Використання технічних засобів у навчанні глухих школярів.

Робота з розвитку слухового сприйняття може проводитися успішно лише при використанні різного типу звукопідсилюючої апаратури колективного та індивідуального користування як у школі, так і поза нею. Усі навчальні приміщення повинні бути обладнані звукопідсилюючої апаратурою колективного користування стаціонарного типу, таким чином будуть створені умови для одночасної роботи з усім класом, з групою учнів. Апаратура повинна мати індивідуальне регулювання підсилення для кожного учня на кожне вухо. Дітей слід навчити нею користуватися. У комплект обов'язково включаються мікрофони для вчителя та учнів. Один мікрофон на одного-двох (не більше) учнів. При проведенні роботи використовується дротова, а також бездротова звукопідсилююча апаратура колективного користування, заснована на радіо принципі і забезпечує потрібне посилення.

Кожен учень і вчитель повинні мати екран, що дозволяє розвивати сприйняття мови тільки на слух.

У школі повинна бути також стаціонарна звукопідсилююча апаратура, призначена тільки для індивідуальної роботи з учнями. Найчастіше вона використовується при спеціальній роботі над произносительной стороною усного мовлення слабочуючих на індивідуальних заняттях із формуванню вимови, а в деяких випадках (наприклад, на початку навчання) - при тяжкій приглухуватості і грубому мовному недорозвиненні - для слуховий тренування.

У процесі навчання використовуються індивідуальні слухові апарати. Кожен учень повинен мати періодично змінювані індивідуальні вкладиші. Апарати підбираються з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Школа повинна розташовувати аудіометр для проведення тональної і мовної аудіометрії.

Слуховий кабінет, шкільний зал, де проходять виступи учнів, лекції, концерти, збори і т. п., слід обладнати магнітної індукційною петлею.

Шкільний зал рекреації, коридор, вестибюль треба радіофікованого, а також обладнати приміщення школи пристроями, що дозволяють досягти потрібного посилення мови немовних звучань.

Приміщення для слухового кабінету і для проведення дослідження слуху учнів, а також спеціальні приміщення для проведення індивідуальних занять з розвитку слухового сприймання та формування вимови повинні бути звукоізольованими.

У школі повинна бути певна фонотека (набір грамплатівок, магнітна плівка із записом різноманітного мовного матеріалу, набір запису музичних творів - вокальних, інструментальних, а також різного роду шумів і т.п.).

Надзвичайно важливо створити умови для навчання школярів сприйняттю мови по телефону.

Наявність нової сучасної апаратури - відеомагнітофонів, діапроекторів з дистанційним управлінням, графопроекторів, комп'ютерів і т.д.- Змінює традиційні методи проведення уроку, форми викладу навчального матеріалу, характер керівництва пізнавальною і практичною діяльністю глухих учнів. Всі аудіовізуальні засоби у своєму впливі на учнів взаємопов'язані, але не взаємозамінні.

Статичні екранні посібники (діапозитиви, схеми), демонстровані за допомогою епідіаскопа та іншої проекційної апаратури, доцільно використовувати в тих випадках, коли потрібне тривале і всебічний розгляд предмета. Сурдопедагог демонструє кожну фотографію, ілюстрацію стільки часу, скільки це необхідно для розгляду, осмислення, узагальнення досліджуваного об'єкта чи явища, і в такій послідовності, яка відповідає логіці викладу навчального матеріалу.

Фотографії, малюнки, креслення демонструються за допомогою проекційних апаратів, що дозволяють збільшувати зображення в кілька разів. У цьому випадку активізуються відчуття і сприйняття глухих дітей, що сприяє формуванню чітких наочних образів і уявлень.

Широке застосування в школі глухих знаходить графопроектор, за допомогою якого можна проектувати будь-який матеріал - не тільки готові діапозитиви, а й ті малюнки, що виконуються безпосередньо перед уроком або навіть в процесі уроку на прозорій плівці, склі. У цьому випадку учні бачать процес вирішення завдання в динаміці. Малюнок можна доповнювати в міру пояснення матеріалу, що дозволяє наочно сприймати частини цілого, співвідношення його частин і т.д. При накладенні кадрів в потрібному порядку стає можливим показати глухим дітям послідовне перетворення будь-якого предмета, явища.

Серед статичних наочних посібників в школі глухих широко використовуються діафільми, що представляють собою тематично об'єднану серію картин. Пізнавальні завдання, закладені в диафильме, можна порівняно просто поєднувати з різноманітними формами роботи, застосовуючи одночасно слово і текст. Діафільм доцільно використовувати при необхідності докладного аналізу обмеженого числа послідовних, найбільш істотних явищ, процесів. Діафільми промислового виробництва можна широко використовувати як в молодших класах (на уроках розвитку мовлення, природознавства), так і в старших (на уроках літератури, історії, біології, фізики та ін.).

У навчальному процесі школи глухих використовуються також навчальні кінофільми і телепередачі, більш інформативні, ніж статичні посібники.

При використанні ТСО від сурдопедагога потрібна ретельна підготовка, яка передбачає знання змісту матеріалу, який буде демонструватися, чітке формулювання навчальних завдань, рішенням яких служить екранне посібник; визначення мети використання посібники (для формування установки, мотиву навчальної діяльності або в пізнавальних цілях); чітке планування уроку - визначення, в якій частині уроку і як буде використано посібник, як воно буде поєднуватися з іншими методами (зі словом, дією); адаптування титрів, підготовку питань і завдань для учнів.

В школах та інших загальноосвітніх закладах використовуються звукопідсилюючі прилади різного призначення (для колективної, фронтальної, групової, індивідуальної роботи).

При використанні ЗУА у навчальному процесі для вчителя важливим є ряд аспектів:

- використання ЗПА різного призначення;

- умови зміни одного типу апарату на інший;

- час використання;

- дотримання правил використання ЗПА.

Питанню розвитку слухового сприйняття з допомогою ЗПА завжди надавалося серйозне значення. Практичний досвід і спеціальні дослідження свідчать про позитивну роль використання різного роду ЗПА в навчальному процесі.

Приступаючи до занять з розвитку слухового сприйняття, вчитель повинен визначити для себе, якого типу ЗПА слід використовувати з групою дітей, в індивідуальній роботі, в класі.

Існує думка, що роботу з розвитку слухового сприйняття слід починати з ЗПА колективного призначення. Пояснюється це тим, що дана апаратура має певну перевагу перед іншими видами ЗПА за своїми тактико-технічними даними. Саме цей вид апаратури використовується в класі починаючи з першого року навчання. Дослідженнями Кузьмичова Є.І. (1976, 1981) доведено, що поряд з апаратурою колективного користування доцільно вводити ЗПА групового призначення. Така апаратура найчастіше успішно застосовується на індивідуальних заняттях, де здійснюється і розвиток слухового сприйняття, і корекція вимови. Дослідженнями встановлено, що введення індивідуальної ЗПА вимагає поступового переходу від апаратури колективного та групового призначення. Зміна видів апаратури вимагає строго індивідуалізованого підходу. Підготовка учнів до зміні виду ЗПА вимагає тренування на іншому виді ЗПА, поступового переходу до паралельного використання іншого апарата зі збільшенням часу і частки роботи з індивідуальною апаратурою. Кінцевою метою використання ЗПА різного призначення є перехід до постійного використання індивідуальних апаратів.

На фронтальних заняттях рекомендується використовувати ЗПА колективного користування. На групових та індивідуальних заняттях використовується ЗПА відповідно до вимог програми.

Правила користування ЗПА:

правильно надягати телефони;

навчити учнів знімати і одягати телефони при вимкненому регуляторі гучності;

дбайливо поводитися з мікрофоном, як з самої швидко виходить з ладу частиною ЗПА;

познайомити учнів з правилами береженого відносини до кнопок на панелі управління, до проводів та іншим частинам ЗПА;

навчити учнів контролювати гучність своїй промові, говорити рівним, спокійним тоном, регулювати силу голосу.

У роботі з ЗПА вчитель теж повинен дотримуватися певних правил:

перевірити перед початком уроку якість роботи апаратури, усунути несправність або зробити виклик техніку для усунення дефектів;

включати апаратуру в мережу тільки при виключенні тумблерів живлення підсилювача; заміну запобіжника в підсилювачі виробляти при обов'язковому відключенні вилки з розетки електромережі;

за 2-3 хвилини до початку заняття включити вилку в розетку електромережі, встановити тумблер живлення на підсилювачі в положення ВКЛ, перевірити роботу мікрофона вчителя, встановити регулятором гучності необхідний рівень звукового сигналу в телефонах учнів, перевірити роботу мікрофонів учнів; після закінчення роботи вимкнути тумблер живлення і вийняти вилку з розетки електромережі;

розташовувати мікрофон перед ротом мовця потрібно так, щоб видихуваному струмінь повітря не потрапляла в мікрофон, тому це створює додатковий шум, який буде ускладнювати сприйняття мови;

вчителю потрібно знати, що сприйняття мови впливає на відстань, на яку він віддаляється від мікрофона;

при використанні ЗУА вчитель повинен говорити спокійним, рівним, інтонаційно витриманим і емоційно забарвленим, розмовної сили голосом;

при роботі зі ЗУА слід виключити стукіт, хлопки, крики, тому це може викликати упередження до роботи з ЗУА з боку учнів;

в роботі зі ЗУА вчитель повинен знати, що не слід нею користуватися при загостренні будь-яких хронічних захворювань вуха, при появі ознак втоми, больових відчуттів;

при роботі зі ЗУА слід пам'ятати про дотримання правил гігієни, особливо в слуховому кабінеті і на індивідуальних заняттях в роботі з апаратурою колективного або групового призначення, тобто там, де одним і тим же апаратом користується декілька чоловік протягом дня;

застосування ЗУА розширює можливості сприйняття мови на слух. Звуки мови, що раніше не допустимі слуху дітей, при використанні ЗУА стають помітними. Важливим є правильний вибір виду ЗУА на конкретний тип уроку або заняття відповідно до індивідуальних можливостей учнів.