Особливості юридичної відповідальності за інформаційні правопорушення

В механізмі правового регулювання інформаційної безпеки, попередження та припинення правопорушень в інформаційній сфері ключове місце займає інститут юридичної відповідальності. Юридична відповідальність – це застосування до особи, яка вчинила правопорушення, примусових заходів у встановленому законодавством процесуальному порядку. Відповідальність за порушення законодавства в інформаційній сфері є гарантією реалізації права на інформацію і полягає у притягненні до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності винних осіб.

В інформаційній сфері застосування інституту юридичної відповідальності має свої особливості, що обумовлено специфікою правового регулювання охорони та захисту об’єктів інформаційних відносин, а також прав і законних інтересів суб’єктів цих відносин. Насамперед, це пояснюється розгалуженістю нормативно-правових актів, якими визначено правові підстави, гарантії та процедуру доступу до інформації загалом та окремих її видів зокрема. Більшість нормативно-правових актів України про інформацію містить лише загальні підстави доступу до інформації та порядок її обігу. Водночас в таких нормативних актах містяться бланкетні норми, відсильний характер яких потребує звернення до інших нормативних актів, зокрема, при необхідності визначення міри відповідальності за вчинене правопорушення. Порушення інформаційного законодавства тягне за собою всі можливі види відповідальності, передбачені законодавством України, тобто дисциплінарну, цивільну, адміністративну чи кримінальну, що вимагає виваженого підходу до кваліфікації кожного складу правопорушення і визначення виду відповідальності та міри покарання.

Метою юридичної відповідальності за порушення інформаційного законодавства є:

Ø забезпечення нормального функціонування механізму правового регулювання інформаційних відносин;

Ø гарантування реалізації суб’єктами інформаційних відносин своїх прав та виконання обов’язків;

Ø правова охорона та захист інформаційних прав і свобод людини та громадянина від протиправних втручань;

Ø утвердження законності та правопорядку в суспільстві, покарання винного за скоєне правопорушення, попередження правопорушення в майбутньому.

Загальноправові гарантії охорони та захисту прав й інтересів особи закладені в Конституції України, положення якої надають право кожній особі будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, зокрема, й у судовому порядку. Конституційні гарантії захисту прав конкретизовані в Законі України «Про інформацію», яким встановлено юридичну відповідальність за порушення законодавства України про інформацію, що виступає гарантією права на інформацію. Додатковими гарантіями захисту інформаційних прав є право на відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням права на інформацію. Подібні норми містяться в інших нормативних актах. Так, Закон України «Про доступ до публічної інформації» юридичну відповідальність називає одним із засобів гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, а Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні) встановлює відповідальність журналістів за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків при здійсненні професійної діяльності, а для органів, організацій та об’єднань громадян –за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації.

Підставами для настання юридичної відповідальності в інформаційній сфері є порушення правових приписів норм інформаційного законодавства, що проявляється у конкретному складі інформаційного правопорушення. Це може бути необґрунтована відмова в наданні відповідної інформації, надання неправдивої інформації, розголошення державної таємниці або іншої таємниці, що охороняється законом, порушення порядку зберігання інформації тощо. Тобто, нормативно-правові акти, що регулюють певну сферу інформаційних відносин, закріплюють положення, порушення яких може тягнути за собою юридичну відповідальність. Саме факт вчинення правопорушення в інформаційній сфері є найважливішою ознакою юридичної відповідальності. Не менш важливою ознакою є чітка нормативна регламентація порядку застосування юридичної відповідальності до винних осіб. Сутністю юридичної відповідальності є обов’язок винної особи виконувати вимоги, що висуваються до неї державою у вигляді примусових заходів, встановлених законом за конкретний вид правопорушення. Змістом примусових заходів є застосування до винної особи, всупереч його волі, заходів державно-владного примусу у вигляді позбавлення правопорушника певних моральних чи матеріальних благ.

Застосування юридичної відповідальності ґрунтується на принципах, що є гарантією дотримання законних прав та інтересів особи. Ключовим є принцип законності, суть якого полягає у чіткому дотриманні вимог законодавства при застосуванні юридичної відповідальності. Не менш важливим є дотримання принципів справедливості, гуманізму, невідворотності та індивідуалізації покарання. Обов’язково використовується і принцип обґрунтованості юридичної відповідальності, сутністю якого є необхідність об’єктивного вивчення всіх обставин справи, аргументованість висновку про наявність складу правопорушення, визначення санкції, яку необхідно застосувати до правопорушника з урахуванням всіх передбачених законом критеріїв.

Інформаційне законодавство визначає також підстави звільнення особи відповідальності за відсутності складу правопорушення. Так, статтею 30 Закону України «Про інформацію» заборонено притягнення до відповідальності будь-якої особи за висловлення оціночних суджень, за винятком наклепу. Якщо наклеп є складом злочину, у вигляді поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять особу, то оціночні судження є висловлюванням, критикою, оцінкою дій, а також висловлюванням, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів. Підставою звільнення особи від юридичної відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, може бути рішення суду при встановленні суспільної необхідності поширення такої інформації. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» встановлює додаткові підстави звільнення від юридичної відповідальності редакції, журналістів у випадках поширення ними відомостей, що не відповідають дійсності або принижують честь та гідність особи, порушують її права та законні інтереси, або являють собою зловживання свободою діяльності ЗМІ та правами журналіста, у випадках одержання таких відомостей від інформаційних агентств, або засновників, чи вони містяться у відповідях на інформаційний запит, цитуються за виступом посадових осіб державних органів, організацій, об’єднань громадян, відтворенням матеріалів, поширених в інших ЗМІ, або якщо таємниця отримана законним шляхом. Додаткові підстави звільнення від юридичної відповідальності окремих суб’єктів інформаційних відносин містяться також в Законах України «Про телебачення і радіомовлення»,«Про інформаційні агентства»та «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та інших.

Отже, юридична відповідальність за інформаційні правопорушення – це передбачена нормами права система примусових заходів, що вживається уповноваженими органами чи посадовими особами до винних осіб у встановленому законом процесуальному порядку.