Класифікація джерел інформації за морфологічними ознаками та механізмами функціонування

Потреба у класифікації джерел інформації обумовлена необхід­ністю їх раціонального використання. Адже для підготовки та прий­няття управлінських рішень часто доводиться користуватися найріз­номанітнішими джерелами інформації, вдаватися до послуг різних інформаційних посередників. До того ж цільова функція частини цих джерел інформації може не відповідати напряму діяльності, в якому приймають відповідні управлінські рішення. Так, хоча мета реклам­ної кампанії, наприклад ЗAT «Оболонь», полягає у збільшенні обсягів продажу та розширені ринків збуту пива під цією маркою, але для кон­курентів аналіз реклами цього підприємства буде корисний для фор­мування власної маркетингової політики. І тому аналітик, який пра­цює на компанію-конкурента, обиратиме з реклами пива «Оболонь» зовсім іншу інформацію, ніж користувач цього товару.

Доцільно розглянути проблему використання джерел інформації і крізь призму достовірності повідомлень. Так, при прийнятті бага­тьох управлінських рішень доводиться користуватись інформацією, яку подають у ЗМІ. Водночас критерії добору інформації для ЗМІ базуються не лише на принципі об’єктивності повідомлень. Ці критерії повинні відповідати вимогам, які висувають до інформаційної політики ЗМІ, враховувати й інші фактори. Серед основних вимог до інформаційної політики ЗМІ у постра­дянських умовах фахівці називають такі:

Ø довіра у користувачів, у першу чергу — у населення;

Ø максимальна політична ефективність;

Ø економічна ефективність.

Крім того, при доборі інформації для ЗМІ журналісти, редактори та видавці виходять з характеристики події та властивостей відповід­ного органу інформації. Серед характеристик подій називають такі:

Ø вплив масштабу події (досить згадати аварію на Чорно­бильській АЕС);

Ø екстремальність обставин, неординарність ситуації (аварія на атомному підводному човні «Курськ», «касетний» скандал в Україні);

Ø місце тієї чи іншої особи в ієрархії реальної політичної та еконо­мічної влади в країні й у світі (наприклад, президенти України, Росії, США, найвідоміші депутати Верховної Ради, відомі бізнесмени — Дж.Сорос, В.Алекперов, Г.Суркіс та інші).

Серед властивостей різноманітних ЗМІ на добір повідомлень впливає природа самого інформаційного органу: друкований, елек­тронний тощо. Наприклад, аналітичні матеріали, науково-популяр­ну й особливо наукову інформацію краще подавати у друкованих ви­даннях, ніж телебаченням чи радіо. Адже користувач інформації, викладеної у друкованих виданнях, має можливість, як правило, без значних зусиль багаторазово повертатися до цієї інформації, що уможливлює значне збільшення часу, необхідного на її засвоєння. Телебачення та радіо таких можливостей не забезпечують, оскільки відео- й аудіомагнітофони для запису передач користувачі інформації в основно­му не використовують, особливо в Україні. Винятком з правил у цьому плані може бути діяльність виборчих штабів деяких канди­датів, які претендують на виборну посаду в період перед­виборної кампанії.

Серед інших властивостей ЗМІ фахівці називають політичні сим­патії керівництва того чи іншого органу, інтереси працівників ЗМІ, кваліфікацію кадрів тощо.

Треба зазначити, що цільова функція та механізми функціону­вання певного джерела інформації, інформаційна політика ЗМІ та критерії добору повідомлень, якими вони користуються, повинні враховувати при використанні різних джерел інформації для підготовки та прийняття управлінських рішень. Тому зазначені моменти знайшли своє відображення при класифікації джерел інфор­мації за морфологічними ознаками та механізмами функціонування.

Доцільність саме такої класифікації, а також певні обмеження в плані її використання, потребують пояснень. Мета будь-якої класи­фікації — адекватно відобразити головні, найсуттєвіші ознаки об’єк­та, який класифікують, та полегшити умови його аналізу та викорис­тання. Запропонована класифікація має змішаний характер. Морфо­логічні ознаки джерел інформації, тобто ознаки їх будови, пов’язані з передаванням змісту повідомлень. Вже йшлося про різні можливості друкованих видань, телебачення та радіо щодо передавання аналітичних повідомлень. Що ж стосується механізмів функціонування джерел інформації, то вони пов’язані з режимом доступу до інформації, регулярністю її надходження тощо.

І хоча перераховані ознаки є ключовими для характеристики того чи іншого джерела інформації, однак наведена класифікація не ста­новить абсолютної істини в останній інстанції і її складові можуть частково дублюватися. Це пов’язано з тим, що різні за морфологіч­ними ознаками джерела інформації можуть виконувати подібну цільову функцію, орієнтуватися на одну й ту саму цільову аудито­рію. Крім того, джерела інформації можуть мати і просту, і досить складну структуру. Наприклад, презентація фірми на виставці як засобу інформування її відвідувачів виставки та залучення потенцій­них клієнтів, передбачає використання її співробітниками друкованих джерел, аудіо- та відеоінформації, усних і письмових консуль­тацій тощо в єдиному комплексі. Причому виставки, що інтегрують різноманітний набір простіших джерел, виступають як якісно нове джерело інформації і з позиції відправника, і з точки зору отри­мувача інформації.

Треба також зазначити, що при складанні наведеної класифікації не бралася до уваги роль тих чи інших джерел інформації у задово­ленні інформаційних потреб різних типів користувачів, оскільки це швидше характеристика інформаційної потреби конкретного користувача, ніж характеристика власне джерела інформації. Тобто ієрархія джерел інформації з точки зору їх значимості для задоволення потреб того чи іншого користувача інформації повинна визначатися самим користувачем.

Таким чином, при використанні різних джерел інформації у галузі управління треба враховувати:

Ø інтереси й інформаційну політику відправника інформації;

Ø цільову функцію джерела інформації;

Ø головні інформаційні функції, які це джерело може виконувати;

Ø ймовірні напрями, механізми та ступінь викривлення інформації;

Ø механізми перевірки ступеня точності (достовірності) інформації;

Ø якісні характеристики джерела інформації, перш за все точність,
достовірність, коректність та оперативність інформації (див. розд. 1);

Ø головні недоліки, притаманні тому чи іншому джерелу інформації.

Крім того, зазначимо, що такі характеристики, як цінність (ко­рисність) і повнота джерел інформації, часто більше, ніж згадані якісні характеристики інформації, залежать від умов використання того чи іншого джерела. Так, цінність (корисність) джерела інформації для відповідного суб’єкта багато в чому визначається умовами розв’я­ зання певних завдань управління, що стоять перед цим суб’єктом. А повнота джерела інформації виявляється через інші якісні харак­теристики інформації і часто також пов’язана з конкретною управлін­ською ситуацією.