Юридичний зміст і суб’єкти інформаційного запиту та звернення громадян.

Правову основу механізму реалізації прав людини на інформацію та на звернення, закріплених у статтях 34 та 40 Конституції України, розвивають Закони України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», інші нормативно-правові акти. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації». Така інформація визнається публічною, оскільки вона отримується або створюється в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації й відображається і документується на відповідник носіях. Доступ до публічної інформації забезпечується, насамперед, шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах чи будь-яким іншим способом. Одним із шляхів доступу до такої інформації є інформаційні запити та звернення громадян.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію– це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Суб’єктами таких відносин є запитувач інформації, її розпорядник, а також структурний підрозділ або відповідальна особа розпорядників з питань запитів на інформацію. Запитувачем інформації можуть бути фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень. Запитувач інформації наділений правом звернутися до розпорядника інформації із запитом незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним і подаватися в усній, письмовій чи іншій формі на вибір запитувача.

Розпорядниками інформації визначено насамперед суб'єктів владних повноважень, до яких законом віднесено органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи державної влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, які здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. Крім названих органів, до розпорядників інформації щодо використання бюджетних коштів відносяться юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, а також особи, що виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг щодо інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

До розпорядників інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них відносяться суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями. До таких розпорядників прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян. Таким чином, розпорядниками публічної інформації є не тільки суб’єкти владних повноважень, але й інші юридичні особи, які можуть володіти інформацією, що має суспільний інтерес, і на яких поширюються норми законодавства при вирішенні питань щодо доступу до такої інформації.

Певна інформація може міститися і в зверненнях, тобто заявах, скаргах, пропозиціях громадян, адресованих до державних чи інших компетентних органів або посадових осіб, та відповідях на такі звернення. Відносини щодо порядку обігу звернень регулюється Законом України «Про звернення громадян». На відміну від інформаційного запиту звернення громадян – це викладені особою в письмовій або усній формі пропозиції чи зауваження, заяви або клопотання, а також скарги, адресовані до органу, компетентному у вирішенні порушеного питання.

Пропозиція або зауваження – це такий вид звернення громадян, в якому висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга – це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями чи бездіяльністю, рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Суб’єктами звернень можуть бути не тільки громадяни України, але й особи, які не є громадянами України, але на законних підставах перебувають на її території. Законодавець не тільки закріпив право громадян на звернення, але й таким чином закріпив їх право на участь в управлінні державними і громадськими справами, можливість впливу на поліпшення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. У зверненнях можуть бути оскаржені дії чи бездіяльність уповноважених органів у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина або групи громадян, створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод, незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Для інформаційних запитів та звернень громадян законодавством встановлено вимоги щодо їх оформлення та порядок подання. Запитувач інформації у своєму запиті вказує своє ім’я, адресу, засоби зв’язку, загальний опис документу, щодо якого робиться запит. Якщо запит подається у письмовій формі запитувач його підписує і вказує дату подання. Звернення, як запит про інформацію, може направлятися органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути особистим або колективним. У ньому має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. За формою звернення може бути усним, викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі, а також письмовим, підписаним заявником чи заявниками із зазначенням дати його подання. Письмові звернення надсилаються поштою або передаються громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Зазначені відносини щодо обігу інформації виникають у різних сферах суспільного життя, регулюються спеціальними нормативно-правовими актами і можуть додатково урегульовувати питання подання інформаційних запитів та звернень громадян та відповідей на них.