Правові підстави відмови громадянам у доступі до інформації

За загальним правилом, будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Серед основних принципів інформаційних правовідносин законодавець називає правомірність її одержання, використання, поширення, зберігання та захисту, захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя. На основі названих та інших принципів сформовані правові можливості громадян у доступі до певного виду інформації чи обмеження таких прав, що у певній мірі є й елементом забезпечення інформаційної безпеки України. Статтею 6 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Закріпивши загальні підстави обмеження доступу до інформації, Закон України «Про інформацію» обмежує, зокрема, доступ до конфіденційної інформації про особу, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Щодо інших видів інформації, названий Закон використовує бланкетні норми, вказуючи, що правовий режим певного виду інформації регулюється відповідним законом. Так, Закон України «Про доступ до публічної інформації» обмежує доступ до конфіденційної, таємної та службової інформації. Закон України «Про банки і банківську діяльність» урегульовує відносини щодо порядку доступу до банківської таємниці, встановлює обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, визначає коло осіб, які можуть отримувати конфіденційну інформацію щодо фінансового стану клієнта тощо. Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» надає архівним установам право обмеження до документів Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам на строк до одного року в зв'язку з їх науково-технічним опрацюванням, перевіркою наявності та стану або реставрацією тощо. Закон України «Про нотаріат» зобов’язує нотаріуса зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій, визначає коло осіб, яким нотаріус може видавати довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса. Подібним чином урегульовується відносини щодо обмеження доступу до інформації і в інших сферах суспільного життя.

До окремих випадків обмеження або відмови в отриманні інформації законодавець відніс некомпетентність суб’єкта, до якого надійшов запит, щодо володіння інформацією, що вказується у запиті. Розпорядник зобов’язаний відмовити в наданні конфіденційної, таємної чи службової інформації, тобто такої, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на запит повинна бути письмово обґрунтована. Таким чином, законодавчо урегульована не тільки порядок доступу до інформації, але й визначено підстави обмеження доступу до інформації.