристики двигуна повинні відповідати вимогам виробничого механізму;

- потужність двигуна у процесі роботи повинна використовуватися якнайповніше;

- параметри двигуна (напруга і частота струму) повинні відповідати параметрам мережі;

- конструктивне виконання двигуна повинно відповідати умовам його експлуатації (вологість, температура, вибухобезпечність і т.п.);

- двигун повинен бути зручним у використанні та безпечним для обслуговуючого персоналу.

У більшості електроприводів застосовують асинхронні двигуни, які мають просту конструкцію і зручні в експлуатації.