Д) Методика трудового виховання учнів спеціальної школи.

Праці, як і будь-якому виду творчої діяльності, потрібно вчитись. Успіх в навчанні залежить від ступеня складності знань, вмінь і навичок, які складають зміст діяльності, від методів і прийомів навчання і від індивідуальних якостей учня, або інакше від психофізичних здібностей дитини.

Не слід розпочинати трудове виховання, допоки не виникне в учня певний рівень фізичного та мовленнєвого розвитку. З іншого боку, встановлено що самий зміст навчально-виховної діяльності, якщо він знаходиться в зоні найближчого розвитку дитини, сприяє прискоренню розвитку його психофізичних здібностей.

Включення учнів спеціальної школи процес в праці складає сприятливі умови для корекції і розвитку психофізичних недоліків. Трудова діяльність включає в себе не тільки сенсомоторні реакції, але й знарряддєві операції та багаторазові продуктивні дії за допомогою яких суб’єкт не тільки адаптується до умов праці, але й доцільно змінює їх, створює об’єкти.

При правильній організації праці створюється можливість, завдяки корекції, виправляти недоліки у дітей з розумовою відсталістю, діти практично засвоюють і поліпшують мисленнєві операції порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення і відтворення.

При виготовлені необхідного виробу учень залучається до порівняння одних об’єктів з іншими за їх фактурою, формою, розміром, матеріалом, із якого вони зроблені (метал, дерево, папір, тканина) і їх якістю, до порівняння свого виробу зі зразком.

У спеціальній школі праця широко використовується у корекційній роботі для подолання труднощів оволодіння словесним оформленням розумових дій та операцій при організації своєї практичної діяльності та її регуляції. Для цього учнів орієнтують у завданні, вчать планувати свої дії в пам’яті, виробляти навички самоконтролю і навички усного пояснення шляхів виконання завдання.

У корекції значна увага приділяється таким моментам, як:

1) донесення до учнів мети майбутньої роботи;

2) надання допомоги у прийняті рішення, його виконання;

3) прийняття рішення дітьми.

Трудова діяльність впливає і на фізичний розвиток учнів спеціальної школи. Вона виправляє недоліки моторики, постави, фізичні якості, такі, як : спритність, швидкість, координація рухів.

Правильна організація праці дітей сприяє їх загальному фізичному розвитку, а також впливає на розвиток усіх особистісно-моральних та особистісно-вольових якостей у учня.

Не зважаючи на велику корекційно-розвильну можливість праці, включення в трудову діяльність учнів з розладами мовлення сприяє самостійному виправленню недоліків їх розвитку.

У тих випадках, коли праця використовується як засіб обрання, отримання професії , вона розсіює свою виховну силу.

Учні з важкими розладами мовлення, які в змозі довго виконувати одноманітну та звичну працю, за відсутністю належного керівництва нею, легко набувають звичку механічного виконання, що нічого не дає їх розвитку. Праця позитивно впливає на розвиток дітей з важкими розладами мовлення лише в тому випадку, коли вона спеціально організована і тісно пов’язана з корекцією їх мовлення.

Провідна роль при підготовці дітей з важкими розладами мовлення до практичної діяльності, до соціальної адаптації і реабілітації належить трудовому вихованню.

Завдання трудового виховання:

- формування в учнів стійких професійних вмінь і навичок, виховання культури праці і вмінь використовувати загальноосвітні знання і навички у практичній діяльності;

- виховання в учнів особистісних якостей таких, як працьовитість, відповідальне ставлення до суспільного майна, вміння працювати у колективі і виконувати його вимоги до трудової діяльності.

Зміст трудового виховання включає в себе усю навчально-виховну роботу школи. Трудове навчання, разом з трудовим вихованням, є основою морального, розумового, фізичного та естетичного розвитку. Основою всієї системи трудового виховання є суспільно-корисна праця учнів під якою розуміється посильна спрямована трудова діяльність на загальну користь.

Види суспільно-корисної праці:

- праця на природі; її результати задовольняють потреби інших членів колективу. (Наприклад, робота на пришкільній ділянці, збирання сільськогосподарської продукції, допомога на заводі та ін.);

- виробнича праця;

- суспільно-значуща праця;

- побутова праця;

- спільна колективна праця.

Трудова діяльність учнів пов’язана з виробництвом матеріальних цінностей, суспільною потребою як в умовах школи (в навчальних майстернях, на пришкільній ділянці), так і в сфері виробництва (в колгоспі, на фермі).

Виробнича праця - це праця в школі, на виробництві, в місцях індивідуального або колективного користування.

Виробнича праця - це виробництво товарної продукції, виготовлення потрібного для забезпечення потреб суспільства.

У процесі корекції враховуються вікові та психофізіологічні особливості учнів, виділяють операції в залежності від складності, розподіляють працю серед учнів класу.

У співпраці існують міжколективні та внутріколективні звязки. Прості форми кооперації виникають на основі побутової праці. Наприклад, бригади підтримки порядку в школі (в нею входять діти різних вікових груп) Самообслуговування і господарсько - побутова праця - найбільш доступний вид праці .З нього починається виховування у дитини працьовитості, залучення її до всіх видів трудової діяльності. Якщо правильно працювати з дітьми з важкими розладами мовлення в цьому напрямку, то праця з самообслуговування стає сталою звичкою, не тільки обов’язком, але й потребою для дитини.

Етапи самообслуговування:

а) привчання дітей до нескладних трудових завдань. В цей період діти навчаються обслуговувати самі себе (в молодших класах);

б) розширення видів праці, тобто обслуговування не тільки себе, але й молодших учнів.

При організації навчальної праці важливо навчити дітей працювати усвідомлено. Для цього дають учням різноманітні завдання .

Сама проста - це сільськогосподарська праця, яка виконується механічно, без мислиннєвої діяльності. Суспільнокорисна та продуктивна праця більш важлива за своїм впливом на учня. Є різноманітні форми продуктивної праці:

1)гуртова праця;

2)організація трудових бригад;

3)шефство старших учнів над молодшими;

4)різна суспільнокорисна праця учнів;

5)масові трудові заходи (н-д, свято праці , день праці).

6)змагання за професією тощо.

У колективних масових формах праці, особливо в свято праці, проходить емоційне узагальнення учнями позитивного досвіду, формування досвіду моральних почуттів. Крім цього, корекційне значення колективних свят виявляється у виправленні в дітей емоційної стабільності, сконцентрованості уваги, покращення пам’яті, розвитку волі, та покращення мовлення.