ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Як зазначалося у попередніх темах, фінансова звітність відображає майновий стан підприємства на певну дату й результати його діяльності за певний період (проміжна звітність – за квартал, а річна – за календарний рік). За такий час господарюючий суб’єкт здійснює сотні й тисячі операцій, що впливають на результати діяльності й змінюють кількість і структуру господарських засобів підприємства, призводять до наявності заборгованості перед значним числом контрагентів. Всю сукупність таких даних неможливо вмістити в обмежене число форм і показників фінансової звітності. Крім того, неможливо відобразити у звітності всю сукупність факторів, які призвели до існуючого стану юридичної особи. Тому, для адекватного й повного розуміння користувачами інформації, яку формують показники фінансової звітності, необхідним є додаткове пояснення визначальних факторів, при формуванні показників звітності, опис обставин господарської діяльності, які здійснили найсуттєвіший вплив на величину та стан згаданих вище показників.
Такі відомості доцільно відображати в певному доповненні, поясненнях до поданої фінансової звітності. Причому цього потребує як проміжна, так і річна фінансова звітність.
Щоб деталізувати й пояснити показники фінансової звітності, чинним законодавством передбачено складати Примітки до фінансової звітності.
Примітки до фінансової звітності – це сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію, обґрунтованість статей фінансових звітів, а також іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Необхідність складання Приміток випливає безпосередньо з дотримання наступних принципів бухгалтерського обліку, визначених П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”:
– повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію для прийняття рішень користувачами. При цьому мова йде тільки про найбільш важливу інформацію, яка здатна вплинути на прийняття рішень на підставі показників фінансової звітності;
– послідовності, що передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики. Якщо облікова політика змінюється, у Примітках розкриваються причини цих змін.
Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996 передбачено, що Примітки до річної фінансової звітності є однією з форм фінансової звітності. Окремим наказом Міністерства фінансів України затверджено також форму цього звіту – ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, яку необхідно складати й подавати один раз на рік для деталізації показників річної фінансової звітності.
Проте, така форма Приміток до звітності не у повній мірі виконує роль детального пояснення: не складається за квартал і містить інформацію про об’єкти бухгалтерського обліку з деталізацією на рівні субрахунків бухгалтерського обліку. В цій формі відсутня повна характеристика підприємства та опис основних факторів, які стали визначальними в роботі господарюючого суб’єкта у звітному періоді. Крім того, в кожному з існуючих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України передбачено, яку інформацію про певний об’єкт бухгалтерського обліку необхідно наводити в Примітках до фінансової звітності. За деякими об’єктами обсяг цієї додаткової інформації є досить значним і не може обмежитися інформацією ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, а тому потребує текстових описових пояснень.
У зв’язку з цим, потрібно враховувати, що підприємства повинні складати два види Приміток до фінансової звітності (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Форми Приміток до фінансової звітності
Розглянемо вимоги до змісту наведених на рис. 7.1. форм Приміток.
Враховуючи функції Пояснювальної записки до фінансової звітності – деталізацію показників фінансової звітності та пояснення основних тенденцій розвитку підприємства за звітний період, в текстовій формі цей документ повинен складатися усіма підприємствами, які складають фінансову звітність.
Оцінка та розкриття статей фінансової звітності у Пояснювальній записці до звітності мають важливе значення для кожного користувача звітності. Завдяки детальному розкриттю у Примітках змісту кожної статті балансу стає можливою ув’язка показників форм звітності, перевірка достовірності фінансової звітності, правильності рішень, прийнятих керівництвом підприємства. Саме наявність детальної Пояснювальної записки є основним фактором, що визначає прозорість, доступність і зрозумілість фінансової звітності.
Для підготовки Пояснювальної записки використовуються не лише дані фінансової звітності, а й інша інформація: детальні дані синтетичного та аналітичного обліку, відомості установчих і розпорядчих документів підприємства, внутрішньої звітності тощо.
Обсяг інформації, що наводиться у Пояснювальній записці, та форму подачі матеріалу (у вигляді тексту, таблиць, схем тощо) підприємства визначають самостійно, дотримуючись чинних нормативних актів. Як правило, зміст і обсяг відомостей Пояснювальної записки до квартального (або річного) звіту залежить від видів та обсягів діяльності підприємства.
Складання Пояснювальної записки доцільно здійснювати за такими етапами:
1) аналіз показників складеної фінансової звітності з метою виявлення тих, які потребують деталізації (як відповідно до чинних нормативних актів, так і під впливом факторів, пов’язаних з діяльністю підприємства), а також визначення основних характеристик підприємства, що звітується, та особливостей його діяльності, про які необхідно та можна вказати у Пояснювальній записці до фінансової звітності (зважаючи на існування комерційної таємниці) ;
2) збір і обробка інформації для опису визначених на попередньому етапі величин; вибір форми подання цих відомостей та викладення матеріалу з чітким структуруванням тексту (виділення за розділами відповідних груп даних).
Зміст Пояснюваної записки залежить від виду підприємства, яке таку записку складає.
Підприємства, які не зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність, у Пояснювальній записці в довільній формі повинні наводити такі відомості:
– сутність і зміни облікової політики підприємства, здійснені виправлення помилок за попередні звітні періоди;
– факти повторного оприлюднення виправлених звітів;
– дані про події, що відбулися після дати балансу й вказують на обставини, що виникли після дати балансу згідно з П(C)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”;
– про вартість (первісну та/або переоцінену) відображення основних засобів і нематеріальних активів у балансі;
– про різницю між вартістю запасів за даними балансу та найменшою вартістю за існуючими оцінками вибуття запасів (якщо підприємство у звітному році застосовувало метод оцінки вибуття запасів ЛІФО), про довгострокову дебіторську заборгованість із зазначенням назви дебіторів та заборгованості кожного з них;
– про склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;
– про величину та осіб, що надали підприємству гуманітарну допомогу.
Оприлюднювати річну фінансову звітність згідно із статтею 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зобов’язані відкриті акціонерні товариства, будь-які підприємства-емітенти облігацій, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди і страхові компанії. Підприємства, які належать до наведеного переліку, у довільній формі наводять також всі інші відомості (які не були перераховані вище), розкриття яких передбачено чинним законодавством (насамперед, різними П(С)БО України) і які не включено до ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”.
У будь-якому випадку в Пояснювальній записці повинні відображатися певні групи відомостей (рис. 7.2).
Рис. 7.2. Обов’язковий перелік відомостей Пояснювальної записки
Розглянемо зміст кожного з цих розділів.
Для розкриття інформації про підприємство у Пояснювальній записці слід наводити такі дані (якщо така інформація характерна для підприємства):
1) назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження (країна, в якій зареєстровано підприємство), адресу офісу;
2) назву органу управління, у віданні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;
3) короткий опис основної діяльності та майно підприємства;
4) середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду;
5) дані про припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності підприємства;
6) відомості про участь у спільних підприємствах;
7) дані про обмеження щодо володіння активами.
Крім того, у Пояснювальній записці слід наводити коротку характеристику самого господарюючого суб’єкта, що звітується, основних видів діяльності, особливостей виробничого процесу та внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначали ефективність роботи підприємства.
Наприклад, Пояснювальна записка до річного звіту за основною діяльністю за 2004 рік ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” складається з таких розділів:
І. Виробнича діяльність, в якому описано основні макроекономічні фактори (стабільність зростання ВВП, невисокий рівень інфляції тощо), що визначали діяльність заводу у 2004 році, а також рівень виконання виробничої програми з виготовлення різних видів продукції у вартісному та натуральному показниках, оцінка використання виробничих потужностей. Крім того, надано характеристику матеріально-технічного забезпечення із зазначенням джерел їх надходження.
ІІ. Елементи операційних витрат. В якому надано повну характеристику величини та структури витрат, які належать до операційних.
ІІІ. Використання основних фондів. Наведено характеристику усіх видів основних фондів підприємства, у тому числі виробничих і їх активної частини, а також розглянуто основні показники ефективності використання основних фондів (фондовіддачі та фондомісткості, коефіцієнти змінності роботи виробничого обладнання).
IV. Праця і заробітна плата. Охарактеризовано заходи, що здійснюються на підприємстві для забезпечення продуктивності праці усього персоналу, проаналізовано середню заробітну плату працівників ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”, рівень продуктивності праці.
V. Капітальні вкладення, інвестиції. Наведено характеристику обсягів і видів інвестицій, здійснених заводом у звітному періоді.
VІ. Утримання об’єктів соціальної сфери. Надано перелік об’єктів такого виду, що знаходяться у власності ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”, а також розглянуто фінансові результати їх утримання (доходи та витрати).
VІІ. Зовнішньоекономічна діяльність. Розділприсвячений характеристиці основних іноземних контрагентів заводу із визначенням видів та вартості продукції, реалізованої цим покупцям.
VІІІ. Фінансова діяльність. Розраховано основні показники, що характеризують фінансовий стан ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (показники майнового стану, ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності) і детально пояснено значення кожного з коефіцієнтів.
ІХ. Заходи, спрямовані на успішну роботу в 2005 р. Визначено подальші напрями розвитку підприємства із зазначенням того, які досягнення звітного періоду слугують цьому.
У цілому Пояснювальна записка ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” розкрита на 85 сторінках. Детальний розгляд і пояснення кожного із наведених аспектів діяльності (розкрито усі найважливіші сторони функціонування заводу) найбільш повно характеризує підприємство та дозволяє об’єктивно оцінити його стан і результати роботи.
Акціонерне товариство у розділі “Інформація про підприємство” наводить дані про: кількість і номінальну вартість акцій, випущених та повністю сплачених; кількість і номінальну вартість акцій, випущених, але не оплачених або оплачених частково; частку всіх акцій та їх величину, яка знаходиться у власності самого акціонерного товариства, дочірніх та залежних товариств. Доцільно надавати інформацію про групи акціонерів товариства (фізичних та (або) юридичних осіб) і частки їх участі в капіталі.
Причому викладаючи такі відомості, доцільно надавати їх у вигляді таблиці наступної форми (зразок 7.1).
Зразок 7.1. Інформація про акціонерів і види акцій товариства
| Акціонери | Види акцій | ||||
| Оплачені | Підписані й неоплачені | ||||
| Сума, грн. | Питома вага, % | Сума, грн. | Питома вага, % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Ця таблиця може бути доповнена інформацією про ринкову вартість акцій, що підвищить її інформативність, та надасть можливість зробити більш повні висновки про стан діяльності підприємства.
Як відомо, звітність є результатом облікового процесу, тому зміст її показників залежить від методів і форм ведення бухгалтерського обліку. Останні є елементами облікової політики та визначаються у процесі її формування.
При описі облікової політики у Пояснювальній записці до фінансової звітності необхідно вказати принципи оцінки статей звітності та методи обліку щодо окремих статей звітності. Необхідно лише слідкувати, щоб інформація Пояснювальної записки не суперечила положенням Наказу про облікову політику.
При прийнятті рішення про необхідність розкриття певного аспекту облікової політики, в Пояснювальній записці підприємство повинно також враховувати, чи допоможе розкриття інформації користувачам зрозуміти вплив операцій та подій, наведених у звітах, на результати діяльності та фінансовий стан. Серед аспектів облікової політики, які підприємству необхідно розкрити в Пояснювальній записці, може міститися інформація про: принципи консолідації, що застосовуються, включаючи дочірні підприємства; методи нарахування амортизації матеріальних і нематеріальних активів; визнання і оцінку витрат на наукові дослідження та розробки; методи оцінки вибуття запасів; відображення в обліку впливу інфляції.
Якщо протягом звітного періоду (року) змінювалися положення облікової політики, то відомості про причину, сутність таких змін і їх наслідки повинні обов’язково знайти своє відображення у Пояснювальній записці. До змін в обліковій політиці належать, наприклад, зміни: методів нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів; методів оцінки вибуття запасів; порядку визначення величини резерву сумнівних боргів; методів оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг; порядку резервування коштів для забезпечення майбутніх витрат і платежів.
Загальні відомості про звітність, які наводяться у Пояснювальній записці, включають:
1) опис основних стандартів бухгалтерського обліку, згідно з якими підприємство, що звітується складало свою звітність, дата звітності та звітний період;
2) причини та наслідки зміни невідповідності звітного періоду, передбаченому Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” (тобто календарного року). Наприклад, новостворені підприємства складають звітність за період до 15 місяців з дати заснування;
3) пояснення щодо відмінності валюти звітності та одиниця її виміру від виду валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік. При цьому необхідно описати методи, використані для перерахунку показників фінансової звітності з однієї валюти в іншу.
У Пояснювальній записці відображається також інформація про події після дати балансу. До них належать події, які відбуваються між датою балансу й датою затвердження керівництвом фінансової звітності та вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства. Тобто, якщо керівництво підприємства затвердило річну фінансову звітність 19 лютого, то до подій після дати балансу належать події, які відбулися в період з 31 грудня попереднього року до 19 лютого поточного року. Однак у записці наводиться інформація не про всі події, які відбулися у зазначений період, а лише про деякі:
1) події, що стосуються звітного періоду і надають додаткову інформацію про показники звіту: вони призводять до коригування показників звітності, що повинно обов’язково розкриватися в Пояснювальній записці. Наприклад, якщо після дати балансу переоцінені активи внаслідок стійкого зниження їх вартості або стало відомо, що сумнівна заборгованість стала безнадійною, то це потребує коригування даних звітності;
2) події, що хоч і не стосуються звітного періоду, але містять важливу інформацію про обставини, що виникли після дати балансу. Вони не змінюють показників звітності, а розкриваються тільки в Пояснювальній записці. Наприклад, після дати балансу підприємством оголошено дивіденди або придбано цілісний майновий комплекс. Це не впливає на показники минулого періоду і відображається лише в Пояснювальній записці.
Подіями після дати балансу, які розкриваються лише в Пояснювальній записці наведено в темі 8.
У цілому, в Пояснювальній записці необхідно розкрити інформацію щодо змісту події після дати балансу, описати оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування неможливості зробити таку оцінку.
Щодо виправлення помилок у Пояснювальній записці до фінансової звітності розкривається інформація про:
– зміст і суми помилок;
– статті звітів минулих періодів, які були перераховані з метою повторного подання порівняльної інформації;
– факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.
Пояснення і деталізація статей звітностіу Пояснювальній записці здійснюється, як правило, на підставі даних і в розрізах аналітичного обліку.
Тобто, відображаються дані про дебіторську чи кредиторську заборгованість за кожною юридичною та фізичною особами-контрагентами із зазначенням дати виникнення боргів, причин їх непогашення та опису заходів, які вжиті для ліквідації цієї заборгованості.
Таку інформацію найкраще надавати у табличній формі (зразок 7.2).
Зразок 7.2. Стан дебіторської (кредиторської) заборгованості ТзОВ (ВАТ) ________________ станом на “____” _____________ 200__ р. (дата звітності)
| Наймену-вання підпри-ємства- контр-агента | Дата виник-нення | Сума заборгованості, грн. | Рахунок бухгалтерсь-кого обліку, на якому облікову-ється заборго-ваність | Причи-на виник-нення | Вжиті заходи для пога-шення | |||
| Всього | у т.ч. | |||||||
| до 30 днів | 30-60 днів | ... | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Для деталізації інформації про склад, наприклад, інших необоротних активів за наявності відповідних показників звітності необхідно описати вид таких активів, причини та строки їх необоротності. Щодо грошових коштів, то потрібно вказати види валюти, в якій вони зберігаються на поточному рахунку та в касі.
У цілому, в Пояснювальній записці щодо об’єктів бухгалтерського обліку необхідно розкривати інформацію згідно зі стандартами бухгалтерського обліку України (табл. 7.1).
Таблиця 7.1. Зміст Пояснювальної записки за окремими об’єктами обліку*
| П(С)БО | Зміст інформації для Пояснювальної записки |
| П(C)БО 7 “Основні засоби” і П(C)БО 8 “Нематеріальні активи” | про методи амортизації необоротних активів, суми укладених угод на придбання в майбутньому необоротних активів |
| П(C)БО 9 “Запаси” | про методи оцінки запасів і причину їх вибору |
| П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” | про дебіторів з вказанням суми заборгованості кожного з них і суму дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, методи визначення резерву сумнівних боргів, що застосовуються, складові дебіторської заборгованості з назвою контрагентів і сумами їх боргу, які формують суму статті балансу “Інша дебіторська заборгованість” |
| П(C)БО 11 “Зобов’язання” | складові кредиторської заборгованості, яка відображається у статтях балансу “Інші довгострокові” та “Інші поточні зобов’язання” у розрізі суми зобов’язань за кожним з контрагентів; цільове призначення забезпечень та очікуваний строк їх погашення, сума очікуваного погашення зобов’язання іншою стороною |
| П(C)БО 12 “Фінансові інвестиції” | справедлива амортизована фактична вартість фінансових інвестицій, доходи і втрати від змін справедливої вартості фінансових інвестицій, перелік провідних асоційованих і дочірніх підприємств і частка в їх капіталі |
| П(C)БО 15 “Доходи” | деталізація видів джерел отримання доходів за різними видами діяльності, а також доходів, отриманих за бартерними контрактами |
| П(C)БО 16 “Витрати” | склад і суму витрат, які формують собівартість продукції, витрат, які займають найбільшу питому вагу в складі адміністративних витрат, види та суми витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю, склад і суми витрат, відображених зменшенням додаткового капіталу |
| П(C)БО 17 “Податок на прибуток | сума відстроченого податку на прибуток та причини його виникнення |
| П(C)БО 18 “Будівельні контракти”” | методи визначення доходу тощо |
| П(C)БО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін” | характер відносин пов’язаних сторін та методи оцінки операцій з ними |
| П(C)БО 24 “Прибуток на акцію” | операції з акціями після дати балансу тощо |
* в таблиці наведено найбільш суттєву інформацію, повний перелік наведено в конкретному П(С)БО
При складанні Пояснювальної записки необхідно враховувати наявність комерційної таємниці та необхідність її збереження, а також про потреби користувачів, яким надається фінансова звітність з Пояснювальною запискою. Звичайно, обсяг цього документу буде меншим, якщо він є складовою квартальної звітності.
Порядок відображення показників у ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”
Іншим видом приміток до фінансової звітності є п’ята форма фінансової звітності – Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5). Дані цієї форми звітності призначені для деталізації видів і складових активів, зобов’язань, доходів і витрат підприємства, а також розкриття змін, які відбулися з названими елементами фінансової звітності підприємства за звітний період. Форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності” складається з тринадцяти розділів (табл. 7.2).
Таблиця 7.2. Зміст розділів ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”
| Номер і назва розділу | Зміст розділів |
| 1 | 2 |
| І. “Нематеріальні активи” та ІІ “Основні засоби” | Інформація про стан основних засобів і нематеріальних активів у розрізі субрахунків на початок і кінець звітного року, зміни у складі та вартості даних видів необоротних активів. Додатково до даних розділів надається інформація про вартість основних засобів і нематеріальних активів, щодо яких існують передбачені чинним законодавством обмеження права власності, тих основних засобів, які тимчасово не використовуються, та нематеріальних активів, оформлених у заставу, створених підприємством тощо |
| ІІІ. “Капітальні інвестиції” | Містить інформацію про стан і суму використання коштів, вкладених у даний вид інвестицій, у розрізі субрахунків рахунку 15 “Капітальні інвестиції” |
| IV. “Фінансові інвестиції” | Наводиться інформація про довгострокові та поточні фінансові інвестиції, що обліковуються на рахунках 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” та 35 “Поточні фінансові інвестиції” за окремими субрахунками |
| V. “Доходи і витрати” | Містяться аналітичні дані про інші операційні, фінансові доходи, доходи від участі в капіталі, витрати, які обліковуються на рахунках 95 “Фінансові витрати”, 96 “Втрати від участі в капіталі”, 97 “Інші витрати” |
| VІ. “Грошові кошти” | Містяться дані про грошові кошти (без надання інформації в розрізі валют), які зберігаються в касі, на поточному та інших рахунках у банку, грошові кошти в дорозі та еквіваленти грошових коштів на кінець звітного періоду |
| VІІ. “Забезпечення” | Наводиться інформація про види створених забезпечень на підприємстві за відповідними напрямами |
| VІІІ. “Запаси” | Висвітлюється інформація про вартість запасів (у розрізі субрахунків і рахунків) на кінець року, про суми переоцінки товарно-матеріальних цінностей, якщо вона проводилася на підприємстві у відповідному звітному періоді |
| ІХ. “Дебіторська заборгованість” | Надається характеристика дебіторської заборгованості за суб’єктами, періодами утворення та суми списаної заборгованості |
| Х. “Нестачі і втрати від псування цінностей” | Висвітлення інформації про розміри виявлених у звітному періоді нестач і втрат, суми визнаної заборгованості винних осіб та суми нестач і втрат |
| XI. “Будівельні контракти” | Наводиться інформація про дохід за будівельними контрактами за звітний рік, валова сума заборгованості замовників та замовникам, сума затриманих коштів, вартість виконаних субпідрядниками робіт за незавершеними будівельними контрактами на кінець звітного року |
| XII. “Податок на прибуток” | Відображається сума нарахованого податку на прибуток відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а також визначені суми відстрочених податкових активів і зобов’язань і відкоригована сума податку на прибуток, яка відображається у ф №2 “Звіт про фінансовий результат” |
| XIII. “Використання амортизаційних відрахувань” | Висвітлення інформації про суму нарахованої амортизації та наведення аналітичних даних по використаних амортизаційних відрахуваннях на будівництво об’єктів, придбання (виготовлення) основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та формування основного стада |
Для заповнення розділів ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, бухгалтеру слід використовувати дані Головної книги у розрізі субрахунків і рахунків аналітичного обліку.
Зупинимося детальніше на заповненні відносно нових розділів ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”.
Головне, що потрібно зрозуміти особі, яка складає ф. № 5, це те, що показники розділів Приміток призначені деталізувати дані ф. № 1 “Баланс” і ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”. Це означає, що підсумкові показники розділів за відповідним об’єктом обліку ф. № 5 повинні бути тотожними числовому значенню цього ж об’єкта, наведеному у ф. № 1 “Баланс” або у ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”.
Таким чином, вартість основних засобів і нематеріальних активів, а також їх знос (підсумкові показники розділів І і ІІ ф. № 5) повинні відповідати показникам розділу І “Необоротні активи” ф. № 1 “Баланс”. Важливо також, щоб показники розділів І і ІІ ф. № 5 були логічно пов’язані між собою (рівності 7.1 та 7.2):
а також
Заповнюючи розділ ІІІ “Капітальні інвестиції” ф. № 5, потрібно зазначити як обсяг різних видів цих інвестицій за рік (дебетовий оборот рах. 15 “Капітальні інвестиції”), так і залишок на кінець року, який повинен бути тотожний даним ф. № 1 “Баланс”. Такий же порядок заповнення і розділу ІV “Фінансові інвестиції” даних Приміток. Потрібно також врахувати, що розділ ІV містить відомості про поточні та довгострокові фінансові інвестиції. Тому показники цього розділу ф. № 5 необхідно порівнювати з даними як І “Необоротні активи”, так і ІІ “Оборотні активи” розділів ф. № 1 “Баланс”.
При заповненні розділу V “Доходи і витрати” ф. № 5 потрібно використовувати дані субрахунків рахунків 71 “Інші операційні доходи” та 94 “Інші операційні витрати”, 72 “Дохід від участі в капіталі”, 73 “Інші фінансові доходи” та 95 “Фінансові витрати”, 96 “Втрати від участі в капіталі”, 74 “Інші доходи” та 97 “Інші витрати”. Слід врахувати, що відповідні показники розділу V Приміток повинні дорівнювати даним розділу І “Фінансові результати” ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”. Склад інших операційних витрат і доходів, наведених загальною сумою в цьому розділі, слід висвітлити в Пояснювальній записці до звітності, яка містить такі показники.
При зазначенні суми грошових коштів у розділі VІ “Грошові кошти” слід відображати суми коштів, які має підприємство як в національній, так і в іноземній валюті. У розділі VІІ “Забезпечення і резерви” потрібно відображати величину забезпечень і резервів на початок і кінець періоду, а також їх збільшення (нарахування) і зменшення (використання) за звітний період.
Для цього необхідно використати регістри з обліку забезпечень, резервів. Залишки на кінець і початок звітного періоду, повинні відповідати показникам Пасиву (в частині забезпечень) і Активу (щодо резерву сумнівних боргів) ф. № 1 “Баланс”.
Дані цього розділу теж взаємопов’язані (рівність 7.3)
У розділі VІІІ “Запаси” ф. № 5 висвітлюються дані про усі види запасів підприємства (відповідно до П(С)БО 9 “Запаси”) у розрізі субрахунків.
При звірці цих показників з даними ф. № 1 “Баланс” слід дотримуватися певного порядку: показники рядка “Виробничі запаси” ф. № 1 порівнюються з сумою значень показників ф. № 5 (за субрахунками рахунку 20 “Виробничі запаси”). Одночасно величини незавершеного виробництва, готової продукції, товарів потрібно порівнювати за кожною з наведених позицій.
Особливістю показників розділу ІХ “Дебіторська заборгованість” Приміток є те, що суми заборгованості можуть не відповідати даним Балансу. Це пояснюється тим, що у ф. № 5 наводиться лише сума заборгованості дебіторів, строк існування якої не перевищує 12 місяців, а в Балансі – уся дебіторська заборгованість. Така суперечність – показники ф. № 5 нетотожні ф. № 1 “Баланс” – допомагає ідентифікувати дебіторську заборгованість, непогашену більше одного року. Таким чином, різниця між сумою таких боргів, відображеній у ф. № 1, і величиною у ф. № 5 показує суму дебіторської заборгованості, що не погашена вже більше одного року (наприклад, сумнівної).
З метою заповнення рядка “Інша поточна дебіторська заборгованість” ф. № 5 необхідно визначити суму дебіторської заборгованості, яка обліковується на субрахунках рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” (на деяких підприємствах на рахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”).
Для відображення показників у розділі Х “Нестачі і втрати від псування цінностей” потрібно скористатися аналітичними даними до субрахунку 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”, а також субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”.
Крім того, слід керуватися П(С)БО 9 “Запаси” і поясненнями про застосування позабалансового рахунку 07 “Списані активи”.
Показники наступних розділів потребують детальнішого пояснення, оскільки є висвітленням аналітичного обліку.
Розділ ХІ “Будівельні контракти” повинні заповнювати підрядні будівельні організації – підрядники.
Форма цього розділу відповідає вимогам до розкриття інформації згідно з П(С)БО 18 “Будівельні контракти”. У ряд. 1110 “Дохід за будівельними контрактами за звітний період” відображається сума визнаного за рік доходу за будівельними контрактами.
Показник ряд. 1120 “Заборгованість на кінець звітного року: валова замовників” і ряд. 1130 “Заборгованість на кінець звітного року: валова замовникам” відображаються без ПДВ. З метою повного розкриття інформації у розділі ХІ “Будівельні контракти” необхідно, щоб усі показники цього розділу відображалися в порівняному вимірнику, тобто без урахування ПДВ. Якщо сума визнаного на кінець року доходу за будівельними контрактами перевищує суму проміжних рахунків на кінець року, таке перевищення розкривається у ряд. 1120. Якщо сума проміжних рахунків на кінець звітного року перевищує суму визнаного на кінець року доходу за будівельними контрактами, таке перевищення розкривається у ряд. 1130.
У ряд. 1140 “Заборгованість на кінець звітного року: з авансів одержаних” відображаються суми авансів, отриманих для фінансування витрат за будівельним контрактом, за якими замовникам ще не надано послуги.
Відповідно до П(С)БО 18 у ряд. 1150 “Сума затриманих коштів на кінець року” розкриватиметься сума проміжних рахунків, яка не сплачується підряднику до виконання передбачених будівельним контрактом умов для виплати таких сум або до усунення дефектів.
У ряд. 1160 “Вартість виконання субпідрядниками робіт за незавершеними будівельними контрактами” розкривається інформація про суми таких робіт, визнаних повністю завершеними, що засвідчено відповідними документами – актами приймання-передачі виконаних робіт. Суми таких господарських операцій в бухгалтерському обліку відображаються записом за дебетом 230 “Витрати за будівельним контрактом” і кредитом 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.
Розділ ХІІ “Податок на прибуток” призначений для відображення порядку формування відстрочених податкових активів або зобов’язань підприємства у звітному періоді.
У ряд. 1210 “Поточний податок на прибуток” вказується податок, визначений відповідно до вимог податкового законодавства, а відображений в податковій декларації з податку на прибуток. Оскільки вона складається наростаючим підсумком, то джерелом інформації для ряд. 1210 є Декларація з податку на прибуток за рік.
Більшість підприємств повинні заповнювати лише один з чотирьох рядків розділу ХІІ: ряд. 1220 “Відстрочені податкові активи: на початок звітного року”, або ряд. 1230 “Відстрочені податкові зобов’язання: на початок звітного року”, або ряд. 1225, або ряд. 1235. Це пов’язано з тим, що підприємства в порядку, який встановлено П(С)БО 17 “Податок на прибуток”, відображають відстрочені податки згорнуто. Відомості повинні бути тотожні відповідні показникам ф. № 1 “Баланс”.
Наприклад, у підприємства на початок року в Балансі в ряд. 060 “Відстрочені податкові активи” відображена певна сума. Така ж повинна бути вказана в ряд. 1220. Якщо ж підприємство на початок року мало відстрочені податкові зобов’язання (у ф. № 1 “Баланс” ряд. 460 “Відстрочені податкові зобов’язання”), то у ф. № 5 слід заповнювати ряд. 1230.
У такому ж порядку необхідно відображати відповідні показники ф. № 5 в ряд. 1225 “Відстрочені податкові активи: на кінець звітного року” та ряд. 1235 “Відстрочені податкові зобов’язання: на кінець звітного року”.
У консолідованій фінансовій звітності відстрочені податкові активи та зобов’язання відображаються розгорнуто.
У ряд. 1240 “Включено до Звіту про фінансові результати – усього” наводиться показник податку на прибуток, відображений в ряд. 180 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” ф. № 2 “Звіт про фінансові результати” за рік.
Поточний податок на прибуток за даними Декларації з податку на прибуток підприємств за рік наводиться у ряд. 1241 “у тому числі: поточний податок на прибуток”. При цьому показник ряд. 1241 тотожний показнику ряд. 1210 ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, якщо на підприємстві у звітному періоді поточний податок на прибуток не відображено у складі власного капіталу.
У ряд. 1242 “Зменшення (збільшення) відстрочених податкових активів” відображається списання або поява (збільшення) таких активів. З урахуванням того, що відстрочені податкові активи визначаються при порівнянні податкового та облікового податку на прибуток, збільшення показника ряд. 1242 наводиться в дужках, а його зменшення – без дужок.
У ряд. 1243 “Збільшення (зменшення) відстрочених податкових зобов’язань” відповідно відображається зміна відстрочених податкових зобов’язань за рік. Збільшення показника ряд. 1243 показується без дужок, а його зменшення – в дужках, тобто вираховується.
У цілому, потрібно запам’ятати порядок формування витрат з податку на прибуток за звітний період (рис. 7.3).
Рис. 7.3. Порядок визначення податку на прибуток за звітний період
Взаємозв’язку показників розділу ХІІ ф. № 5 можна представити
таким чином:
У свою чергу, для обчислення суми податку, включеного до звіту ф. № 2 (ряд. 1240) або до складу власного капіталу, необхідно діяти наступним чином:
– ряд. 1240 = ряд. 1241 
ряд. 1242 ряд. 1243;
– ряд. 1250 = ряд. 1251 ряд. 1252 ряд. 1253.
При заповненні розділу ХІІІ “Використання амортизаційних відрахувань” потрібно використовувати дані облікових регістрів. Показники цього розділу повинні відповідати іншим формам фінансової звітності та попередніх розділів ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”. Так, для заповнення ряд. 1300 “Нараховано за звітний рік”, слід визначити суму показників нарахованого зносу, відображених у розділах І “Нематеріальні активи” і ІІ “Основні засоби” ф. № 5.
Джерелом інформації для заповнення ряд. 1310 “Використано за рік – усього” є тільки аналітичні дані бухгалтерського обліку. Оскільки для відображення інформації у ряд. 1311 “Використано за рік на будівництво об’єктів”, 1312 “Використано за рік на придбання (виготовлення) та поліпшення основних засобів”, 1313 “Використано за рік на придбання (виготовлення) та поліпшення основних засобів з них машини та обладнання”, 1314 “Використано за рік на придбання (створення) нематеріальних активів” перш за все необхідно визначити загальні витрати, понесені підприємством на будівництво, придбання (виготовлення) та поліпшення основних засобів, придбання (створення) нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. Це можна здійснити, використавши показники облікового регістру Журналу 4 та відомостей до нього, а також дані аналітичного обліку відповідних витрат і господарських засобів. Аналіз показників вказаних документів слід доповнити оцінкою джерел утворення господарських засобів підприємства як власних (додатковий капітал, нерозподілений прибуток, амортизація, резерви), так і залучених (зобов’язання). У результаті таких дій можна визначити, за рахунок яких коштів фінансувалося оновлення складу необоротних активів. На підставі цієї інформації можна встановити, яка частина цих витрат покрита за рахунок накопиченої амортизації (і, відповідно, заповнити ряд. 1311, 1312, 1313, 1314 ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”).
Найбільш ефективним заповнення статей цього розділу буде за організації належного аналітичного обліку за визначеними напрямами. Причому така вимога стосується як аналітичного обліку амортизаційних відрахувань, так і обліку грошових коштів на поточному рахунку. Це пов’язано з тим, що знос накопичується саме у вигляді коштів (якщо розрахунки з контрагентами проводяться у вартісному виразі) як частина виручки, що надійшла від реалізації продукції (робіт, послуг), адже амортизація є частиною собівартості останніх.
Примітки до річної фінансової звітності в Україні розширено. Додатком до ф. № 5 є звітна форма № 6 “Інформація за сегментами”. Складання даного звіту передбачено П(С)БО 29 “Звітність за сегментами”. Форма № 6 “Додаток до Приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” формується за рік. Вона є розшифровкою майна та зобов’язань, доходів і витрат підприємства за сегментами його діяльності.
Тобто, ф. № 6 “Додаток до Приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” дає інформацію про те, з яким фінансовим результатом працює суб’єкт господарювання в конкретній сфері діяльності. Основою для виділення доходів і витрат майна та зобов’язань є відповідність напряму критеріям сегмента. Показники ф. № 6 формуються виключно на підставі даних обліку. Саме в ньому відображається інформація про майнове забезпечення і результати діяльності кожної сфери функціонування.
Підсумкові показники ф. № 6 “Примітки до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” повинні відповідати даним ф. № 2 “Звіт про фінансові результати” та ф. № 1 “Баланс”.
Дата добавления: 2016-02-20; просмотров: 3400;