Використання схем в управлінні діяльними системами
В даний час найбільш обґрунтовані і систематизовані дослідження теорії діяльності в роботах О.З Анісімова і Г.П. Щедровицького. Особливістю їх є виклад тексту з використанням мови схем.
Для з'ясування можливості і необхідності використання мови схем у теорії діяльності узагальнимо існуючі версії фахівців у цій сфері.
Роль і місце схеми в мисленні керівника. Таблиця2.1
| № | Автор, зміст висловлення. |
| К. Кузанський: “Без символічних образів не наблизитися до божественного. Шукаючому невідоме треба спиратися на відоме. Символи ведуть за межі уподібнення і допомагають слабкому розумові”. | |
| І. Кант: “Схема у свідомості сприймає клас об'єктів, що підходять під поняття. Схематизм — мистецтво таємне. Схема виражає категорію і синтезує за правилом єдності. Синтез — перше, на що звернено увагу, щоб судити про походження знання. Схема не може існувати ніде, крім мислення, і позначає правило синтезу здатності уяви. В основі почуттєвих понять не образи, а схеми”. | |
| М. Гегель: “Символ — це почуттєвий елемент, і в ньому істина ще не розкрита. Його визначеність є тим змістом, що він виражає. Символ не дорівнює знакові, тому що його (символу) зовнішня форма містить в собі зміст, безпосередньо з'єднуючи почуттєве і загальне. Мислення приводить весь матеріал почуттів у єдність, додаючи йому форму”. | |
| Ф. Соссюр: “Символ — не до кінця довільний, не цілком порожній. Він редукує зв'язок означаючого і означаємого”. | |
| А. Гамезо: “Умовні схематичні образи — продукт аналітико-синтетичної діяльності мислення. Схема — образотворча модель для виявлення й опису розумових дій, контролю, створення припущень. Вони дозволяють будувати ланцюг міркувань і контролювати роботу”. | |
| В. Шулік, О. Мантатов: “Символи охоплюють сутність абстрактного об'єкта, додають йому почуттєву, наочну форму”. | |
| К. Уваров: “Символ — це перетворення матеріального в ідеальне і навпаки, що зберігає схожість з об'єктом. Він виражає недоступне почуттєвому спогляданню, почуттєво оформляє ідеї, які зароджуються, упорядковує, виявляє сутність, використовується для породження нових ідей у проблемних ситуаціях”. | |
| В. Розін: “Схеми використовуються у функціях моделі (репродуктивної) і розпорядження, що організує діяльність. Читання схеми, при використанні її як моделі, міняється. Схема — гіпотеза про будову об'єкта”. | |
| П. Гальперін: “Схеми дій і схеми як засоби орієнтації виділяють властивості, що ведуть до рішення задач. Розвиток мислення визначається створенням базальних оперативних схем мислення”. | |
| И. Пономарьова: “Схематичне зображення сприяє відображенню істотних ознак, опорних моментів, зміні структури об'єкта. Вони розумово відтворюють структуру об'єкта, стимулюють створення внутрішніх схем і передбачення. Звірення схеми з об'єктом прискорює прихід до корекції”. | |
| А. Лосєв: “Символ відчутний, є засобом відображення об'єкта, вводить заданість об'єкта. Символ забезпечує спостереження за елементами в структурі. Він сполучає предметність, конструктивність і активність свідомості, створює рівновагу образності й ідеї. Символ є результатом розумової переробки, що виступає у функції об'єкта, а також засобом зміни об'єкта”. | |
| Е. Ільєнков: “Символ — засіб виявлення суті об'єкта, загального в ньому, уречевлення ідеального образа. Він погодиться з формою об'єкта або діяльності” | |
| В.А.Штофф: "По-перше, необхідність почуттєвого сприйняття зовнішнього світу як вихідний матеріал для розумової діяльності; по-друге, необхідність мови як визначеної системи почуттєво сприйманих знаків (чутних або видимих сигналів), що є носіями значення, по-третє, необхідність на будь-якому ступіні абстрактного мислення опори на почуттєвий матеріал, що відноситься до предмета дослідження, у виді ілюстрацій, конкретних прикладів, схем, діаграм, графіків і т.п.; по-четверте, обов'язковий зв'язок розумової діяльності будь-якого ступеня абстрактності в кінцевому рахунку з практикою, що представляє собою предметну, почуттєву діяльність". | |
| В.Л.Борзенков: «Людині потрібні спеціальні засоби, що дозволяють утримувати точку концентрації уваги, щоб думка не робила хаотичного руху і стрибків, а могла послідовно поглиблювати й удосконалювати представлення про об'єкт розгляду. Більш того, навіть індивідуально міркуючи про який-небудь предмет, ми організуємо внутрішній діалог, що призводить до систематичного уточнення образа. Фіксація думки можлива у виді того або іншого типу схематичного зображення або моделі, овнешняющего процес розумової діяльності». | |
| Н.А.Розумів: "Чим би людина ні мислила, ідеями або образами дійсності, як ті, так і інші мають одне загальне походження - область відчуттів... Нашою долею є створення картин, що рухаються панорам, фігур, образів, коротше - моделей існуючого і того, що відбувається, не суперечних один одному, а зв'язаних між собою". | |
| Р.Декарт: "Правила для керівництва розуму": "У більшості випадків корисно також креслити ці фігури і представляти їх зовнішнім почуттям для того, щоб у такий спосіб легше утримувати нашу думку зосередженою". | |
| Б. Ломов: "Схеми формуються в залежності від графічної діяльності, спостереження, зміни, побудови. Прибігають до використання схем у проблемних ситуаціях. Вони є засобами перекладу дій з розумового плану в практичний і навпаки, регуляції дій, а також засобами аналізу задач і методом рішення задач". | |
| М. Щедровицький: “Потрібна спеціальна мова для зображення ідеальних об'єктів. Спочатку потрібно зобразити зміст, а потім конструктивно, операційно його оформити. Це конструювання дозволяє зрозуміти зміст іншими. Схеми виступають як об'єкти. Методологічні схеми — поняття, що зображують розуміння. Структурність схем є приписуванням до розуміння”. |
Властивості схем у мисленні численні. Виділяють два класи схем:
· схематичні зображення (результати схематизації зображень, образотворчих реконструкцій);
· схеми-конспекти (результати схематизації текстів).
В основі схематизації діяльності — універсальний набір операцій: розчленовування, добір значимих компонентів, трансформація їх і синтезування в цілі конструкції (за критерієм). Оскільки схема повинна бути змістовним засобом мислення, конструкція (образотворча або конспектна) повинна виражати “об'єктний” зміст (зображуваного, конспектуємого). Крім того, схема заміщає первісний матеріал (зображення, текст) [2].
Узагальнивши приведені вище визначення, можна прийти до висновку, що мова схем і символів:
1) є основою при аналізі невідомого, нового, складного; способом і носієм операцій, правилом; конструкцією, що залежить від волі конструктора, результатом уяви; умовою раптових рішень;
2) з'єднує почуттєве і раціональне; сполучає розбіжності, одиничне і загальне; гармонізує безформне, оформляє його; упорядковує матеріал;
3) існує для мислення; є основою в організації міркувань; у них інформація систематизована, узагальнена, структурована;
4) підлегла ідеї цілісності, структурності; містить породжуючий принцип;
5) виражає загальне, абстрактне, недоступне спогляданню; допомагає бачити цілісно; оформляє ідеї, що зароджуються; додає абстрактному почуттєву форму;
6) показує структуру і динаміку об'єктів; виражає гіпотезу про будову об'єкта; визначає об'єкт оперування й аналізу;
7) допомагає виявити дефекти; стежити за думкою, фіксувати її хід, висувати нові ідеї;
8) використовується для виявлення нових змістів, заміщує об'єкти, створює значеннєві вузли; застосовується для звільнення від випадкового, концентрації змісту, забезпечення наскрізних ходів у мисленні, випереджаючих висновків, передбачення;
9) стимулює створення внутрішніх схем; полегшує розумову діяльність; встановлює причинно-наслідкові і функціональні зв'язки;
10) необхідна у проблемних ситуаціях; при сполученні предметності змісту з конструктивністю; в оволодінні узагальненими прийомами.
Схеми, особливо образотворчі, є зручними предметами оперування. Використання схем у розумовій практиці призводить до вищих абстракцій, дисципліні абстрактного мислення і мислення з використанням абстракцій. Поза такою дисципліною неможливе оволодіння всіма основними логічними і культурно-рефлексивними формами [4].
Таким чином, схемами і символами передається логіка мислення (сліди мислення). Коли керівник на папері, планшеті, дошці починає в знаковій формі зображувати послідовність своїх дій (відповідно до законів логіки), він переходить з реального світу (де далеко не завжди живуть за законами) у світ логосу (загальних, об'єктивних законів функціонування і розвитку). У даному випадку на папері можуть бути схеми, формули, графіки, таблиці і т.п., які представляють діяльність різних людей, погоджену знаками. Вони живуть за законами логосу, побудовані за правилами логіки й онтологічними правилами (законами природи або законами ідеальних об'єктів). Людина живе в двох світах: у світі ідеальному (він зображений схематично) і реальному. Якщо “ідеальний світ” відображає представлення світу науки, то схеми стають ефективним засобом для аналізу реальної дійсності.
Якщо схемами представити поняття і категорії, що дозволяють складати сутнісне і цілісне представлення про діяльність, то можна одержати мову теорії діяльності. Під мовою розуміється система знакових або символічних засобів, використовуваних у комунікації для здійснення мислення і спрямування вираження думки, розуміння, критики, арбитрирования й організації розумових процесів[4].
7.2 Технологічна основа самоменеджмету*
* (Вступ в теорію діяльності в мові схематичних зображень розроблений О.С. Анісімовим і пропонується нами до використання як технологічна основа самоменеджмету людини.).
Дата добавления: 2016-02-20; просмотров: 725;