Функції управління проектом

При розгляді й оцінці діяльності з управління проектами можна виділити ряд підходів. Найбільш поширені з них:

· функціональний;

· динамічний;

· предметний.

Функціональний підхід відображає загальний підхід до проблеми управління і передбачає розгляд основних функцій управління:

1) аналіз;

2) планування;

3) організація;

4) контроль;

5) регулювання.

Динамічний підхід до управління інвестиційним проектом припускає розгляд у часі процесів, пов'язаних з основною діяльністю по виконанню проекту. Укрупнено ці процеси такі:

1) аналіз проблеми;

2) розробка концепції проекту;

3) базове і детальне проектування;

4) будівництво;

5) монтаж, налагодження, пуск, експлуатація, демонтаж.

Предметний підхід визначає об'єкти проекту, на які спрямоване управління. Види цих об'єктів в інвестиційному проектуванні:

· виробничі об'єкти, їх склад визначається характером проекту;

· об'єкти, пов'язані з діяльністю по забезпеченню реалізації проекту, у тому числі: фінанси, кадри (персонал), маркетинг, ризик, матеріальні ресурси, якість, інформація.

Розробка календарного плану реалізації інвестиційного проекту

Успішна реалізація ІП залежить від якісної розробки і здійснення оперативного плану (календарного плану реалізації ІП).

Календарний план реалізації ІП базується на принципах:

1. Принцип пооб`єктної диференціації календарного плану.

Планування здійснюється за кожним ІП і ґрунтується на початкових строках, запланованих у бізнес-плані. Призначається керівник проекту, що розробляє календарний план і несе персональну відповідальність за його коригування й уточнення в ньому. При реалізації великого ІП призначаються відповідальні по кожному напрямку, сформовані в робочу групу. Члени робочої групи володіють всією інформацією, необхідною для прийняття рішень і приступають до упорядкування календарного плану з урахуванням усіх строків для його успішної реалізації.

2. Принцип тимчасової диференціації календарного плану.

Деталізуються в часі і по формах розробки всі дії, спрямованої на реалізацію ІП у зазначений строк. Дозволяє наочно прорахувати, зрозуміти і передбачити, які роботи треба робити в хронологічному порядку і яких помилок можна уникнути.

Форми часової диференціації календарного плану:

· Річний графік реалізації ІП

Є основним документом, що відбиває результати оперативного планування. Застосовується для ІП, строк реалізації яких більше 1 року. При розробці річного графіка застосовується: Метод сіткового планування – складається наочний сітковий графік.

Його недоліки:

· важко оцінити вузькі місця;

· важко оцінити фактичні обсяги виконаних робіт;

· важко оцінити причини затримки реалізації окремих видів робіт.

Метод критичного шляху – дозволяє оцінити різні варіанти і застосувати прийом «що, якщо…»

Його недоліки:

· трудомісткість.

Його переваги:

· забезпечує взаємозв'язок і послідовність виконання робіт;

· враховує обмеження і перешкоди;

· визначає вузькі місця;

· дає можливість застосовувати методи оптимізації.

· Квартальний план робіт по реалізації ІП

Охоплює конкретні обсяги і тимчасові інтервали. За основу береться річний графік реалізації ІП і затверджується одночасно із затвердженням річного графіка.

· Місячний план робіт по реалізації ІП

Охоплює конкретні обсяги і тимчасові інтервали. За основу береться річний графік. Складається тільки на майбутній квартал.

· Декадне завдання на виконання робіт по ІП з наступною деталізацією місячного плану робіт.

3. Принцип функціональної диференціації календарного плану

Розчленовує календарний план на окремі функціональні частини.

Форми функціональної диференціації календарного плану:

· Підготовка ІП до реалізації

Вибір підрядника (субпідрядників) шляхом тендеру, конкурсу, відкритих або закритих торгів або іншого засобу укладання контракту.

· Проектно-конструкторські роботи при розробці календарного плану

Визначаються строки підготовки креслень, розрахунків, макетів і затверджується проектна документація замовника.

· Матеріально-технічне забезпечення

Складається деталізований список устаткування, обсяг матеріалів і строки їх постачання.

· Будівельно-монтажні роботи

Відображають строки початку і закінчення кожного виду й етапу робіт, динаміку використання техніки, робочої сили і матеріалів. Передбачають строки перевірки і випробування всіх систем ІП.

· Введення ІП в експлуатацію

Календарний план відбиває підготовку персоналу до початку експлуатації, планування пусконалагоджувальних робіт. На цьому етапі завершується процес прямого інвестування і починається етап експлуатації ІП.

· Освоєння проектних потужностей

Передбачаються заходи, що забезпечують вихід об'єкта інвестування на заплановані проектні потужності.

4. Принцип формування резерву календарного плану

Передбачається резервів можливих і припустимих відхилень від строку (на практиці 10-12%) і упорядкування приблизних тимчасових інтервалів по найбільш імовірних роботах. На даному етапі дуже актуальна опрацювання альтернатив.

5. Принцип планування відповідальності і розподілу ризиків

Відповідно до можливих зон ризику визначаються відповідальні особи по кожному напрямку згідно з контрактом і прораховуються припустимі затримки заходу щодо входу і варіанти їх запобігання.

6. Принцип забезпечення постійного контролю виконання календарного плану

Розробка бюджету реалізації інвестиційного проекту

У процесі реалізації ІП залежно від проміжку часу, на якому знаходиться ІП, можуть бути розроблені бюджети:

· Бюджет капітальних витрат і надходжень (капітальний бюджет).

Розробляється на етапі здійснення будівельно-монтажних робіт, пов'язаних із новим будівництвом, реконструкцією, розширенням, технічним переозброєнням об'єкта (табл. 1).

Таблиця1