Ознаки по яких можна визначити напрямок руху транспортного засобу.

Матеріальні сліди, які залишаються на місці дорожньо–транспортної події і по яких визначають напрямок руху транспортного засобу поділяють на три групи:

1) сліди контакту коліс і ходової частини транспорту;

2) сліди контакту виступаючих частин транспортного засобу;

3) сліди вантажу, що перевозиться.

Сліди контакту коліс і ходової частини транспорту відображають напрямок руху за наступними ознаками:

- якщо транспорт з великою швидкістю переїжджає через калюжу, бризки летять убік і вперед, утворюючи певний кут до напрямку руху. При цьому бризки розташовуються віялом, розкритим у бік напрямку руху.

- якщо колесо переїжджає невелику пляму барви, бруду, то кожний наступний його слід поступово убуватиме по ходу транспорту, оскільки з кожним відбитком виснажується барвна речовина. Аналогічні утворюються пилові сліди: на початку слід “жирний”, а за напрямком руху його забарвлення поступово виснажується.

- в об'ємному сліді (в'язка глина, вологий сніг) на дні утворюються сліди давлення, відображаючи форму рисунка протектора шини, а на стінках сліду – ознаки, що вказують напрямок руху. При обертанні колеса за стрілкою годинника і русі його вправо на стінках сліду утворюються дугоподібні борозни і валики (сліди ковзання), розташовані у вигляді віяла, вершина якого звернена у бік напрямку руху транспорту.

- під час екстреного гальмування утворюється слід ковзання (“юза”). При цьому кінець сліду різко обірваний і звернений у бік руху автомашини. Початок такого сліду є переривистим унаслідок часткового провертання колеса на початку гальмування.

- деякі типи рисунків протектора шини також вказують на напрямок руху. При правильно змонтованих шинах кут деталей рисунка розкритий у бік напрямку руху.

- при обертанні колеса пил, пісок, сніг відкидаються назад і вбік, утворюючи по краях бігової доріжки віялоподібні відкладення, звернені вершиною у бік напрямку руху. На дні такого сліду іноді утворюються зрушення у вигляді уступів, початок яких вказує на напрямок руху транспортного засобу.

- при переїзді колесом через тонку гілку, прутик окремі невеличкі тонкі палички і навіть соломинки переламуються і утворюють кут, розкритий у бік руху транспорту.

- транспортний засіб, що рухається по траві, залишає слід трави, прим’ятої у бік руху, а при повороті колеса (пробуксовуванні) трава, навпаки, в цьому місті буде прим’ята у протилежний бік.

- при переїзді колесом транспорту каменя, металевого чи дерев'яного предмета, який частково знаходиться в грунті, звичайно з боку, протилежного напрямку руху, утворюється невеличкий зазор внаслідок зрушення предмета уперед.

- на крутих поворотах транспортного засобу, наприклад при об’їзді перешкоди, що несподівано виникає на проїжджій частині, кут розходження буде більший, ніж кут сходження, тобто транспортний засіб рухається у бік кута сходження.

- при різкому гальмуванні ґрунт осипається з різних частин машин, головним чином бризковиків, і утворює форму трикутника, зверненого вершиною у бік напрямку руху. При цьому відзначається, що на вершині трикутника відкладаються більш крупні частки ґрунту.

Сліди контакту частин транспортного засобу, що виступають, частіше за все утворюються на вертикально розташованих предметах дорожньої обстановки, з якими відбулося зіткнення або наїзд. Це дерева, стовпи, загороди доріг, електроопори, стіни споруджень тощо. Сліди частин, що виступають, залежать від форми руху: при прямолінійному русі утворюються сліди давлення, а при прямолінійно – поступальному — сліди ковзання. Тому, вивчаючи слід ковзання, нанесений болтом борту кузова, заднім мостом, завжди можна визначити початок сліду та його кінець, що вказуватиме на напрямок руху транспортного засобу.

Сліди вантажу, що перевозиться. Розташування осипання вантажу, що перевозиться, частин, які відділилися від машини, краплин рідини і масла, що підтікають із картера, рідкого вантажу, що виплескується і витягується у бік транспорту, дають змогу судити про напрямок руху.