Аналіз використання обладнання

Вивчивши узагальнюючі показники ефективності використання основних засобів, необхідно провести більш детальний аналіз використання виробничого обладнання. Насамперед перевіряється забезпеченість підприємства обладнанням, повнота його використання.

Розрізняють обладнання:

– наявне;

– встановлене (здане в експлуатацію);

– обладнання, яке фактично використовується у виробництві;

– обладнання, яке знаходиться в ремонті, резервне (см. табл. 2.16).

Найбільший ефект виробництва досягається, якщо за величиною перші три групи обладнання приблизно однакові.

Таблиця 2.16 - Види обладнання за рівнем використання

Для оцінки використання наявне обладнання порівнюють із встановленим, а встановлене – з працюючим, тому що не все наявне обладнання може бути встановлено й не все встановлене обладнання перебуває в експлуатації.

Для характеристики рівня залучення обладнання у виробництво розраховують наступні показники:

– коефіцієнт використання наявного обладнання::

.

(2.42)

– коефіцієнт використання встановленого обладнання:

.

(2.43)

Потенційний резерв збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання – це різниця між кількістю наявного та встановленого обладнання, помножена на базовий середньорічний виробіток продукції на одиницю обладнання.

Показники ефективності експлуатації обладнання поділяють на дві групи:

– показники екстенсивного використання (за часом);

– показники інтенсивного використання (за потужністю).

Показники першого типу характеризують роботу обладнання за часом або за кількістю (охопленням): це кількість обладнання; відпрацьований час; коефіцієнт змінності роботи устаткування; структура парку машин і обладнання.

Показники другого типу пов'язані з його виробітком (випуск продукції за одну машино-годину), тобто визначають рівень використання потужності обладнання, його продуктивність.

Вихідними даними при аналізі екстенсивного використання обладнання є показники балансу робочого часу роботи обладнання.

Баланс часу роботи обладнання визначається за цехами й підприємством в цілому, для чого розраховуються наступні три фонди часу:

1) календарний фонд часу (Т_к)– максимально можливий час роботи обладнання, що дорівнює добутку кількості календарних днів у звітному періоді, кількості годин в добі (24 год.) кількості одиниць встановленого обладнання. Він поділяється на режимний і позарежимний час;

· режимний час (Т_Р)розраховується як добуток кількості одиниць встановленого обладнання, кількості робочих днів звітного періоду та кількості тривалості робочого дня з урахуванням коефіцієнта змінності;

Коефіцієнт змінності (К_зм)визначається як відношення суми відпрацьованих верстато-змін до всього встановленого обладнання (в тому числі того, що знаходиться в ремонті та резерві):

.

(2.44)

Коефіцієнт змінності показує, скільки змін пропрацював верстат. Чим вище коефіцієнт змінності, тим більший є випуск продукції.

· позарежимний час (Т_пз)включає вихідні та святкові дні, час невиробничих змін, міжзмінні та обідні перерви.

2) плановий фонд (Т_п)відрізняється від режимного часом перебування обладнання в плановому ремонті та на модернізації, кількістю планових втрат робочого часу;

3) фактичний фонд відпрацьованого часу (Т_ф)– кількість фактично відпрацьованих машино-годин.

Для характеристики використання обладнання за часом застосовуються наступні показники - коефіцієнти використання:

– календарного фонду часу: УК_.ф = Т_ф/Т_к;

– режимного фонду часу: К_р.ф= Т_ф/Т_р;

– планового фонду часу: К_п.ф = Т_ф/Т_п.

Порівняння різних фондів часу дозволяє вирішити низку наступних аналітичних завдань:

· порівняння календарного та режимного фондів часу обладнання дозволяє визначити можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнту змінності;

· порівняння можливого й режимного фондів часу дає змогу встановити можливості кращого використання обладнання за рахунок зменшення витрат часу на ремонт в робочий час;

· порівняння фактичного й планового календарних фондів – дозволяє встановити ступінь виконання плану з введення обладнання в експлуатацію за кількістю та строками.

Крім того, доцільно визначити питому вагу простоїв у календарному фонді часу роботи обладнання, як відношення величини простоїв та календарного фонду часу:

Зниження показників фондів часу роботи обладнання й збільшення питомої ваги простоїв свідчить про те, що в господарюючого суб'єкта є резерви зростання виробництва. Це вказує на необхідність посилення контролю за використанням обладнання та з'ясування причин зниження зазначених показників.

Інтенсивне використанняосновних засобів характеризується як показниками виробництва на одну машино-годину, так і натуральними або умовно-натуральними показниками, прийнятими в тій чи іншій галузі, показниками середньомісячного виробітку продукції з одиниці обладнання або виробничої площі.

Показники інтенсивного використання обладнання розраховуються за планом та за фактом, визначається абсолютне відхилення, виявляються причини зміни показників, резерви зростання обсягу випуску. Зниження фактичних показників порівняно з розрахунковими, виходячи з раціонального завантаження обладнання, свідчать про нераціональне завантаження виробничої потужності, втрату можливостей збільшення обсягу виробництва продукції.

Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивності завантаження (К_інт)::

де ГВ₁ и ГВ₀ – відповідно, фактичний і плановий виробіток обладнання за машино-год.

Інтенсивність використання обладнання підприємства вимірюється кількістю виробленої продукції на одиницю обладнання за одиницю часу. На продуктивність одиниці обладнання в свою чергу впливають на такі фактори:

– використання прогресивних технологій;

– застосування сучасних методів організації та управління виробництвом;

– рівень кваліфікації промислово-виробничого персоналу.

Як показник екстенсивного використання ОЗ застосовується коефіцієнт використання планового фонду роботи виробничих основних фондів (К_екст):

		(2.47)
		(2.48)
		(2.49)

де Т – середня тривалість роботи за день за фактом і по плану

(2.50)

де Д – календарний фонд часу працюючих машин за рік (машино-днів) по плану і за фактом

Коефіцієнти використовуються в цілому й по групах машин.

Коефіцієнт інтегрального завантаження {К_ІНТЕГ) – це узагальнюючий показник, який комплексно характеризує використання обладнання й розраховується як добуток коефіцієнтів екстенсивного (К_ЕКСТ) та інтенсивного (К_ІНТ) завантаження обладнання:

(2.51)

Розрахуємо показники використання обладнання на підставі даних таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 – Аналіз інтенсивності роботи обладнання

За даними табл. 5.10 за другий рік відбулося збільшення коефіцієнтів інтенсивного та екстенсивного завантаження обладнання. При цьому коефіцієнт інтенсивного завантаження збільшився на 12 %, а коефіцієнт екстенсивного завантаження - на 4,9 %.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрити значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу ефективності використання основних засобів.

2. Охарактеризуйте етапи проведення аналізу забезпеченості підприємства основними засобами.

3. Пояснити порядок проведення аналізу руху та технічного стану основних засобів підприємства.

4. Охарактеризувати етапи проведення аналізу ефективності використання основних засобів.

5. Назвіть порядок розрахунку впливу основних фондів на обсяг виробництва продукції.