Дисциплінарна відповідальність та її юридичний зміст

Окремим видом юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність, яка полягає у передбаченому нормами трудового права обов’язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення (проступок). Дисциплінарна відповідальність за порушення інформаційного законодавства – це застосування державним органом або його посадовими особами, які здійснюють владні управлінські функції в інформаційній сфері, примусових заходів у вигляді дисциплінарних стягнень до особи, яка в межах виконання своїх функціональних обов’язків порушила встановлений порядок створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення охорони та захисту інформації. Дисциплінарна відповідальність за інформаційні правопорушення застосовується до винних осіб за протиправні діяння в трудових відносинах, пов’язаних з виконанням працівником обов’язків, пов’язаних з обігом інформації та забезпечення її безпеки. Підставою дисциплінарної відповідальності за порушення інформаційного законодавства є вчинення правопорушення в інформаційній сфері. Умовами притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є протиправність, вина суб’єкта, професійна правосуб’єктність, невиконання чи неналежне виконання вимог інформаційного законодавства, що відносяться до сфери діяльності певного органу чи його посадової особи.

Об'єктом дисциплінарного проступку в інформаційній сфері є інформаційні відносини, які виникають у процесі здійснення найманим працівником обов’язків інформаційного характеру, що покладені на нього трудовим договором і охороняються інформаційним законодавством. Такими порушеннями є:

Ø необґрунтована відмова від надання відповідної інформації;

Ø надання інформації, що не відповідає дійсності;

Ø несвоєчасне надання інформації;

Ø навмисне приховування інформації;

Ø примушення до поширення певної інформації або перешкоджання її поширення, а також цензура;

Ø поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь та гідність особи;

Ø безпідставна відмова в поширенні інформації;

Ø використання й поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації наслідок виконання своїх службових обов’язків;

Ø розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, особою, яка має охороняти цю таємницю;

Ø порушення порядку зберігання інформації;

Ø навмисне знищення інформації;

Ø необґрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом;

Ø порушення порядку обліку, зберігання та використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційні відомості, що є власністю держави.

Об’єктивну сторону інформаційного дисциплінарного проступку складаютьпротиправне діяння, спосіб його здійснення, суспільна небезпека, причинний зв'язок між діянням та шкідливими наслідками. Протиправність діяння проявляється в порушенні працівником нормативних актів, які зобов’язують його виконувати певні дії. Способом здійснення проступку є невиконання, неналежне виконання або ухилення від виконання своїх обов’язків щодо інформаційної діяльності. Суспільна небезпека може проявлятися в нанесенні шкоди окремій особі, суспільству чи державі. При нанесенні шкоди обов’язковою ознакою повинен бути причинний зв'язок між діянням та негативними наслідками. Наприклад, приниження честі та гідності особи може бути наслідком поширення неправдивої інформації про особу.

Суб'єктом дисциплінарного інформаційного правопорушенняможе бути фізична деліктоздатна особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з роботодавцем і за своїми функціональними обов’язками наділена певними правами в інформаційній сферіЗагальна поведінка працівника – працювати чесно й сумлінно, своєчасно й точно виконувати розпорядження роботодавця,- визначена у ст. 139 КЗпП України. Загальним суб’єктом дисциплінарного проступку у сфері інформації є фізична особа, яка здійснює відповідні трудові обов’язки. Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в засобах масової інформації» особи, винні в порушенні законодавства України про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в засобах масової інформації несуть дисциплінарну відповідальність згідно законодавства України. Такими проступками вважаються всі порушення, допущені в процесі висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, відступлення від його норм та положень. Зокрема, такі порушення зазначені в ст. 34 Закону України «Про інформаційні агентства», окремих статтях Закону України «Про телебачення та радіомовлення» та інших.

Спеціальним суб’єктом дисциплінарного проступку в інформаційній сфері є посадові особи органів публічної влади, які здійснюють владні управлінські функції в інформаційній сфері, включаючи осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну. Таким спеціальним суб’єктом є, наприклад, особи рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації в Україні. Законом України «Про доступ до публічної інформації» спеціальним суб’єктом правопорушення є розпорядники інформації. Суб’єктивну сторону інформаційного дисциплінарного проступку характеризує вина працівника, що може виражатися у формі прямого чи непрямого умислу або необережністю, пов’язана зневиконанням працівником трудових обов'язків в інформаційній сфері.

Загальна дисциплінарна відповідальність встановлюються трудовим законодавством, а спеціальна – іншими нормативним актами, що регулюють трудові відносини окремих категорій зайнятого населення. Такими спеціальними актами є Закон України «Про державну службу», дисциплінарні статути та спеціальні положення тощо. Загальними видами дисциплінарної відповідальності, встановленої Кодексом законів України про працю є догана та звільнення. Для державних службовців може застосовуватися такі спеціальні заходи дисциплінарного впливу, як затримка присвоєння чергового рангу державного службовця, неповна службова відповідність, припинення державної служби. Особи рядового та начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, військовослужбовці притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до дисциплінарних статутів чи положення про порядок проходження служби. Тобто, до окремих категорій працівників можуть застосовуватися стягнення, передбачені дисциплінарними статутами, положенням, правилами внутрішнього розпорядку. Такими стягненнями, крім названих, можуть бути зауваження, переведення на іншу роботу, пониження у званні тощо.

Притягнення особи до дисциплінарної відповідальності здійснюється в порядку дисциплінарного провадження, що порушується вищим керівником за власної ініціативи або за заявою громадянина у зв’язку з порушенням його інформаційних прав певною посадовою особою. Повноваженнями порушення дисциплінарного провадження наділений і прокурор, в порядку, визначеному Законом України «Про прокуратуру», шляхом подання відповідного акту прокурорського реагування до органу, який допустив інформаційне правопорушення. Це обумовлено тим, що дисциплінарну владу, тобто повноваження з накладення дисциплінарних стягнень, має тільки роботодавець, перед яким несе відповідальність найманий працівник.