Атрибутивні ознаки масової інформації

Узагальнивши провідні підходи до сутності і руху масової інформації, український учений І. Михайлин висуває наступні атрибутивні ознаки масової інформації:

а) змістова актуальність. З цього погляду інформація повинна мати загальносуспільне значення, бути важливою для досить широкого кола громадян, викликати інтерес великої групи читачів. В. Різун виокремив такі три складові актуальності: «суспільна зумовленість (суспільна мотивованість), відповідність важливим суспільним завданням (суспільна цілеспрямованість) і суспільна доцільність (суспільний смисл)».

б) хронологічна актуальність або оперативність. З цього погляду всі новини повинні бути «останніми», відзначатися свіжістю.

в) документалізм. Виклад новин обов’язково мусить містити посилання на джерела, на документи чи інші шляхи надходження інформації, називати прізвища і соціальний статус (посади) осіб, що надали інформацію. Чим більше посилань на джерела в журналістському матеріалі, тим вища його професійна цінність.

г) повторюваність тем і неповторність матеріалів. Журналістика завжди – повторювана неповторність. Кожний конкретний журналістський матеріал неповторний, але найчастіше журналіст працює в добре знайомій для нього проблематиці, яка накладає своєрідні межі на творчу діяльність журналіста, що виражається у виробленні загальної концепції, яка простежується в численних матеріалах, повторюваних джерелах, напрацьованих вербальних формулах, які творча пам’ять послужливо підсовує авторові. Повторюваність тем у широкому значенні – провідна особливість журналістської праці, автор мусить бути компетентним у питаннях, про які пише, щоденно вивчати свою тему, нагромаджувати знання, збирати так зване «досьє»; але разом з цим не залишати інформаційного пошуку, відкривати нових героїв, вдосконалювати стиль.

д) прагматизм, імперативність. Сукупність повідомлень, що відтворюють картину сучасного світу і сприймаються суспільством у своїй сукупності як журналістика, створюються не безцільно, а з метою досягнення певного наслідку. Отже, масова інформація містить у собі ефект спонукальності: до появи визначених емоцій, до роздумів, до осмислення ситуації в тому чи іншому напрямку, до дій.