Види та користувачі звітності

Звітність призначена для задоволення потреб насамперед всіх тих користувачів, чиї повноваження, можливості або способи отримання інформації обмежені, та які покладаються на фінансову звітність як на основне джерело відомостей про господарську діяльність підприємства.

Інвесторам і кредиторам звітність необхідна для прогнозування, порівняння та оцінки потенційних грошових потоків за обсягами, строками, для порівняння та оцінки здатності підприємства приносити дохід. Звіти надають інформацію, необхідну для оцінки здатності керівництва підприємства ефективно використовувати ресурси підприємства для досягнення першочергових завдань його діяльності. Бухгалтерські дані слід включати до звітності у випадку, якщо вони підвищують надійність прогнозів користувачів.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлює перелік підприємств та організацій, які зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації. Однак крім відкритої для зовнішніх користувачів існує ще й внутрішня звітність. Її призначення – забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо на основі детальних даних про майно та зобов’язання підприємства.

Користувачем (споживачем) звітності є суб’єкт (фізична та (або) юридична особа або відповідний державний орган), який звертається до неї для отримання необхідної інформації. Користувачі можуть бути зовнішніми та внутрішніми, з прямим та непрямим інтересом щодо інформації, яка міститься у фінансовій звітності (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Користувачі звітності

Усі вказані суб’єкти мають певні інформаційні потреби, джерелом задоволення яких є звітність (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Інформаційні потреби різних груп користувачів звітності

Як правило, користувачі формують свою думку про підприємство, яке звітується, на підставі різних форм звітності. У процесі діяльності на підприємстві складається велика кількість різноманітних звітних форм. Найбільш поширені ознаки, за якими можна згрупувати звітність, та її види наведено на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Класифікація звітності

Звітність складається на основі даних всіх видів обліку – бухгалтерського, статистичного та оперативного. Саме завдяки цьому забезпечується можливість отримання на її основі різносторонньої інформації про господарську діяльність суб’єкта господарювання та результати господарської діяльності для користувачів звітності.

Залежно від економічного змісту звітність поділяється на зовнішню та внутрішню.

Зовнішня бухгалтерська звітність (окрім бюджетних організацій) є відкритою для зацікавлених користувачів (інвесторів, банків, кредиторів, покупців тощо). В окремих випадках законодавством передбачено публікацію річної бухгалтерської звітності, зокрема, відкритих акціонерних товариств, банків та інших кредитних організацій (компаній), бірж, інвестиційних та інших фондів, які створюються за рахунок власних коштів товариств і державних коштів (внесків).

Фінансова звітність містить показники господарської діяльності підприємства щодо майнового стану доходів, витрат підприємства, руху грошових коштів. Вона складається на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами, використовує дані оперативної та статистичної звітності.

Статистична звітність є системою кількісних і якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку.
Дана звітність призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей економічної діяльності. Вона відображає окремі сторони діяльності підприємства. Так, з її допомогою контролюється виконання плану за обсягом та якістю продукції; норми виробітку; використання устаткування та робочого часу; динаміка продуктивності праці на рівні певної галузі тощо. Статистична звітність складається на підставі даних бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку, а також бухгалтерської звітності за єдиною методикою, та встановленими формами при централізованому управлінні та його повній регламентації зі сторони державних органів.

Податкова звітність характеризує стан зобов’язань підприємства, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів. Вона призначена для фіскальних цілей й обов’язкова для складання господарюючими суб’єктами, коло яких встановлене податковим законодавством. Податкова звітність повинна складатися на основі інформації, яка формується у бухгалтерському обліку, шляхом коригування її за правилами податкового законодавства. В яких випадках виділяється соціальна звітність.

Податкова звітність складається за квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік і подається до органів податкової служби.

Внутрішня звітність призначена для внутрішнього поточного контролю та управління підприємством на момент здійснення господарських операцій або ж одразу після їх завершення. Порядок складання і подання цього виду звітності встановлюється наказом про облікову політику підприємства система взаємопов’язаних економічних показників, які характеризують результати діяльності підрозділів за певний проміжок часу (годину, добу, декаду, місяць, квартал, рік). Її зміст, форми, види визначаються безпосередньо господарюючими суб’єктами. Ця звітність не надається зовнішнім користувачам і її показники не підлягають оприлюдненню. Внутрішнязвітність характеризує окремі сфери діяльності підприємства. У ній містяться дані про виконання
плану поставок матеріалів, виробництва важливих видів продукції, а також дотримання зобов’язань за укладеними договорами та фінансовий стан підприємства в детальних розрізах.

Період, за який складається ця звітність, чітко не визначений – вона може складатися за зміну, добу, тиждень, декаду тощо. Для відображення інформації використовуються різні вимірники: натуральні, трудові та грошові.

За строками складання та подання звітність буває: поточна й річна.

Поточна (періодична) звітність складається за місяць, квартал, півріччя та дев’ять місяців. Вона містить обмежену кількість форм і показників, а строки її надання більш стислі. Аналіз періодичної звітності дозволяє виявляти недоліки в роботі підприємства, швидко їх виправляти, попереджати їх появу в майбутньому.

Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства за рік.

За ступенем узагальнення звітність поділяється на індивідуальну
та консолідовану.

Індивідуальна звітність складається за показниками діяльності однієї юридичної особи і виконує дві функції: інформаційну і контрольну. З одного боку вона характеризує фінансовий стан і результат діяльності господарюючого суб’єкта, а з іншого – забезпечує системний контроль правильності та точності даних бухгалтерського обліку після закінчення кожного облікового циклу. У зв’язку з цим всі господарюючі суб’єкти повинні складати індивідуальну звітність за кожен звітний період.

Консолідована звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Вона виконує виключно інформаційну функцію і надається зацікавленим зовнішнім користувачам, формується на основі звітів підприємств групи.

Головним завданням при підготовці консолідованої фінансової звітності є забезпечення гарантованого доступу зацікавленим користувачам до якісної, надійної й порівнюваної інформації про групу господарюючих суб’єктів. Для його вирішення потрібно встановити обов’язкове складання консолідованої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також обов’язковий аудит та її публікацію.

За роллю в економіці виділяють: загальнодержавну звітність, що містить дані оперативно-фінансової діяльності підприємства і потрібна для аналізу розвитку економіки країни, та внутрішньогалузеву, яка розробляється відповідними міністерствами та відомствами.