Поняття та зміст правопорушень в інформаційній сфері

Інформаційні суспільні відносини неодмінно супроводжуються деліктними правовідносинами, що виникають з приводу вчинення правопорушення в інформаційній сфері. Підставою виникнення деліктних інформаційних правовідносин є факт вчинення правопорушення в інформаційній сфері. Виходячи із загальноправового поняття правопорушення, інформаційне правопорушення визначається як винне, суспільнонебезпечне, протиправне діяння деліктоздатної особи, яка посягає на інформаційні інтереси власника або розпорядника інформації чи іншого учасника інформаційних відносин, за вчинення яких наступає юридична відповідальність.

Інформаційне правопорушення має загальні та спеціальні ознаки, що дозволяє виділяти їх в окрему групу. Загальними ознаками інформаційного правопорушення є суспільна небезпека, протиправність, вина та деліктоздатність особи, яка його здійснила. Особливість та ступінь суспільної небезпеки інформаційного делікту визначається соціальними цінностями, на які посягає правопорушник. До таких цінностей відносяться низка інформаційних прав, закріплених в Конституції України та інших нормативно-правових актах. Це може бути право на вільний доступ до інформації та свободу її поширення будь-якими способами, не забороненими законом, обмеження в доступі до окремих видів інформації, охорона та захист об’єктів інтелектуальної власності, втручання в особисте життя та збирання, зберігання, використання й поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди тощо.

Спеціальними ознаками інформаційного правопорушення, що виділяє його від інших, є вчинення деліктів в інформаційній сфері суспільних відносин, використання інформаційних технологій та засобів вчинення правопорушень. Інформаційні правопорушення мають складну структурну природу, що пояснюється єдністю соціально-конфліктного, інформаційного та юридичного елементів. Такі правопорушення вчиняються у сфері інформаційної діяльності людини, суспільства та держави зі створення, збирання, одержання, використання, поширення, охорони та захисту інформації тощо. Особливою ознакою правопорушень в інформаційній сфері є і той факт, що при їх вчиненні можуть використовуватися різні техніко-технологічні системи, прийоми та способи впливу на інформаційне середовище у вигляді комп’ютерної техніки та Інтернет-мережі, електронних засобів зв’язку тощо. Ця особливість вказує на широкий зміст інформаційного правопорушення, яким охоплюються такі поняття як комп’ютерні правопорушення, кіберзлочинність та інші, пов’язані з нанесенням шкоди інформаційним технологіям.

Сутність інформаційного правопорушення проявляється у тісному поєднанні системи дозволів, заборон, обмежень та стимулів, що формують правовий режим в інформаційній сфері, з нормами, що встановлюють юридичну відповідальність за їх вчинення. Такий взаємозв’язок відіграє значну роль у формуванні складів інформаційних правопорушень та вирішенню питань протидії таким порушенням. Складність природи інформаційних правопорушень визначає різноманітність методів та засобів попередження та припинення інформаційних деліктів, заснованих на нормах цивільного, адміністративного та кримінального права. Протиправність делікту в інформаційній сфері виражається в порушенні правових норм, що регулюють інформаційні відносини. Юридичні склади інформаційних деліктів закріплюються законами України та нормативно-правовими актами різних органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Необхідною ознакою інформаційних деліктів є вина у формі умислу або необережності, а ознакою караності за їх вчинення є застосування до правопорушників специфічних правових санкцій, передбачених нормами адміністративного, кримінального та цивільного права.

За сутністю інформаційний делікт є суспільно небезпечним посяганням на цінності, що охороняються інформаційним правом, шляхом спричинення або загрози спричинення їм шкоди. За змістом він є винним діянням суб’єкта правопорушення, що посягає на інформаційні відносини. За формою делікт є протиправною дією або бездіяльністю, за вчинення якої передбачена правова відповідальність. Тобто, інформаційний делікт є юридичним фактом, що породжує право уповноваженої державою особи притягнути винну особу до юридичної відповідальності. Між уповноваженим органом чи його посадовою особою та правопорушником виникають владні правовідносини юридичної відповідальності, засновані на механізмі державно-правового примусу до винної особи. Віднесення складу правопорушення до того чи іншого виду залежить від ступеня суспільної небезпеки, розміру заподіяної шкоди, особи правопорушника, інших кваліфікуючих ознак, що впливають на рівень відповідальності. Таким чином, інформаційним правопорушенням визнається протиправне, суспільно небезпечне, винне посягання деліктоздатного суб’єкта на інформаційні інтереси людини, суспільства і держави, що охороняються законом, за яке встановлена юридична відповідальність.