Багаторівнева теорія еквівалентності (В.Н. Комісаров).

Комісаров В.Н. пропонує модель рівнів еквівалентності, яка включає 5 рівнів:

1 – рівень цілей комункації

2 – рівень опису ситуації

3 – рівень способу опису ситуації

4 – рівень структури висловлення

5 – рівень лексико-семантичної відповідності

1. Рівень цілей комунікації – полягає у збереженні тієї частини змісту оригіналу, яка становить мету комунікації (= забезпечення «адекватності»). Наприклад:

There is some chemistry between us that doesn’t mix. – Буває, що люди не сходяться характерами. (Дослівний опис ситуації перекладач вважає неадекватним і замінює його іншим словом; це забезпечує комунікативний ефект).

A rolling stone gathers no moss. – Світом ходити, добра не нажити. (мох – в англ.. культурі – символ багатства, протилежний погляд у слов’янській культурі – ознака бездіяльності, лінощів).

2.Рівень вказівки на ситуацію – зберігається мета комунікації + вказівка на ситуацію, при зміні способу її опису.

He answered the telephone. – Він узяв слухавку. (Ситуція залишається, проте змінюється спосіб її опису.)

Переклад на цьому рівні є найпоширенішим у перекладацькій практиці; це пояснюється тим, що у кожній мові існують свої способи опису конкретних ситуацій, які можуть здаватися дивними представникам інших мовних колективів.

You are not fit to be in the boat. (Jerome K. Jerome) – Тебе не можна пускати у човен.

You see one bear you have seen them all. – Всі ведмеді схожі.

He is the last man to betray a friend. – Він точно не зрадить друга.

3. Рівень способу опису ситуації – зберігається мета комунікації + вказівка на ситуацію + спосіб опису ситуації.

Last year’s winter in Kiev was cold. – У тому році зима була холодною у Києві. (спосіб опису ситуації збережено, оскільки часові та локальні значення передані у перекладі, і об’єкт про який йдеться відтворено з ознакою, яка йому приписується.)

Інший приклад: Scrubbing makes me bad-tempered. (Sinclair Lewis) – Від миття підлоги у мене псується характер. (спосіб опису ситуації збережено, оскільки миття підлоги розглядається як причина, а зіпсований характер – як наслідок).

Варіації:

Ступінь деталізації опису. The workers demand the improvement of their conditions. – Робітники вимагають покращення умов праці. (доданопраці, бо залишити «покращення умов» не можливо).

The workers went on strike in support of their pay claims. – Робітники страйкують вимагаючи підвищення оплати праці. (pay claims – це «вимога зарплати», однак часто мова йде не про те, що робітникам зовсім не платять, а про те, що платять недостатньо.)

Зміна способу об’єднання ознак ситуації при перекладі. Manson climbed into the gig behind a tall black angular horse. – Менсон заліз у екіпаж, що був запряжений великим чорним кістлявим конем.

Зміна напрямку відношення між ознаками ситуації (= векторна трансформація ~ Професор приймає іспит у студентів – Студенти здають іспит професору.) They had their backs to the sunshine now. – Cонце світило їм у спину.

4. Рівень структури висловлення – зберігається мета комунікації + вказівка на ситуацію + спосіб опису ситуації + частина значень синтаксичних структур оригіналу.

The house was sold for 80 thousand dollars. – Дім був проданий за 80 тисяч доларів. Пасивний стан в англ. реченні відповідає пасивному стану в укр. реченні.

Прагнення зберігати синтаксичні структури обумовлене:

а) передача авторського стилю;

б) у інформативних текстах (законодавчі, дипломатичні документи) збереження синтаксичної форми забезпечує легкість встановлення відповідності між текстом оригіналу і текстом перекладу.

АЛЕ не завжди це можливо – тоді спостерігається синтаксичне варіювання, яке обумовлено:

а) різниця у вживаності певних структур у МО і МП:

англійським пасивним структурам відповідають структури із дієсловом у активному стані в укр. мові, оскільки пасив є більш поширеним у англ. мові ніж в укр. The port can be entered by big ships only during the tide – Великі кораблі можуть входити у порт тільки під час приливу.

б) різниця у синтаксичній організації, що обумовлено типом мови: англійська – переважно аналітичний характер мови (граматичні значення виражаються…), українська – переважно синтетичний характер (флективне вираження грам значень у межах лексичної одиниці).

в) зміна порядку слів залежно від комунікативного членування речення: The boy entered a room. – Хлопчик увійшов у кімнату. // A boy entered the room. – У кімнату увійшов хлопчик.

г) необхідність зміни типу речення: Нередко в языке имеется выбор между простым, сложносочиненным и сложноподчиненным предложениями, Так, можно сказать «Начался дождь. Мы пошли домой» или «Начался дождь, и мы пошли домой» или «Так как начался дождь, мы пошли домой». Сопоставительный анализ показывает, что стилистические особенности текста могут побудить переводчика изменить тип предложения. Например, в русских переводах английских технических текстов простые предложения нередко заменяются сложными: «The installation must function at low temperatures. The engineers should take it into account» -- «Разработчики должны учитывать, что установка будет работать при низких температурах».

5. Рівень лексико-семантичної відповідності– зберігається мета комунікації + вказівка на ситуацію + спосіб опису ситуації + частина значень синтаксичних структур оригіналу + семантична близькість слів. – майже дослівний переклад, перекладач прагне найповніше відтворити значення всіх лексичних одиниць.

I saw him at the theatre. – Я бачив його в театрі.

Цьому рівню притаманні:

• високий ступінь єдності в структурній організації
• максимальна відповідність лексичного складу
• збереження всіх частин оригіналу

Еквівалентність цього рівня передбачає збереження стилістичної характеристики оригіналу.

Питання з теми:

1. Які є інші трактування понять «еквівалентність» і «адекватність» у теорії лінгвістичного перекладу?

2. Які перекладознавці пропонували теорії рівнів еквівалентності? У чому їх відмінність? Чим вони відрізняються від теорії В.Н. Коміссарова?

Запитання для самоперевірки:

1. Що таке «адекватність» перекладу?

2. Що таке «еквівалентність» перекладу?

3. Як співвідносяться адекватність і еквівалентність з одного боку і формальна і динамічна еквівалентність з іншого?

4. Яка різниця між «дослівним», «буквальним» і «вільним» перекладами?

5. Який рівень еквівалентності забезпечує адекватність перекладу?

6. Чим характеризуються п’ять рівнів еквівалентності?

Рекомендована література

1. Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К. Гарбовский. – М.: Изд-во Моск ун-та, 2007. – 744 c.

2. Комиссаров В.Н. «Современное переводоведение»

3. Латышев Л.К., Провоторов В.И. «Структура и содержание подготовки переводчиков в языковом ВУЗе»

4. Львовская З.Д. "Теоретические проблеми перевода", М., 1985.

5. Мамрак А.В. Вступ до теорії перекладу: навчальний посібник. – К: Центр учбової літератури, 2009. – 304с.

6. Федоров А.В. "Основьі общей теории перевода", М., 1983.

Лекція 3: Лексичні трансформації при перекладі

Мета: ознайомити студентів з основними лексичними перекладацькими трансформаціями.

Професійна спрямованість:поглибити знання про сутність перекладу, надати знання про трансформації, які забезпечують адекватний та еквівалентний переклад.

Основні поняття: еквівалент, додавання, аналог, описовий переклад, додавання, вилучення, транспозиція, заміна, диференціація і конкретизація понять, генералізація понять, логічний розвиток понять, антонімічний переклад (формальна негативація), компенсація смислових втрат

План:

1. Типи відповідників при перекладі. Еквівалент, аналог, описовий переклад.

2. Лексичні трансформації:

a) додавання

b) вилучення

c) транспозиція

d) заміна

3. Контекстуальні заміни при перекладі:

a) диференціація і конкретизація понять;

b) генералізація понять;

c) логічний розвиток понять;

d) антонімічний переклад (формальна негативація);

e) компенсація смислових втрат.

Обрані методи: пояснення, аналіз, наведення прикладів, схематичне представлення матеріалу.