Державна підтримка засобів масової інформації та соціально-правовий захист журналістів

Сучасний стан реалізації конституційних положень щодо свободи слова та діяльності засобів масової інформації в Україні забезпечується розвинутою нормативно-правовою базою, в якій урегульовані різні питання діяльності суб’єктів інформаційних відносин. Одним з напрямків державної інформаційної політики України є підвищення ролі держави в забезпеченні діяльності засобів масової інформації. В цілому відносини органів державної влади із засобами масової інформації, правовий статус журналістів урегульовані інформаційним законодавством, а механізм такої взаємодії конкретизований Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Даний Закон визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів, посилює систему правового регулювання в інформаційній сфері.

Державна підтримка засобів масової інформації – це сукупність правових, економічних, соціальних, організаційних та інших заходів державного сприяння зміцненню і розвитку інформаційної галузі, її інфраструктури. Норми державної підтримки застосовуються до всіх засобів масової інформації, що діють відповідно до Конституції України, незалежно від їх ідеологічного і політичного спрямування та від форм власності, а також поширюються на телерадіоцентри та підприємства поліграфії і тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність цих засобів масової інформації. У той же час, державна підтримка не надається засобам масової інформації, заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства, а також ЗМІ, діяльність яких має рекламний характеру або еротичний зміст. Державна адресна підтримка надається виключно засобам масової інформації для дітей та юнацтва, для інвалідів, спеціалізованим науковим виданням, що видаються науковими та навчальними закладами не нижче третього рівня акредитації, засобам масової інформації, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин України, а також періодичним виданням літературно-художнього напряму.

Державна підтримка ЗМІ проявляється у фінансово-економічній, податковій, митній, валютній та інших формах. Змістом фінансово-економічної державної підтримки є протекціоністська політика зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання, відшкодування збитків, подання фінансової допомоги. З цією метою необхідні для фінансової допомоги кошти визначаються в державному бюджеті України окремим рядком і обслуговуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Визначені для фінансової допомоги кошти використовуються насамперед для відшкодування різниці між розрахунковим та фіксованим тарифом на доставку друкованих засобів масової інформації передплатникам. Кошти, що залишаються після цього, використовуються для надання додаткової економічної підтримки (дотації) районним, міським та міськрайонним газетам, районному, міському та міськрайонному телерадіомовленню, фінансової допомоги засобам масової інформації для дітей та юнацтва і спеціалізованим науковим виданням, а також періодичним виданням літературно-художнього напряму, економічної підтримки телерадіоцентрів та поліграфічних підприємств і підприємств зв'язку, які забезпечують діяльність засобів масової інформації.

Операції з продажу і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва звільняються від податку на додану вартість, а до редакцій застосовується пільгове оподаткування, в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Крім того, редакції засобів масової інформації звільняються від обов'язкового продажу валютної виручки, одержаної від експорту інформаційної продукції, у разі використання цієї виручки на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для подальшого виробництва нової інформаційної продукції, сплати мита за експорт інформаційної продукції. Не підлягають обкладанню ввізним митом обладнання та матеріали, призначені для власної інформаційної діяльності засобів масової інформації, виробництва і розповсюдження їхньої інформаційної продукції, якщо таке обладнання і матеріали не виробляються в Україні. У разі неможливості встановити призначення товару при його переміщенні через митний кордон України, стягнене за нього мито відшкодовується засобам масової інформації, телерадіоцентрам та підприємствам поліграфії після документального підтвердження у спеціально визначеному порядку використання його для власної інформаційної діяльності, розповсюдження телевізійних і радіопрограм.

Регулювання фінансово-господарської діяльності передбачає передачу засобам масової інформації у безстрокову оренду приміщень загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. Додаткова державна економічна підтримка (дотація) районних, міських та міськрайонних газет і районного, міського та міськрайонного телерадіомовлення здійснюється відповідно за рахунок коштів і протекціоністських заходів органів місцевого самоврядування, і місцевих державних адміністрацій на підставі установчих договорів або конкретних угод відповідно до законодавства. Кошти на дотацію направляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, органу виконавчої влади Автономної Республіки Кри у справах преси та інформації і обласним державним адміністраціям для розподілу відповідно до кількості засобів масової інформації, яким ця дотація призначається. Дотація щорічно поширюється на місцеві газети в кожному районі і місті та на комунальні районні, міські і міськрайонні телерадіоорганізації. Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації відповідно до законодавства забезпечують повне виконання власних фінансових зобов'язань як засновників (співзасновників) засобів масової інформації перед їх редакціями (юридичними особами), а також проведення заходів, спрямованих на повне виконання фінансових зобов'язань іншими засновниками (співзасновниками) районних, міських та міськрайонних засобів масової інформації.

Специфіка роботи журналістів, пов’язана з інтенсивністю інтелектуальної праці, нерегульована тривалість робочого часу, постійно значне морально-психологічне навантаження прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загрозливі дії проти журналіста у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, дає підстави застосування особливого порядку соціально-правового захисту таких творчих працівників. Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки, передбачені Законами України «Про інформацію» та «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».

Професійний журналіст перебуває під особливим соціально-правовим захистом. Стаж роботи журналіста в державних та комунальних засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному засобі масової інформації. Соціальний захист журналістів включає норми про охорону праці, пенсійне забезпечення, житло, заробітну плату тощо. Журналістам гарантуються право на охорону праці, пільги та компенсації за роботу з важкими та шкідливими умовами праці, на медичні огляди, соціальне страхування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров'ю при виконанні службових обов'язків. Крім того, журналісти мають право на відповідні відшкодування на підставі та за нормами Закону України «Про охорону праці» при обов'язковому врахуванні в колективних договорах особливих і специфічних рис журналістської діяльності та запровадженні відповідних заходів. Має свої особливості і механізм правового регулювання заробітної плати та пенсійного забезпечення журналістів, тривалість відпусток, а також порядок відрядження у місця надзвичайних подій тощо. Журналісти користуються соціальною підтримкою у праві на додаткову житлову площу в державному чи комунальному житловому фонді, проїзду у міському та приміському транспорті, а у сільській місцевості їм надається право безплатного користування житлом, опаленням та освітленням.

Журналісти перебувають під спеціальним правовим захистом від протиправних посягань на їх життя та здоров’я, завдання їм моральної шкоди. Відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів і технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Законом охороняються честь, гідність, недоторканність журналіста.

Закон «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» встановлює підстави відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за невиконання вимог цього Закону, а також за втручання в професійну організаційно-творчу діяльність засобів масової інформації та в індивідуальну професійну творчу діяльність журналістів, інші посягання на свободу інформаційної діяльності. За такі порушення встановлена дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, та інші види юридичної відповідальності, передбаченої чинним законодавством. України.

Питання для самоконтролю до модуля 1:

1.Проаналізуйте зміст поняття інформаційного права як галузі права та визначте його місце в системі права України.

2. Визначте основні джерела інформаційного права.

3. Охарактеризуйте основні джерела інформаційного права.

4. Визначте функції інформаційного права та розкрийте їх призначення.

5. Дайте правову характеристику суб’єктів інформаційного права.

6. Визначте та охарактеризуйте об’єкт інформаційного права.

7. Розкрийте зміст інформаційних правовідносин та проаналізуйте їх види.

8. Дайте правову характеристику інформаційної діяльності.

9. Розкрийте особливості інформаційної діяльності органів державної влади.

10. Дайте визначення інформації та проаналізуйте її види.

11. Розкрийте механізм правового регулювання доступу до інформації.

12. Дайте порівняльно-правову характеристику інформаційного запиту та звернення громадян, розкрийте порядок надання інформації за ними.

13. Розкрийте порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів управління та їх посадових осіб щодо порушення права громадян на доступ до інформації.

14. Охарактеризуйте основні підходи до формування та розвитку інформаційно-правової культури.

15. Дайте загальну характеристику засобам масової інформації.

16. Визначте правовий статус преси в Україні та проаналізуйте механізм правового регулювання її діяльності.

17. Які особливості правового регулювання діяльності електронних засобів масової інформації.

18. Визначте та проаналізуйте правові засади редакційно - видавничої діяльності в Україні.

19. Розкрийте зміст державної підтримки ЗМІ в Україні.

20. Які особливості правового та соціального захисту журналістів.