Основні композиційні закономірності, правила, прийоми і засоби побудови

Одним з важливих видів станкового живопису є тематичний живопис (побутовий, історичний, батальний, міфологічний). Картини цих жанрів розповідають про життя людей, їх радощі і смутки, досягнення і втрати (мал. 8.1).

Мал. 8.1.

1)М. Г. Дерегус;

2)М. І. Хмелько;

3)Д. І. Безперчий;

4)Г. В. Якутович.

Композиція тематичної картини визначається ідейним задумом. У роботі над композицією не можна виходити із формальних завдань, будувати картину на основі геометричних схем (розміщувати фігури по діагоналі, колу, трикутнику тощо). Поки не знайдена тема, не можна розробляти композицію.

Тема вбирає те коло ідей, почуттів і думок, які художник задумав передати в творі. Тема народжується із глибокого знання життєвих явищ, з досвіду. Коли тема знайдена, художник починає кропітку роботу з вивчення історичного, документального, портретного або пейзажного матеріалу. Так народжується сюжет картини.

Зображення оживає і перетворюється в художній образ, якщо в картині існує мотивована поведінка персонажів, її стан, пози і жести. Сюжет визначає кількість дійових осіб, їх розміщення, розмір постатей, вибір точки зору та ін.

З моменту визначення сюжету починається робота над створенням ескізів композиції. Краще перші ескізи виконувати невеликого розміру.

Ескіз — це проект картини, перший етап роботи. В ескізі визначаються формат, розмір зображення у багатьох варіантах ескізів треба досягнути виразності вирішення, правдиво розмістити об'єкти, предмети, згрупувати постаті, знайти змістовний центр.

Ескіз буде добрим, якщо зміст читається з першого погляду і основна думка зрозуміла. У розробці ескіза враховується перспективне вирішення простору. Усе це сприяє цілісному сприйманню глядачем головних і другорядних елементів зображення.

Розробляючи ескіз у кольорі, дуже важливо знайти той колорит, який правдиво характеризує подію, доповнює емоційну дію картини. Не можна випадково і непродумано розфарбовувати

об'єкти й постаті. Колорит картини має відповідати тоновим і кольоровим умовам зображення, стану погоди і порі дня. У кінцевому результаті весь кольоровий стрій ескіза повинен бути так організований, щоб виразити освітлення, виявити композиційний центр, доповнити емоційну дію картини.

Переходити до виконання етюдів варто тоді, коли вирішена композиція в ескізі, визначені рух і розміщення персонажів, зрозумілі їх психологічні характеристики, одяг, оточення тощо. Замальовки і етюди до картини обов'язково треба виконувати в тих умовах, у яких буде зображатись дія.

За наявності ескізного та етюдного матеріалу можна перейти до виконання малюнка на картоні за розміром задуманого формату. Малюнок на картоні — відповідальна стадія роботи. На картоні вирішуються кінцеві питання композиційного розміщення, визначаються місцезнаходження і співвідношення частин, намічаються і промальовуються деталі. У процесі роботи відбувається збір матеріалу для картону, виконуються додаткові малюнки з натури окремих частин і деталей. Не можна починати писати картину, якщо ескіз і картон не розроблені детально.

Основне в тематичній картині — це глибокі і правдиві образи людей. Ніякі живописні тонкощі і композиційні прийоми не зроблять картину виразною, художньою, живою, якщо образи людей будуть підмінені схемами голів і фігур.