Використання електроенергії для промислових електротехнологій

Електропостачання промислових електроприймачів здійснюється від електроенергетичної системи по лініях електропередавання напругою 10, 35, 110 або 220 кВ. Електроенергія по лініях надходить на головну понижувальну підстанцію підприємства (ГПП), на якій змонтований понижувальний трансформатор та комплект комутаційної й захисної апаратури. Від ГПП електроенергія напругою 6 або 10 кВ надходить у електромережу підприємства, до складу якої входять цехові знижувальні трансформаторні підстанції (ТП), де напруга знижується до 0,4 кВ. З ТП електроенергія надходить у цехову електромережу через силові пункти до електротехнологічного обладнання та через щитки освітлення у освітлювальну електромережу.

Окремі підприємства мають електроприймачі, що працюють на напрузі, вищій за 1000 В. Це можуть бути дугові електропечі, синхронні двигуни для приводу потужних помп тощо. Такі електроприймачі живляться за окремою схемою від розподільчого пристрою ГПП, або через спеціальні трансформатори.

На окремих об’єктах (наприклад у будівництві) з умов електробезпеки використовують напругу 36 В.

Система електропостачання транспорту (поїзди залізниці та метро, трамваї, тролейбуси) використовує постійну напругу.

За подібною схемою отримують електроенергію електроспоживачі міст і сільського господарства.

Основними споживачами електричної енергії є освітлювальні установки, електропривід виробничих механізмів, електротехнологічні установки, побутові й муніципальні електроспоживачі, загальноміські електроспоживачі.

Електротехнологічними установкаминазивають такі, у яких електричний струм бере безпосередню участь у технологічному процесі.

До електротехнологічних установок належать:

- установки резистивного нагрівання;

- установки індукційного нагрівання металів і неметалів;

- установки діелектричного нагрівання (нагрівання діелектричних матеріалів у змінному електричному полі; у побуті відомі печі надвисокої частоти НВЧ, що використовують зазначений принцип нагрівання);

- установки електричного контактного та дугового зварювання;

- дугові електричні печі для виплавлення металів;

- руднотермічні печі з дуговим і резистивним нагріванням;

- печі електрошлакового переплавлення металів та установки електрошлакового зварювання;

- установки електролізу та нанесення покрить (гальванопластика та гальваностегія);

- установки електроерозійного та електрохімічного оброблення металів;

- електричні фільтрувальні установки для видалення пилу з газів і деякі інші установки.