ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ

FA ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ

СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ

План

нь слуху в розвитку людини.

ричини виникнення та класифікація порушень слухової Ьункції.

вчання і виховання дітей з порушеннями слухової функції ' спеціальних закладах. організація допомоги учням з порушеннями слуху в умовах

ІЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ.

Література

скис Р. М. Учителю о детях с нарушениями слуха : кн. §&ляучителя / Р. М. Боскис. — М. : Просвещение, 1988. — 128с.

Зыготский Л. С. Собрание сочинений : в 6-ти томах / Г. С. Выготский; под ред. Т. А. Власовой. - М. : Педагогика, 1983.— Т. 5. Основы дефектологии — 368 с. Головчиц Л.А. Дошкольная сурдопедагогика. Воспитание и учение дошкольников с нарушением слуха : учебное посо-яе для студентов высших учебных заведений / Л. А. Голов-

- М. : Владос, 2001. - 304 с.

іейман Л. В. Анатомия, физиология органов слуху и ре-: учебник для студентов высших учебных заведений / В. Нейман, М. Р. Богомильський ; под ред. В. И. Сели-стова. - М. : Владос, 2001. - 224 с. эложення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-іернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та з) розумового розвитку. — К. — 2008. — 24 с. нхология детей с задержкой психического развития / сост. В. Защиринская. - СПб. : Речь, 2003. - 214 с. ециальная психология : учебное пособие для студентов сших учебных заведений ' под ред. В. И. Лубовского. -: Академия, 2006. 464 с. ашків Б. I. Право соціального обслуговування / Б. І. Сташ-

К. : Знання, 2007. 567 с

чаченко Н. Д Проблема компенсации глухоты Н Д. Яр-йченко К. : Радянська школа, 1976 168 с

Модуль U Психо/юго-педагоачиа характеристика дітей а порушеннями, психофізичною

1. Роль слуху в розвитку людини

Психічний розвиток дитини відбувається перш за все у процесі чуттєвого сприймання оточуючого світу, що пов'язано з діяльністю різних органів чуттів: зору, слуху, смаку і т.д. Сприйняття оточуючого світу через слух дає можливість "озву­чити" все, що відбувається навколо, відобразити його значно повніше, наситити звуковими образами.

Слухє здатністю організму сприймати і диференціювати звуки за допомогою звукового аналізатора. Ця здатність реалі­зується через слухову систему або слуховий аналізатор людини, який являє собою сукупність нервових структур, що сприймають і диференціюють звукові подразнення і визначають напрямок і ступінь віддаленості джерела звуку, тобто які проводять склад­ну слухову орієнтацію в просторі.

Орган слуху відноситься до тих рецепторних (сприймаю­чих) апаратів, за допомогою яких відбувається зв'язок і урівно­важення організму тварини і людини з зовнішнім середовищем. Ці апарати носять назву аналізаторів. Кожен аналізатор являє собою єдину цілісну функціональну систему, яка складається з трьох відділів: периферійного або рецепторного; середнього або провідникового з проміжними нервовими центрами; центрально­го або кіркового.

Адекватним подразником слухового аналізатора є звук, який являє собору коливальні рухи середовища (повітря, води, земля тощо). У звуці, як і при будь-якому коливальному ру­хові, розрізняють амплітуду — розмах коливання, період — час, на протязі якого відбувається коливання, частоту — число повних коливань з 1 сек. До фізичних параметрів звуку від­носиться частота звуку, якій відповідає фізіологічна якість, що визначає висоту звуку. Людське вухо здатне сприймати звуки в діапазоні від 16-20 до 16000-20000 Гц. Це характеризує знач­ну чутливість слухового сприймання у людей. Найбільш адек­ватне розуміння звуків людиною відбувається у діапазоні від 1000 до 3000 Гц, в якому переважно й здійснюється мовленнєве спілкування. Другим фізіологічний параметром є інтенсивність звуку, яка відповідає фізіологічному параметру гучності звуку. Третій параметр - тривалість. Важливим параметром є також звуковий спектр.

Наведемо приклад рівнів інтенсивності різних звуків (див табінцю /).

П

§• розвитку та особлшюст роботи з ними в умовах киреюапноі та тк/аозивног освіти

Табяиця 1

Розрізняють природні й технічні звуки, які надають інформа-і про положення в просторі об'єктів природи і технічних прила-в. Весь комплекс цих звуків забезпечує адекватне уявлення лю-! про оточуючу дійсність і правильну орієнтацію в просторі. Особливу групу складають звукч мовлення, які набувають еважно комунікативного навантаження. Звуковий сигнал є *м із основних носіїв інформації під час спілкування людей. к як об'єкт слухового сприймання в своїй основі має кому-гивну спрямованість. У процесі соціального розвитку людей яась система звукових кодів мовлення, яку називають фоне-эю.'Саме вона організовує звуки мовлення, що сприймають-одиною, у складну систему їхнього сприймання. Засвоєння шок) однієї з найважливіших для людини знакових систем «ематичної) обумовлює активне оволодіння дитиною звуко-і стороною мовлення. Звукове мовлення, яке формується на ftiповноцінного звукового сприймання, виступає важливим эм спілкування і пізнання навколишнього світу.

Порушення слуху та їх наслідки

.Серед дітей з порушеннями психофізичного розвитку знач-складають діти з порушеннями слуху. Дитина, яка має 'порушення слухового аналізатора, не має змоги самостій-вчитись розмовляти, тобто оволодіти звуковою стороною їня, оскільки вона не чітко сприймає звукове мовлення, можливості отримати слухові зразки. Вона не контролю шову, внаслідок чого виникає спотворене мовлення, іноді

Модуль И Психаюго-недалхгчна характеристика дтіей. з порушеннями гчшхф.<имнию

усне мовлення не розвивається взагалі. Все це негативно відобра жаєтьея на оволодіння всією складною системою мовлення, що не лише обмежус можливості дитини в навчанні і пізнанні ото чуючого світу, але й має негативний вплив на весь психічний розвиток особистості, затримуючи або спотворюючи його, оскіль­ки мовлення є знаковою системою і виступає важливим засобом кодування і декодування інформації. Глибокі порушення слуху тягнуть за собою німоту і можуть призвести до соціальної ізоля­ції дітей, оскільки їхня спільна діяльність з нормально чуючими дітьми є досить обмеженою. Це часто призводить до виникнення уних порушень емоційно-вольової сфери у вигляді агресивності, проявів явищ негативізму, егоїзму, егоцентризму, або навпаки — загальмованості, апатичності, безініціативності.

2. Причини виникнення та класифікація порушень слухової функції

Навчання та виховання осіб з порушеннями слуху є в цент­рі уваги сурдопедагогіки. Сурдопедагогіка(від лат. surdus -глухий) -- педагогічна наука, яка вивчає особливості розвитку, навчання і виховання осіб з порушеннями слухової функції. Предметом сурдопедагогіки є процеси розвитку, навчання і ви­ховання осіб з порушеннями слухової функції на різних вікових періодах їхнього розвитку.

Як вітчизняна, так і закордонна статистика показує, що кількість людей з порушеннями слухової функції постійно збіль­шується. Підвищується відсоток осіб з порушеннями слуху в групі населення після 50 років. Проведені масові дослідження в різних країнах показали, що приблизно від 4% до 6% всього на­селення земної кулі мають проблеми, що утруднюють соціальне спілкування. При цьому біля 2% населення мають двосторонню тяжку туговухість і сприймають розмовне мовлення на відстані до 3 м, а 4% страждають на виразну односторонню туговухість.