Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя.
Злочини у сфері службової діяльності– це суспільно небезпечні та протиправні посягання на встановлений порядок реалізації службовими особами своїх повноважень в межах наданих їм прав та покладених на них обов’язків
|
Це умисне з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою собою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Ознаки об’єктивної сторони:
· діяння – використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає в певних діях або бездіяльності суб’єкта;
· наслідки, що виявляються в істотній шкоді охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб(у ст. 364, 3641, 365, 3652, 367 КК така шкода має в 100 і більше разів перевищувати н.м.д.г.);
· причинний зв’язок між діянням і наслідками.
Зловживання владою – це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей щодо пред’явлення вимог та прийняття рішень, обов’язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами.
Зловживання службовим становищем – це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов’язаних із займаною посадою.
∆ Наприклад: С., перебуваючи, на посаді старшого інспектора ДПС, умисно, в особистих інтересах з мотивів кар'єризму, з метою створення уявного благополуччя у роботі по виявленню фактів порушення вимог Правил дорожнього руху та штучного нарощування показників своєї роботи, систематично, складав та видавав завідомо неправдиві офіційні документи: протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пояснення свідків та протоколи затримання транспортних засобів, вносив завідомо неправдиві відомості до них.
На підставі зазначених документів громадян, які не вчиняли адміністративних правопорушень, притягнуто до адміністративної відповідальності. Протиправними діями С. заподіяно істотну шкоду громадянам, у вигляді їх притягнення до адміністративної відповідальності та істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу органу державної влади -УМВС України. Суд кваліфікував діяння С. за ч.1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих офіційних документів (службове підроблення), та за ч. 3 ст. 364 КК України як умисне, з особистих інтересів, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та держави, вчинене працівником правоохоронного органу (зловживання владою).
Злочин є закінченим лише з моменту заподіяння істотної шкоди.
Суб’єкт злочину – спеціальний (службова особа - прим. до ст. 364 КК):
· постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади;
· обіймає постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;
· виконує такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом (особою), судом або законом.
Суб’єктивна сторона – прямий умисел та спеціальна мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи), а щодо наслідків – умисел або необережність.
Кваліфікуюча ознака – спричинення тяжких наслідків (у ст. 364–367 КК така шкода має в 250 і більше разів перевищувати н.м.д.г.).
|
Цеумисне вчинення дій, що явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
Об’єктивна сторона:
· вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;
· вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов;
· вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;
· вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Перевищення влади – працівник правоохоронного органу, будучи представником влади, при виконанні наданих йому повноважень виходить за їх межі або діє незаконними методами.
Перевищення службових повноважень – працівник правоохоронного органу при здійсненні наданих йому організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій виходить за їх межі або застосовує при цьому методи, заборонені законом.
| ВАЖЛИВО! Для застосування ст. 365 КК необхідно, щоб дії працівника правоохоронного органу були зумовлені його відповідним службовим становищем і перебували у зв’язку з владними та службовими повноваженнями щодо потерпілого. |
∆ Наприклад: військовослужбовець ВВ МВС України підполковник К. вчинив насильство щодо затриманого активіста Майдану Гаврилюка М.В. у вигляді ударів та завданні легких тілесних ушкоджень, утримував потерпілого роздягненим при мінусовій температурі атмосферного повітря та не надав йому допомоги.
Злочин є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди (матеріальний склад).
Суб’єкт злочину – спеціальний (працівник правоохоронного органу).
Суб’єктивна сторона –умисел щодо дій та умисел чи необережність щодо наслідків у вигляді завдання істотної шкоди.
Кваліфікуючі ознаки (ч. 2 ст. 365 КК): 1) насильство або погроза застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, дій за відсутності ознак катування.
Особливо кваліфікуюча ознака (ч. 3 ст. 365 КК) – спричинення тяжких наслідків.
|
Предметзлочину – неправомірна вигода (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав).
| ВАЖЛИВО! Мінімальний розмір неправомірної вигоди у КК не визначено. |
Об’єктивна сторона(ч. 1 ст. 368 КК):
· Прийняття пропозиціїнеправомірної вигоди–це виявлення згоди (погодження) службової особи з висловленням їй наміру про надання такої вигоди, схвалення нею цих дій, її готовність до безпосереднього одержання зазначеної вигоди.
· Прийняття обіцянкинеправомірної вигоди – висловлення наміру супроводжується повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди і службова особа виявляє згоду (погоджується) з цим наміром, схвалює ці дії, проявляє готовність до безпосереднього одержання такої вигоди.
· Одержаннянеправомірної вигоди – це отримання (набуття, приймання) службовою особою такої вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
· Прохання надатинеправомірну вигоду– це звернення службової особи до того, хто потенційно здатний надати таку вигоду, із клопотанням (закликом) про її надання.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК, є закінченимз моменту вчинення зазначених вище протиправних дій.
Суб’єкт злочину – спеціальний (службова особа).
За невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення, передбачена відповідальність за ст. 172-9 КУпАП «Невжиття заходів щодо протидії корупції».
Злочини проти правосуддя– це передбачені розділом XVIII Особливої частини КК, суспільно-небезпечні та протиправні посягання на процесуальну діяльність органів досудового розслідування, прокуратури та суду, прийняття і виконання рішень, вироків, ухвал та постанов у кримінальних, цивільних та адміністративних провадженнях.
|
Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
Об’єктивна сторона злочину:
· завідомо незаконне затримання;
· незаконний привід;
· завідомо незаконний домашній арешт;
· тримання під вартою.
Незаконним вважається здійснення вказаних діянь не на підставах або не в порядку, який регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) та відповідними законами України (наприклад, привід або затримання без складання відповідних процесуальних документів; домашній арешт без ухвали слідчого судді; тримання під вартою після закінчення передбаченого законом строку затримання або арешту).
Види затримання:
· затримання в якості заходу забезпечення кримінального провадження;
· затримання в якості тимчасового запобіжного заходу.
Привід– процесуальний захід, який означає примусове супроводження співробітниками правоохоронних органів обвинуваченого, підозрюваного та свідка до особи, яка здійснює досудове провадження, або в суд, якщо вони без поважних причин не з’являються у вказаний час та місце за викликом. Підстави, умови та порядок приводу регламентовані ст. 139–143 КПК.
Домашній арешт (ст. 181 КПК) полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і полягає в позбавленні підозрюваного або обвинуваченого під час досудового розслідування особистої свободи через поміщення їх до спеціальної установи на максимальний термін до 12 місяців.
Злочини є закінченими: привід – з моменту доставляння особи до правоохоронного органу або суду; домашній арешт – з моменту оголошення особі рішення про обрання запобіжного заходу; затримання – з початку утримання особи у спеціалізованому закладі в умовах ізоляції; тримання під вартою – з моменту початку тримання під вартою особи, яка підлягає негайному звільненню у зв’язку з відсутністю підстав для подальшого тримання під вартою.
Суб’єктзлочину – спеціальний: слідчий, прокурор, інші службові особи правоохоронних органів, які наділені правом застосування запобіжних заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
Суб’єктивна сторона злочину – вина у формі прямого умислу.
Кваліфікуючі ознакизлочину (ч. 3 ст. 371 КК): тяжкі наслідки (самогубство потерпілого, смерть або розлад здоров’я внаслідок тяжкої хвороби, яка розвилася в період тримання особи під вартою тощо); корисливі мотиви або інші особисті інтереси (позбавлення витрат, необхідності повернути борг, відшкодувати заподіяну шкоду, бажання помсти; через особисту неприязнь, кар’єристські устремління).
|
Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 383 КК) полягає у завідомо неправдивому повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину.
Спосіб (наприклад, письмово, усно, за допомогою технічних засобів, використання введених в оману інших осіб, тощо).
Неправдиве повідомлення– це те, що стосується злочину, якого насправді не було, або коли у ньому міститься інформація про вчинення злочину особою, яка насправді його завідомо для винного не вчиняла, або про вчинення особою більш тяжкого злочину, ніж той, що вона насправді вчинила. Загалом неправдивість повідомлення має торкатися тільки фактичних обставин вчинення злочину, а не його юридичної оцінки.
Злочин є закінченим з моменту надходження неправдивого повідомлення до суду, прокурора, слідчого або органу досудового розслідування.
Суб’єкт злочину – загальний (фізична осудна особа з 16-річного віку).
Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел.
Кваліфікуючі ознаки злочину:
· обвинувачення особи у тяжкому чи особливо тяжкому злочині;
· штучне створення доказів обвинувачення (наприклад, підроблення документів, що є доказами в кримінальному провадженні, виготовлення фальшивих речових доказів, тощо),
· корисливий мотив.
|
Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 384 КК):
· завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого;
· завідомо неправдивий висновок експерта;
· завідомо неправдивий звіт оцінювача;
· завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем.
Показання – це відомості про факти, що підлягають встановленню у кримінальному чи цивільному провадженні і мають важливе значення для його правильного вирішення.
Неправдивими є показання, в яких повністю чи частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені.
Обов’язковими для цього злочину є обстановка і час його вчинення (зазначені дії можуть бути вчинені тільки під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою комісією Верховної Ради України або в суді).
∆ Наприклад: гр. Н. подала заяву про вчинення зґвалтування з боку гр. П., як з’ясувалось, між ними напередодні були статеві зносини, але невдовзі вони посварились через ревнощі. Н., будучи попередженою до написання письмової заяви про скоєння злочину про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, вона клопотала про притягнення до кримінальної відповідальності гр. П. Вона же, при проведенні допиту в якості потерпілої, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дала завідомо неправдиві показання про те, що П. вчинив зґвалтування. Таким чином, Н. вчинила злочини, передбачені ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК.
Злочин є закінченим з моменту вчинення зазначених дій (формальний склад).
Суб’єктзлочину – спеціальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку і дає показання як свідок, потерпілий, експерт, оцінювач, перекладач (за умови їх осудності та досягнення на момент вчинення злочину 16 років).
Суб’єктивна сторона злочину, зважаючи на вживання терміну «за відомість», характеризується прямим умислом.
Дата добавления: 2016-03-04; просмотров: 849;