Правові основи редакційно-видавничої діяльності в Україні

Серед суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації ключове місце займають редакція та видавець, без діяльності яких неможливо донести інформацію до споживача друкованим способом. Закон визначає, що підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Тобто функцію видання преси може виконувати сама редакція або інша організація, яка має право здійснювати видавничу діяльність. Якщо редакція здійснює підготовку матеріалів для друкованого засобу масової інформації, то видавець здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання преси. Тобто інформаційна діяльність преси може досягти своєї мети у тісній взаємодії редакції з видавцем. Основу правового регулювання відносин у редакційно-видавничій сфері становить Конституція України, норми якої гарантують рівні можливості для самовиявлення громадян як автора, право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, захист від цензури, вільне використання державної мови, а також російської та інших мов національних меншин України. Ці та інші конституційні положення розвинуті в ряді законів та підзаконних актів.

Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» визначено, що редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками). Редакційна діяльність є різновидом професійної діяльності і різновидом професійних дій виконавця, залученого до процесу редагування інформаційної продукції. Редагування є складовою редакційно-видавничого процесу, що передбачає послідовне виконання редактором цілого ряду організаційних, творчих і технічних функцій, вкладених у приведення у відповідність до загальноприйнятих вимог і правил зібраної інформації та підготовки її до друку.

Механізм правового регулювання видавничої діяльності конкретизований Законом України «Про видавничу справу», в якому закріплено напрями державної політики у видавничій сфері, підстави державної підтримки видавництв, організаційно-правові форми видавничої справи, умови взаємовідносин і функціонування суб'єктів видавничої справи Стаття 2 цього Закону визначає, що видавнича справа – це сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.Зі змісту такого нормативного визначення випливає, що видавнича справа є комплексним інститутом, в якому об’єднані різнорідні відносини, урегульовані декількома галузями права.

Організаційна функція передбачає управлінську діяльність уповноваженої особи, спрямовану на розподіл роботи між працівниками, залученими до створення інформаційної продукції. Творча функція – це індивідуальна чи колективна інтелектуальна діяльність, результатом якої є створення суспільно необхідної інформаційної продукції. Поєднання цих двох функцій має за мету створити належні передумови для підготовки інформаційного матеріалу і передачі його видавцю. Виробничо-господарська діяльність охоплює засновану на професійній основі діяльність суб’єкта господарювання, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру. Суб’єктом такої діяльності в інформаційній сфері виступає видавець, тобто фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання. Видавництво - це спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції. Видавнича організація– підприємство, установа або організація, статутом якої, поряд з іншими видами діяльності, передбачено підготовку та випуск у світ видавничої продукції. Кожен з цих суб’єктів проводить свою специфічну діяльність, що є складовою видавничої діяльності, спрямовану на підготовку видання. Видання – це твір (документ), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання. Сукупність таких видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями) є видавничою продукцією.

Закон України «Про інформацію» визначає інформаційну продукцію як матеріалізований результат інформаційної діяльності і відносить її до об’єктів цивільно-правових відносин, обіг яких регулюється цивільним законодавством України. Таким чином, випуск будь-якого видання здійснюється в межах редакційно-видавничого процесу, що є сукупністю послідовних дій видавничих працівників, спрямованих на підготовку і випуск у світ того чи іншого виду видавничої продукції. Змістом цього процесу є підготовка інформаційного матеріалу, його редагування, виробництво та реалізація. Законодавство України передбачає державну реєстрацію видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, порядок проведення якої встановлено Кабінетом Міністрів України. Віднесення видавця, як окремої юридичної особи, до суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, дає підстави говорити про його реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності. Якщо функції видавця виконує редакція, то така діяльність має бути передбачена її статутом, який є одним з документів для державної реєстрації редакції як юридичної особи з відповідними функціями.

Таким чином, редакційно-видавнича справа має комплексний характер, метою якої є задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції та отримання прибутку від цього виду діяльності. У цій діяльності приймають участь декілька суб’єктів, які вступають між собою у цивільно-правові, господарсько-правові та інші види відносин, що потребує комплексного підходу до правового регулювання відносин у видавничій сфері. Суб'єкти видавничої справи, які є суб'єктами підприємницької діяльності, керуються Законом України «Про видавничу справу», Господарським кодексом України, іншими законами України. Громадські, наукові, релігійні та інші суб'єкти некомерційної діяльності, які беруть участь у видавничій справі, керуються законами України «Про об'єднання громадян», «Про свободу совісті та релігійні організації» та іншими нормативно-правовими актами.