Електронні джерела інформації

Основною конкурентною перевагою електронних джерел інформації є оперативність, а радіо і телебачення — ще й масовість. Однозначно говорити про масовий характер повідомлень, що ­поширюють через мережу Інтернет, можна лише для розвинених країн. Що ж стосується інших держав, то тут можливості поширення повідомлень через мережу Інтернет значно менші й не йдуть ні в яке по­рівняння з телебаченням і особливо з радіо.

Ще однією перевагою телебачення та певною мірою мережі Інтернет є можливість трансляції не лише аудіо-, а й візуальної інформації. Адже, як зазначає професор Г.Почепцов, через відсутність зазда­легідь заданої визначеності одиниць візуальне повідомлення несе більшу кількість інформаційних прочитань. Тому телебачення, як багатший повідомленнями канал, може видати «зайве» повідомлен­ня, що особливо яскраво виявляється у випадку прямого ефіру. Звідси для адресанта випливає необхідність суворішого контролю саме телевізійного повідомлення, щоб не породжувати додаткових повідомлень, які супроводжують основне. У свою чергу, можливість одночасного сприйняття інформації адресатом аудіо- та візуальними каналами суттєво підвищує ефективність її засвоєння, оскільки посилює перш за все емоційні, підсвідомі механізми сприй­няття інформації. Водночас, як зазначають фахівці, функцією новин є інформування, а не переконання. На це працює ряд стратегій. Жур­налісти посилаються на достовірні джерела, пересипають своє повідомлення цифрами. У такому контексті багатоканаль­ний механізм впливу інформації на адресата підвищує ступінь його довіри до відправника (ретранслятора) повідомлення. Як засвідчили опитування, проведені Українським інститутом соціальних дослід­жень і Центром «Соціальний моніторинг», кількість респондентів, які висловили довіру до телебачення, перевищує кількість тих, що дові­ряли таким ЗМІ, як газети та радіомовлення. Кількість тих, хто «пов­ністю довіряв» телебаченню та «скоріше довіряв, ніж ні» в січні 2002 р. складала 59% від загальної кількості опитаних. Тоді як для газет і ра­діомовлення кількість таких категорій складала лише по 53%. При­чому ця тенденція чітко простежується як мінімум протягом двох останніх років.

Водночас радіо та телебачення значно гірше, ніж друковані джере­ла, пристосовані до подання аналітичної інформації, що вимагає від людини абстрактного мислення та можливості зосередитись на пев­них частинах повідомлення. А технологія подання повідомлень ра­діо і телебаченням практично виключає для адресата можливість зо­середитися на тих чи інших фрагментах повідомлення або повернути­ся до повторного сприйняття певних його частин. Адже широкий загал і більшість фахівців не використовують у своїй повсяк­денній діяльності спеціальну техніку для аудіо-, відеозапису, радіо- і телевізійних повідомлень. Таку практику, як правило, використо­вують під час передвиборних кампаній, та й то надто вузьким ко­лом фахівців, які працюють перш за все у відповідних передвиборних штабах.

Отже, радіо і телебачення якнайкраще пристосовані для швидкого передавання коротких оглядових повідомлень, зорієнтованих на масову аудиторію. Поряд з цим численні лабораторні дослідження показали, що люди схильні свідомо реагувати на інформацію тоді, коли в них є бажання і можливість прискіпливо її аналізувати, інакше вони відда­ють перевагу стереотипній реакції за принципом «клац — задзижчало». Саме цей психологічний механізм сприйняття по­відомлень експлуатує телебачення.

Крім того, телекомунікаційну техніку широко використовують у професійній діяльності. Наприклад, на товарних і фінансових біржах. Причому тут нерідко, як і на побутовому рівні, повідомлення сприй­має адресат крізь призму накопичених ним знань і досвіду. Як уже зазначалось, значний вплив на ІД адреса­та у таких ситуаціях справляють притаманні йому стереотипи. У бізнесі яскравим прикладом впливу інформації, що надходить через мережу телекомунікацій, на поведінку суб’єктів через запуск дії стереотипу «соціального доведення» може бути спільна поведінка брокерів на фінансових біржах, що приводить до стрімко­го злету чи падіння котирувань. Події в цьому випадку розгортають­ся за таким інформаційно-психологічним алгоритмом. Коротке по­відомлення, по суті — сигнал, несе невеликий обсяг інформації, яка не має всеосяжного характеру. А час на прийняття відповідних рішень біржовиком украй обмежений. До того ж поруч діють конку­ренти, які також отримують цю інформацію. Саме за таких умов спрацьовує механізм стереотипної поведінки. А рішення приймають­ на підставі суджень або інтуїції.

Що ж стосується мережі Інтернет,то ця мережа є зручним технічним за­собом оперативного пошуку інформації у величезній масі різномані­тних повідомлень. Соціальний же феномен мережі Інтернет як джерела ма­сової інформації пов’язаний саме з механізмом функціонування з ве­личезною кількістю суб’єктів: виробників повідомлень, провайдерів, користувачів повідомлень тощо. Ідентичну схему взаємодії суб’єктів у економічній системі реалізують завдяки механізму чистої конку­ренції, коли жоден із суб’єктів або їх невеликі групи не можуть вирі­шально впливати на ситуацію на ринку, включаючи процедуру ціно­утворення. У мережі Інтернет механізм масової взаємодії суб’єктів впливає на формування змістовної структури інформаційного пото­ку. З одного боку, інтерес до тих чи інших питань формує певні тема­тичні сегменти цієї мережі зі своїми постачальниками та користувача­ми інформації (тут знову просліджується аналогія з сегментацією товарного ринку). З другого — масовий характер комунікацій у мережі Інтернет в поєднанні з певними соціально-історичними традиціями унеможливлює в більшості країн появу в цій мережі жорсткого конт­ролю за змістом повідомлень з боку державних інституцій. Це, в свою чергу, впливає на механізми викривлення змісту повідомлень, які функціонують у мережі Інтернет.

Але спочатку розглянемо конкурентні переваги мережі Інтернет і об­меження, з якими стикаються користувачі цієї мережі, у тому числі й потенційні.

Переваги мережі Інтернет з позицій отримувача інформації:

Ø можливість оперативного доступу до великих масивів різнома­нітних повідомлень;

Ø поєднання можливості повторного (багаторазового) викорис­тання повідомлень з можливостями сприйняття широкого спектра візуальних повідомлень, що підвищує ефективність її засвоєння (тобто своєрідний симбіоз переваг друкованих ви­дань і телепередач, хоча останніх меншою мірою);

Ø можливість оперативного опрацювання знайдених повідомлень (копіювання, компоновка, підготовка змістовно нових повідом­лень, тиражування тощо).

Переваги мережі Інтернет з точки зору відправника повідомлень:

Ø потенційна можливість охоплення великої аудиторії;

Ø висока оперативність передавання повідомлень;

Ø можливість використання широкого спектра візуальних сим­волів з метою підвищення ефективності впливу на аудиторію;

Ø можливість забезпечення оперативного зворотного зв’язку.

Поряд з цим недоліки й обмеження у використанні мережі Інтернет з певними узагальненнями можна поділити на два типи — інформа­ційно-організаційні та фінансові. Перші полягають у проблемах по­шуку інформації, з якими стикається користувач мережі при розв’я­занні своїх конкретних проблем, у величезному обсязі повідомлень, знайомство з якими супроводжує сам процес пошуку. Адресат у та­кому випадку повинен вміти користуватись відповідними комп’ю­терними програмами та водночас володіти достатнім обсягом знань і навичок теоретичного та практичного характеру. Тобто адресат (ко­ристувач) повинен не лише вміти формулювати свої ІП вигляді конкретних завдань, планів, а й знати або при­наймні уявляти, де і як шукати потрібну йому інформацію у мережі Інтернет. Фінансові ж обмеження визначають загальним обсягом витрат на мережу Інтернет у бюджеті користувача.

Перелік інформаційних функцій мережі Інтернет, як джерела інформації у галузі прийняття управлінських рішень, надзвичайно широкий і визначається потребами конкретних користувачів. Так, функцію пошу­ку даних реалізують через епізодичне звернення шукача до довідко­вих матеріалів. Функція оперативного поінформування у мережі Інтернет реалізують через регулярне звернення користувача до усталеного однотипного масиву повідомлень, наприклад, обмінних курсів ва­лют, біржових котирувань цінних паперів, текстів нормативно-пра­вових актів тощо. Знайомство користувачів з різноманітними по­відомленнями у мережі Інтернет забезпечує можливість реалізувати ознаиомчу, стиму­люючу та навіть дослідницьку функції інформації. Причому за можливості швидкого доступу до величезного масиву надзвичайно різноманітних повідомлень «всесвітня павутина» являє собою досить зручний інструмент для виконання саме ознайомчої функції при реа­лізації ІП суб’єктів. Для ілюстрації деяких можливостей, що їх відкриває використан­ня мережі Інтернет у бізнесі, наведемо приклади. Так, на сайтах деяких ком­паній, що входять до рейтингу «Топ 100», який розробляють «Укра­инской Инвестиционной Газетой», можна знайти таку інформацію:

Одним із найбільш рейтингових ресурсів вітчизняного сегменту мережі Інтернет, орієнтованого перш за все на підприємців, державних службовців і професійних консультантів, є інформаційний бізнес-портал LIGA ONLINE Інформаційно-аналітичного центру «Ліга». Він містить такі блоки:

• блок «Новини та аналітика» (http://www.liga.kiev.ua);

• блок «Пошуковий сервер за законодавством України»;

• блок «Бізнес-конференція» (http://www.liga.kiev.ua/bbs);

• LIGA: Бізнес-клуб (http://www.liga.kiev.ua/business);

• блок «Каталог-рейтинг правових ресурсів умережі Інтернеті» (http://www.liga.kiev.ua/links);

• блок «Бухгалтерський клуб» (http://www.liga.kiev.ua/bclub).

Наприклад, у блоці «Новини та аналітика» можна знайти ексклю­зивні матеріали щодо найвизначніших подій в організації податко­вого, бухгалтерського обліку та практики підприємництва, підготов­лені аналітичним відділом центру «Ліга». А блок «Пошуковий сервер за законодавством України» забезпечує секундний пошук за реквізи­тами документа (номер, дата видання, слова з назви, орган-видавець тощо), за контекстом, ключовими словами та групами документів.

Держава фінансує найбільшу вітчизняну правову базу даних у мережі — веб-вузол Верховної Ради. Тут через пошукову систе­му відкрито доступ майже до ста тисяч правових актів (деякі з них да­товано ще початком XX ст.), а нові документи з’являються в розділі нових надходжень протягом кількох днів з моменту прийняття.

Механізми ймовірного викривлення інформації, що подана у «всесвітній павутині», залежать як від специфіки функціонування цієї мережі, так і від власне характеристик комунікацій, що здійсню­ють у мережі Інтернет. В останньому випадку мають на увазі характе­ристики адресантів, адресатів, комунікаторів, повідомлень тощо. Специфіка мережі Інтернет, як зазначали, унеможливлює жорсткого кон­тролю за змістом більшості повідомлень. З цієї причини загальним чинником викривлення інформації в цій мережі виступають панівні або принаймні поширені в даному соціумі настанови, стереотипи й інформаційні уподобання. Останні виявляються у непропорційно високих пропозиції та попиті на певні види повідомлень, що може ускладнювати конкретним користувачам доступ до необхідних їм по­відомлень. Таким чином формують прагматичні шуми та бар’єри у мережі Інтернет.

Що ж стосується факторів викривлення інформації, пов’язаних власне з параметрами певних типів Інтернет-комунікацій (тобто діад «сайт-користувач»), то їх спектр може бути дуже широким і залежить від характеристик конкретних сайтів, особливо від їх профілю. Тут можна згадати вплив наукових шкіл, політичні, економічні й інші інтереси відправника, і недостатній рівень компетентності авторів повідомлень тощо.

Для оцінювання достовірності інформації у мережі Інтернет треба бра­ти до уваги репутацію конкретних сайтів. А здійснюючи логічний аналіз повідомлень, треба зважати на підконтрольність тих чи інших сайтів (інтернет-видань) певним політичним силам. Наприклад, інтернет-видання «Версии» входить до інформаційно-видавничої групи «Телеграфъ», почесний президент якої народний депутат А.Деркач є впливовим членом партії «Трудова Україна». Якщо уможливлюють подані дані, доцільно здійснювати логіко-математичний аналіз поданої інформації. Не варто також нехтувати й інтуї­цією, особливо коли звертаються до тих чи інших сайтів уперше.

Як це не парадоксально, головний недолік мережі Інтернет як джерела інформації — величезна кількість різноманітних повідомлень, особ­ливо коли до пошуку інформації з якогось конкретного питання ко­ристувач мережі вдається вперше. Для подолання таких перепон по­трібне поєднання професійних знань у певній галузі з конкретними навичками користування мережею Інтернет.

Перераховані властивості мережі Інтернет повинні брати до уваги і власни­ки сайтів, якщо вони розраховують на ефективну комунікацію.