Види інформаційних правопорушень та їх юридичний склад

Інформаційні делікти в залежності від ступеня суспільної небезпеки поділяються на дисциплінарні, адміністративні, цивільні правопорушення та злочини. Критеріями такої класифікації інформаційних правопорушень є рівень суспільної небезпеки протиправних діянь в інформаційній сфері, нормативно закріплений вид та міра юридичної відповідальності суб’єкта інформаційного правопорушення тощо. Для правильної кваліфікації будь-якого правопорушення, у тому числі в інформаційній сфері, важливо встановити його склад, елементами якого завжди виступають об’єкт та об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона.

Об’єктом інформаційного правопорушення є урегульовані нормами права суспільні відносини, що складаються в інформаційній сфері. В якості об’єктів можуть виступати відносини у сферах забезпечення інформаційної безпеки, діяльності засобів масової інформації, охорони авторського права, бібліотечної та архівної справи, відносини у сфері правового режиму розповсюдження інформації з обмеженим доступом, таємницю особистого життя тощо. Їх предметом є матеріальні, духовні та інші соціальні блага, а також явища та процеси, дії та поступки суб’єктів по створенню таких благ. Об’єкт інформаційного правопорушення та його предмет виступають головним елементом, за яким проводиться його відмежування від інших складів правопорушень. Об’єктивна сторона інформаційного правопорушення полягає в діях або бездіяльності суб’єкта правопорушення. Дії можуть бути у вигляді порушення встановлених правил чи порядку збору або розповсюдження інформації, надання неправдивої інформації, негласні способи отримання інформації тощо. Бездіяльність проявляється, зокрема, у відмові відповіді на інформаційний запит, приховування інформації. Факультативними ознаками об’єктивної сторони є час, місце, спосіб, характер скоєння інформаційного правопорушення, його шкідливі наслідки. В цілому об’єктивна сторона інформаційного правопорушення з формальним складом характеризується порушенням норми права, що регулює інформаційні відносини, а з матеріальним – нанесенням майнової шкоди інформаційним інтересам особи, суспільства чи держави та наявністю причинного зв’язку між діянням та нанесеною шкодою.

Суб’єктами інформаційних правопорушень можуть бути фізичні та юридичні особи в залежності від виду правопорушення та міри юридичної відповідальності. Юридичні особи можуть бути тільки суб’єктом адміністративної чи цивільно-правової відповідальності. Загальним суб’єктом інформаційних правопорушень є осудні фізичні особи віком від 16-ти років. Спеціальним суб’єктом можуть бути посадові особи, уповноважені на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій в органах державної влади та органах місцевого самоврядування в інформаційній сфері. Особливим спеціальним суб’єктом можуть бути військовослужбовці та інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про службу, у випадках вчинення правопорушення, пов’язаного з дотриманням та збереженням державної таємниці.

Суб’єктивна сторона інформаційного правопорушення відображає психічне відношення особи до свого діяння та представляє собою вину у формі умислу або необережності. Форма вини впливає на кваліфікацію діяння та індивідуалізацію покарання. Особливістю вини юридичної особи полягає у встановленні можливості дотримання норм та правил, за порушення яких передбачена юридична відповідальність. При цьому притягнення до відповідальності юридичної особи не звільняє від відповідальності і винну фізичну особу.

Адміністративний інформаційний делікт – це суспільно-небезпечне, винне, протиправне діяння, що посягає на встановлений порядок державного управління в інформаційній сфері та порушення інформаційних прав особи, що тягне за собою адміністративну відповідальність. Об'єктивна сторона інформаційного адміністративного правопорушення проявляється у діях чи бездіяльності, що заборонені інформаційним правом і шкідливими наслідками цього діяння.Суспільна шкідливість інформаційного адміністративного правопорушення означає, що ним заподіюється шкода інформаційним відносинам, які охороняються інформаційними правовими нормами, зокрема правам і свободам людини та громадянина, а також встановленому порядку управління інформаційною сферою. Суб'єктами адміністративних правопорушень виступають громадяни чи посадові особи. Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за правопорушення, пов'язані з недотриманням установлених правил у сфері порядку управління інформаційною сферою та порушення інших правил інформаційної діяльності, виконання яких входить до їхніх службових обов'язків. Це означає, що посадові особи несуть відповідальність не тільки за порушення певних правил своїми діями, а й за неналежне забезпечення виконання їх іншими особами, насамперед підлеглими. На них накладається дисциплінарне стягнення, якщо правопорушення було здійснене під час виконання ними службових обов'язків. Суб'єктивна сторона інформаційного адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника і може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Дисциплінарне інформаційне правопорушення представляє собою суспільно небезпечне, винне, протиправне діяння, що виражається у невиконанні або неналежному виконанні працівником покладених на нього інформаційним законодавством обов’язків у межах займаної посади щодо створення, збирання, одержання зберігання використання поширення охорони та захисту інформації і тягне за собою дисциплінарну відповідальністьЗ цього випливає, що дисциплінарні проступки проявляються в порушенні трудової, службової чи військової дисципліни у сфері інформаційних відносин. Суб'єктом дисциплінарного проступку завжди є особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з власником або уповноваженим ним органом і яка наділена відповідними повноваженнями в інформаційній сфері. Суб'єктивну сторону дисциплінарного інформаційного проступку характеризує вина у формі умислу або необережності. Об'єктивну сторону дисциплінарного проступку відображає протиправна поведінка суб'єкта, яка полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених за конкретним працівником. Об'єктом дисциплінарного правопорушення є трудові обов'язки в інформаційній сфері, які не виконанні або виконані неналежним чином.

Цивільні інформаційні делікти – це суспільно-небезпечне, винне, протиправне діяння, що посягає на майнові та особисті немайнові блага в інформаційній сфері, за що передбачена цивільно-правова відповідальність.Цивільно-правові проступки в інформаційній сфері нормами цивільного права і тягнуть за собою правовідновлюючі заходи (невиконання обов'язків за цивільно-правовим договором). Особливістюскладу цивільного правопорушення є причинний зв'язок між протиправною поведінкою суб’єкта і заподіяними реальними збитками потерпілої сторони.

Інформаційний злочин – це суспільно-небезпечне, винне, протиправне діяння осудної особи, здійснене в інформаційній сфері, за що передбачена кримінальна відповідальність. навмисні дії, спрямовані на розкрадання або руйнування інформації в інформаційних системах і мережах, які виходять з корисливих або хуліганських спонукань.Особливість складу інформаційних злочинівпроявляється в особливому предметі, якими є державна таємниця та інша таємна чи конфіденційна інформація, комп’ютерна інформація тощо.