Е) СИСТЕМА І ЗАСОБИ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ

1)Системи занять ручної праці в молодших класах (1-3 кл) спрямована на формування позитивного ставлення дитини до праці.

2)Система професійно-трудового навчання, яке розпочинається з 4 класі, спрямована на формування у дітей уявлень про професії, привчання до цілеспрямованої праці, виховування працелюбності, сумлінності, посидючості, вміння довести справу до кінця та інше.

3)У старших класах учні оволодівають основами доступних професій, в праці здійснюються особистісні і колективні задуми, іде розвиток особистості, відбувається становлення характеру, формування емоційно-вольової сфери. Особистість виховується через формування у неї відповідних навичок.

4)Усі заходи з виховання у дітей навичок господарсько- побутової праці, самообслуговування (в сім’ї, інтернаті).

5)Виховання навичок особистої гігієни, слідкування за чистотою приміщення.

Форми організації роботи з трудового виховання представлені як:

- індивідуальна;

- індивідуально-групова;

- колективна форма організації діяльності;

- індивідуальні доручення в молодших класах.

У молодших класах спеціальної школи дитячий колектив взагалі не сформований, тому педагог керує ним і дає доручення дітям.

За допомогою суспільно-корисної праці будуються взаємини між членами групи, складається колектив. Діти звітуються перед вчителем за виконання доручень.

Форми організації дитячих трудових колективів визначають як:

- навчально-трудова група;

- чергова виховна група;

- трудові бригади з різним рівнем виконання завдань;

- технічні гуртки.

Трудові об’єднання бувають:

-з тимчасовим об’єднанням дітей для виконання трудової діяльності;

-з постійним об’єднанням дітей.

Якщо дитячий колектив різновіковий, то це сприяє наслідуванню у вихованні ( від старших до молодших).

При організації роботи бригади виділяють такі етапи:

- засвоєння завдань кожним її членом ( орієнтування у плані інструктажу, навчання прийомам роботи );

- визначення форм організації праці;

-розподіл завдань і розташування членів бригади за робочими місцями;

- інструктування на робочих місцях, іноді це роблять обізнані учні;

- забезпечення внутрішньобригадних зв’язків (взаємний контроль, надання допомоги, внесення уточнень в хід роботи );

- забезпечення зовнішніх зв’язків бригади (отримання інструменту, інвентарю, матеріалу, здача готової продукції);

-поточний контроль, поопераційний (його здійснюють самі учні групи);

-підсумковий контроль (здійснює колектив кількісно підбиває результати діяльності, слідкує за якістю виробів).

Засоби трудового виховання:

- навчальна діяльність в майстернях школи;

- виробнича практика;

- різні види і форми суспільно корисної і виробничої праці в поза урочний час;

- заняття технічних гуртків;

- закріплення трудових доручень за класами;

- свята, змагання, зустрічі, екскурсії.

Щоб сформувати вміння діти з важкими розладами мовлення працювати в трудовому колективі, потрібно визначити соціальні форми поведінки в праці:

1)суспільні мотиви і потреби;

2)позитивне ставлення до праці;

3)управління, планування і регуляції процесу виконання трудових завдань.

Суспільна праця – це особливий тип соціальної кооперації у трудовому процесі, який розвивається на основі виробничих відносин.

Ділові виробничі відносини – це основа вміння працювати у колективі.

Змагання можна організовувати в спеціальній школі, хоча й важко, тому що у дітей різні відхилення психофізичного розвитку, які по-різному компенсуються. Оцінювати роботу дітей без врахування вікових, індивідуальних і типологічних особливостей учнів неможна. Змагання розвивають такі особистісні якості, як працелюбність, акуратність, взаємну допомогу, колективізм, дружбу, товаришування тощо.

Основою оцінювання змагань виступають такі критерії, як:

- гласність,

- порівняння результатів діяльності,

- повторення практичного досвіду.

Вимоги до змагань:

- не допускати браку у роботі, здавати вироби вчасно;

- добрий стан обладнання, на якому працюють діти;

- відповідальне виконання суспільних доручень, які пов’язані з працею у майстерні;

- дотримання правил техніки безпеки;

- непорушування трудової поведінки;

- індивідуальний підхід до праці дітей (оцінка дітей за їх можливостями).

Підсумки змагань можна підводити раз на місяць.