Фінансові ресурси для реалізації проекту притягнуті на найбільш вигідних для даної ситуації умовах.

Процедура проведення фінансового аналізу складається з кількох окремих етапів:

- аналіз фінансового стану підприємства, на якому буде реалізовуватись інвестиційний проект (якщо проект не передбачає створення нової компанії);

- визначення потреби у фінансуванні підготовки та реалізації проекту;

- прогноз прибутків, витрат та грошових потоків в рамках реалізації проекту;

- оцінка ефективності інвестиційного проекту;

- аналіз беззбитковості виробництва в рамках проекту.

Аналіз фінансового стану компанії здійснюється в тому випадку, коли проект являє собою розширення обсягів чи модернізації виробництва компанії або виведення на ринок нового продукту в рамках існуючої компанії.

Такий аналіз передбачає вивчення документів фінансової звітності компанії (в першу чергу, балансу та звіту про фінансові результати), встановлення тенденцій змін основних показників діяльності та структури звітності компанії. Також здійснюється розрахунок різноманітних коефіцієнтів – ліквідності, ділової активності, рентабельності, структури капіталу та фінансової стійкості, за допомогою яких можна визначити сильні та слабкі сторони функціонування компанії.

Іншим важливим етапом фінансового аналізу проекту є визначення потреби у інвестиційних ресурсах та чіткий опис напрямів їх використання. Сума потрібного фінансування визначається на основі:

- величини потрібних капітальних витрат (відповідно до переліку необхідного обладнання, встановленого за результатами технічного аналізу),

- розрахунку потреби у оборотних коштах для початку виробництва,

- здійсненні всіх витрат, пов’язаних зі створенням компанії (якщо це передбачено в проекті), оплати необхідних ліцензій, патентів, дозволів, навчання персоналу і т.д.

- всіх інших витрат в рамках проекту.

При цьому розробникам проекту потрібно чітко усвідомлювати, що кожна гривня інвестиційних витрат повинна бути обґрунтованою та бути необхідною для реалізації проекту. В іншому випадку важко буде переконати інвесторів у доцільності вкладення коштів в проект. Навіть у випадку намірів самостійно фінансувати проект наявність витрат, які не є необхідними, призведе до того, що ефективність проекту буде меншою, ніж вона могла бути.

Крім того, ініціатори проекту мають підготувати оптимальну з їх точки зору схему фінансування проекту. Якщо вони планують залучити сторонніх інвесторів до цього процесу, необхідно розрахувати частки кожного з джерел фінансування проекту, та визначити механізм залучення інвестора. Це може бути банківський кредит, використання лізингової схеми, отримання товарного кредиту або державного фінансування, емісія акцій або випуск облігацій.

Для будь-якого з обраних варіантів потрібно запропонувати прийнятну для інвестора схему його участі у проекті, описати гарантії та забезпечення, які ініціатор може запропонувати інвестору, визначити принципи розподілу прибутку, отриманого в результаті реалізації проекту. У випадку кредиту потрібно представити графік виплати процентів та його погашення.

Найбільш складною та важливою частиною фінансового аналізу проекту є складання прогнозу проектних фінансових документів (балансу, звіту про прибутки та витрати, прогнозу руху грошових коштів). Ці документи готуються на основі результатів аналізу всіх попередніх аспектів проекту – прогнозу обсягів продажу продукції, величини інвестиційних витрат, графіку реалізації проекту, величині витрат на виробництво та збут продукції та ін.

Після цього на основі отриманих документів фінансової звітності розраховуються показники ефективності проекту. Більш детально про це буде сказано нижче. Такі показники дозволяють зробити висновок щодо доцільності вкладення коштів у даний проект та порівняти його прибутковість з іншими можливостями інвестування коштів.

Аналіз беззбитковості дозволяє отримати величину продукції у натуральному чи грошовому виразі, яку потрібно випускати компанії, щоб покрити всі виробничі витрати та вийти на беззбитковий рівень функціонування. Користь такого аналізу полягає у визначенні відносної ефективності випуску різних продуктів в рамках проекту та в оцінці загальної ефективності процесу виробництва компанії з точки зору розподілу витрат на змінні та постійні.

Також важливою частиною фінансового плану є аналіз проектних ризиків. При намаганні прогнозувати майбутні результати проекту завжди існує імовірність того, що реальна ситуація буде складатися не так як заплановано. Існує певна невизначеність у можливих напрямах розвитку подій. Велика частина параметрів, які використовуються для розрахунку фінансових результатів проекту (ціни на сировину та сам продукт, величина витрат, обсяги продажу продукції та ін.), є принципово не невідомими заздалегідь. І під час реалізації проекту вони можуть змінюватись як в одну, так і в іншу сторону, позитивно або негативно впливаючи на загальні результати проекту. Тому аналіз ризиків повинен здійснити:

- ідентифікацію ризиків, пов’язаних з можливою реалізацією проекту;

- кількісну оцінку визначених ризиків і ймовірних фінансових втрат;

- управління ризиками для компенсації можливих фінансових і матеріальних втрат.

Перед розробниками проекту стоїть завдання оцінити імовірність настання, в першу чергу, негативних змін найважливіших параметрів проекту, запропонувати дії, які б зменшили негативний вплив такого розвитку подій та визначити як реагують основні показники ефективності проекту на такі зміни його параметрів.

Для досягнення всього цього може здійснюватись аналіз чутливості проекту, коли визначається величина зміни інвестиційної привабливості проекту при зміні його вхідних параметрів на певну величину та аналіз сценаріїв, при якому розглядають можливості реалізації базового (найбільш імовірного), песимістичного та оптимістичного варіантів розвитку подій в проекті і аналізуються результати таких сценаріїв, проводиться співставлення величини ризику та привабливості проекту..

Таким чином, фінансовий аналіз проекту являє собою квінтесенцію всього процесу розробки та оцінки інвестиційного проекту та дозволяє робити висновки стосовно доцільності інвестування коштів в проект та рівня прибутковості такого інвестування.

Економічний аналіз.На відміну від фінансового аналізу, який повинен дати відповідь на питання, чи доцільно вкладати кошти в проект, завдання економічного аналізу полягає у оцінці внеску інвестиційного проекту у збільшення багатства держави, певного регіону чи міста. В цьому випадку на перший погляд можуть виходити не питання отримання грошових прибутків, а вирішення певних соціальних, інфраструктурних, екологічних або інших проблем. Тобто проект, який з фінансової точки зору може бути не достатньо привабливим (наприклад, з терміном окупності 5-10 років), може вирішувати питання зменшення шкідливих викидів в атмосферу, створення великої кількості нових робочих місць або будівництва важливого транспортного коридору.

При наявності абсолютно вільного ринку (нескінченна кількість покупців та продавців, максимальна мобільність капіталу, людських резервів та інших ресурсів, вільне ціноутворення, відсутність бар’єрів для входження на ринок нових компаній) результати економічного аналізу збігаються з результатами фінансового аналізу. Але в реальних умовах абсолютно вільного ринку не існує, тому має сенс здійснювати економічний аналіз з метою визначення додаткових переваг, які отримує суспільство від реалізації проекту.

До позитивних факторів інвестиційних проектів з точки зору економічного аналізу можуть відноситись покращання торгівельного балансу країни, зміцнення національних товаровиробників, підвищення соціальних стандартів населення, прискорений розвиток регіонів тощо.

Якщо ринок цілком (ідеально) вільний, то економічний аналіз проводити не треба, оскільки те, що вигідно власникам компанії, одночасно вигідно всім іншим. Це ґрунтується на таких основних рисах вільного ринку:

· достаток покупців і продавців;

· усі виробничі фактори (праця, капітал, матеріали) мобільні;

· ціни вільно встановлюються, виходячи з бажань продавця й покупця;

· немає бар'єрів для входу нових компаній у ринок.

Таку ситуацію слід визнати ідеальною навіть для передових західних країн. Реально ціни на багато товарів штучно змінюються державою (підвищуються або занижуються), і дуже рідко можна оцінити економічний внесок проекту, якщо відомий фінансовий. Тому для значних інвестиційних проектів крім оцінки їх фінансової ефективності прийнято аналізувати економічну ефективність і економічну привабливість (тобто ступінь відповідності проекту національно пріоритетним завданням).

Визначення економічної привабливості інвестиційного проекту може бути здійснений за такою схемою.

Крок I. Вибирають цілі й зважують їх.

Крок 2. Для кожного з альтернативних проектів визначають чисельну міру досягнення кожної цілі (в абсолютних значеннях або у відсотковому відношенні до кращого).

Для кожного проекту обчислюють зважене значення комплексного критерію:

Go = 0.3 w₁ + 0.2 w₂ +0.15 w₃ +0.2 w₄ + 0.15 w₅

Крок 3. Вибір найкращого варіанта проводиться за критерієм максимуму узагальненого критерію.

Укрупнено процедура оцінки економічної ефективності має вигляд такої послідовності.

1. Подати результати фінансового аналізу.

2. Зробити нову класифікацію витрат і прибутків із погляду економічного аналізу.

3. Перекласти фінансові значення в економічні (вони не збігаються через невідповідність цін і витрат для зовнішнього й внутрішнього ринків).

4. Оцінити вартість інших можливостей для використання ресурсів і одержання такого ж продукту.

5. Виключити всі розрахунки по внутрішніх платежах (оскільки вони не змінюють загального багатства країни).

6. Зіставити щорічні економічні потоки засобів із вихідним обсягом інвестиції (це буде підсумок).

Економічний аналіз звичайно проводиться для великих інвестиційних проектів, що розробляються за замовленням уряду і покликані вирішити будь-яке національно значуще завдання. Якщо підприємство розробляє інвестиційний проект за власною ініціативою, самостійно залучаючи інвестора, то воно у результаті фокусує загальний інтерес проекту на вигодах його учасників, головним чином, тих фізичних і юридичних осіб, що надали фінансові ресурси для проекту. І якщо до числа цих осіб не входить держава, економічний аналіз проекту можна не проводити.

Механізм здійснення економічного аналізу практично співпадає з випадком проведення фінансового аналізу, але при цьому необхідно визначити всі витрати та доходи з урахуванням:

- відмінностей внутрішніх та зовнішніх цін в країні (регіоні, місті),

- економії певних витрат або додаткових доходах вітчизняних товаровиробників,

- притоку (або відсутності витоку) іноземної валюти в країну,

- отримання додаткових вигод, які прямо не виражаються в грошовому еквіваленті, певними категоріями споживачів,

- виключення руху коштів за внутрішніми платежами, які не змінюють багатства країни (регіону, міста).

Економічний аналіз здійснюється, як правило, для великих інвестиційних проектів, що тим або іншим чином зачіпають інтереси країни (регіону, міста), або розробляються згідно із замовленням уряду або місцевої влади.

Завданням екологічного аналізуінвестиційного проекту є встановлення потенційного збитку, що завдає проект навколишньому середовищу, як в інвестиційний, так і в постінвестиційний період, а також виявлення й розробка заходів, необхідних для пом'якшення або запобігання цього ефекту

Інституціональний аналіз.Інституціональний аналіз оцінює можливість успішної реалізації інвестиційного проекту з урахуванням організаційної, правової, політичної та адміністративної ситуації навколо проекту. Інституціональний аналіз оцінює можливість успішного виконання інвестиційного проекту з урахуванням організаційних, правових, політичних й адміністративних умов. Цей розділ інвестиційного проекту не є кількісним або фінансовим.

Його головне завдання – оцінити сукупність внутрішніх і зовнішніх факторів, що супроводжують інвестиційний проект.

Оцінка внутрішніх факторів проводиться за схемою, поданою нижче.

1. Аналіз можливостей виробничого менеджменту.

Аналізуючи виробничий менеджмент підприємства, необхідно зосередити увагу на таких питаннях:

• досвід і кваліфікація менеджерів підприємства;

• їх мотивація в рамках проекту (наприклад, у вигляді частки від прибутку);

• сумісність менеджерів із цілями проекту й основними етичними і культурними цінностями проекту.

2. Аналіз трудових ресурсів.

Трудові ресурси, що планується залучити для реалізації проекту, повинні відповідати рівню використовуваних у ньому технологій. Дане питання стає актуальним у разі використання принципово нової для підприємства закордонної або вітчизняної технології. Може скластися ситуація, коли культура виробництва на підприємстві не відповідає розроблювальному проекту і тоді необхідно або навчати робітників, або наймати інших.

3. Аналіз організаційної структури.

Даний розділ інвестиційного проекту найбільш складний, оскільки практично відсутній досвід на українських підприємствах у цьому питанні. Прийнята на підприємстві організаційна структура не повинна гальмувати розвиток проекту. Необхідно проаналізувати, як відбувається на підприємстві процес прийняття рішень і як здійснюється розподіл відповідальності за їх виконання. Не виключене, що управління реалізацією розроблювального інвестиційного проекту варто виділити в окрему управлінську структуру, перейшовши від ієрархічної до матричної структури управління в цілому по підприємству.

Основні пріоритети при аналізі зовнішніх факторів обумовлені, головним чином, аспектами, поданими нижче.

1. Політика держави, у якій для детального аналізу виділяються позиції:

· умови імпорту й експорту сировини й товарів;

· можливість для іноземних інвесторів вкладати кошти й експортувати товари;

· закони про працю;

· основні положення фінансового і банківського регулювання. Ці позиції найбільш важливі для тих проектів, що припускають залучення західного стратегічного інвестора.

2. Схвалення держави.

Даний фактор варто розглядати, головним чином, для великих інвестиційних проектів, спрямованих на рішення великої задачі в масштабах економіки країни в цілому. Тут найбільш важливий фактор часу для схвалення. Самою небезпечною виглядає ситуація, коли проект бездоганний у технічному, фінансовому й економічному відношеннях, є інвестори, готові зараз укласти гроші в проект, але рішення держави затримується або відкладається на I-2 роки. В результаті інвестор вкладає гроші в інший проект.

Результати такого аналізу повинні дати якісну оцінку внутрішнім та зовнішнім факторам, які впливають на реалізацію проекту.

До внутрішніх факторів відносяться якість менеджменту проекту, персонал та організаційна структура проекту. До зовнішніх – вплив державної політики, загальний економічний стан країни, вплив зовнішньоекономічного чинника.

Зайвим буде доводити важливість якісного управління проектом для успішного його впровадження. Некваліфікований менеджмент здатен привести до краху найбільш перспективного проекту. Тому при підготовці проекту необхідно звертати увагу на досвід та кваліфікацію управлінського складу компанії, рівень їх вмотивованості докладати максимальних зусиль задля успіху проекту, взаємовідносини основних менеджерів та співпадання їх пріоритетів з цілями та основними принципами проекту.

Не менш важливим є наявність кваліфікованого виробничого персоналу, який буде безпосередньо здійснювати виробництво продукції або надання послуг. Персонал повинен відповідати рівню технологій, які використовуються в проекті та потрібній культурі виробництва та взаємодії з клієнтами. В разі необхідності потрібно витратити час та зусилля на підвищення кваліфікації персоналу та їх додаткову освіту.

Організаційна структура компанії не повинна заважати темпу реалізації проекту, а навпаки стимулювати найвищу якість його здійснення. На цьому етапі потрібно проаналізувати процес прийняття рішень в компанії, виявити наявні управлінські зв’язки та розподіл відповідальності між підрозділами і управлінцями, а також встановити рівень сумісності цих процесів з вимогами проекту. Можливо виникне необхідність реорганізувати структуру компанії відповідно до вимог проекту, наприклад ввести матричну структуру управління проектом.

Впливі держави на реалізацію проекту полягає у законодавчому та нормативному регулюванні наступних питань:

- законодавчі засади вкладення коштів в підприємств аз боку іноземних інвесторів,

- регулювання умов зовнішньої торгівлі (регулювання імпорту та експорту, умови репатріації капіталу),

- державна політика в сфері трудових відносин та регулювання ринка праці,

- вимоги до бухгалтерських стандартів,

- необхідність отримання ліцензій та дозволів для ведення діяльності в рамках проекту.

Також на успіх проекту можуть впливати показники макроекономічної стабільності в країні – темпи зростання ВВП, рівень інфляції, величина процентних ставок тощо. За умов зростання економіки країни, низьких темпів інфляції та стимулюючої грошової політики досягти прийнятних показників ефективності проекту набагато легше, ніж у випадку наявності економічної кризи.

2.4. Управління інвестиційним проектом

Управління інвестиційним проектом являє собою визначення, встановлення, регулювання і розвиток зв'язків між елементами проекту, що забезпечують досягнення поставлених перед проектом цілей.

Управління інвестиційним проектом, як і будь-який інший вид управління, містить у собі стратегію і тактику управління. Під стратегією розуміються загальний напрямок і засіб використання коштів для досягнення поставленої мети. Цьому засобу відповідає певний набір правил і обмежень для ухвалення рішення. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на тих варіантах рішення, що не суперечать прийнятій стратегії, відкинувши всі інші варіанти.

Тактика – це конкретні методи і засоби для досягнення поставленої стратегією мети. Завданням тактики управління є вибір оптимального рішення і найбільш прийнятних у даній господарській ситуації методів і засобів управління.

Управління проектом складається з керованої підсистеми – об'єкта управління – і керуючої підсистеми – суб'єкта управління.

Реалізація інвестиційного проекту вимагає виконання чітко скоординованих дій, пов'язаних із проробленням можливості реалізації проекту, розробкою техніко-економічного обґрунтування і робочого проекту, контрактною діяльністю, організацією й фінансуванням робіт із проекту, створенням нових технологій, плануванням ресурсів і ходом робіт над проектом, закупівлею матеріалів і устаткування, а також будівництвом і здачею готових об'єктів в експлуатацію.

Роботи з реалізації інвестиційного проекту можна згрупувати у два великих блоки робіт:

· основна діяльність за проектом;

· забезпечення проекту.

До основної діяльності за інвестиційним проектом належать: