Розміщення станцій і основних пристроїв у вузлі

11.2.1 При необхідності розміщень спеціалізованої пасажирської станції у вузлі, як правило, треба проектувати одну об’єднану пасажирську станцію для всіх напрямів із забезпеченням дотримання через неї транзитних пасажирських поїздів без зміни голови поїзда.

При відповідному обґрунтуванні допускається проектувати дві й більше пасажирські станції; у таких випадках операції з перечеплення вагонів безпересадочного сполучення, а також з перевантаження транзитного багажу, пошти і вантажобагажу треба зосереджувати на одній з наскрізних пасажирських станцій, що має зручні з’єднання зі всіма лініями, що сходяться у вузлі.

11.2.2 Пасажирську станцію й вокзал треба розміщувати й проектувати в ув'язуванні із проектом планування міста поблизу його селітебної частини, з урахуванням забезпечення зручного транспортного зв'язку з основними районами міста й вуличних магістралей.

При цьому, пасажирську станцію, вокзал і привокзальну площу треба проектувати як єдиний комплекс із забезпеченням зручного, швидкого і безпечного пересування пасажирів від поїзда до всіх засобів міського транспорту, розташованих на привокзальній площі, і назад.

Для масових потоків пасажирів рекомендується проектувати пішохідні тунелі безпосередньо до місць стоянки міського транспорту, а також до платформ метрополітену.

У тих випадках, коли спеціалізована пасажирська станція у вузлі відсутня, зазначені вище вимоги пред'являються до основної станції, на яку покладене обслуговування пасажирського руху.

11.2.3 Пасажирські технічні станції, що споруджуються знову, треба розміщувати з урахуванням вимог планування міст, найменших пробігів пасажирських составів і локомотивів і потокового проходження основної частини составів, що забираються на пасажирську технічну станцію й подаються з неї.

Технічна обробка пасажирських составів у вузлі, як правило, має бути зосереджена на одній станції. У вузлах, де кінцеві поїзди прибувають на декілька пасажирських станцій, треба розглядати варіанти концентрації обробки составів на найменшій кількості пасажирських технічних станцій.

У вузлах, що обслуговують найбільші міста, як правило проектують бази відстою резерву пасажирських вагонів.

11.2.4 Для посадки і висадки пасажирів, що здійснюють поїздки в місті (залізничному вузлі) і на підходах до нього, треба передбачати пасажирські зупинні пункти.

Пасажирські зупинні пункти на залізничних лініях, що проходять територією міста, необхідно розміщувати поблизу житлових масивів, промислових районів і місць масового відпочинку.

10.2.5 На підходах до залізничних вузлів, поза межами міста, відстані між зупинними пунктами мають бути не менше 2 км; менші відстані допускаються лише в окремих випадках при відповідному обґрунтуванні.

11.2.6 При наявності значних потоків вантажних поїздів їхній пропуск має бути передбачений, як правило, в обхід спеціалізованих пасажирських станцій.

11.2.7 У вузлах, що обслуговують найбільші міста, з інтенсивним приміським і внутрішньоміським пасажирським рухом, можуть бути запроектовані примісько-міські залізничні діаметри (підземного або наземного типу) і кільцеві лінії в ув’язці з плануванням міста і загальною схемою розвитку міського транспорту.

За наявності у вузлі значних потоків вантажних поїздів, їх пропуск має бути передбачений, як правило, в обхід спеціалізованих пасажирських станцій. При паралельному розташуванні пасажирської і сортувальної станції у вузлі, треба передбачати, при відповідному обґрунтуванні, будівництво самостійних головних колій для пасажирського і вантажного руху з відповідними шляхопровідними розв`язками.

11.2.8 Пристрої для обслуговування вантажних транзитних поїздів (приймально-відправні колії або парки, екіпірувальні пристрої, пункти технічного обслуговування), наступних через вузол без зміни составу, треба розміщувати на сортувальних або дільничних станціях вузла, що мають достатній колійний розвиток і технічне оснащення. Вибір станцій для обслуговування транзитних поїздів здійснюється на основі техніко-економічного обґрунтування з врахуванням забезпечення найменшого часу знаходження поїздів у вузлі, мінімального пробігу поїздів і локомотивів і найменшого штату працівників, зайнятих обробкою поїздів, виконання встановленої тривалості безперервної роботи бригад, максимального зменшення кутових заїздів транзитних поїздів, раціонального завантаження сполучних гілок, станцій і пересічень, а в великих вузлах також з врахуванням спеціалізації станцій і концентрації основних операцій.

У вузлах з обходами схема тягового обслуговування має враховувати пропуск транзитних поїздів, як через вузол, так і обходами.

Розміщення моторвагонних ремонтних депо для обслуговування складів приміських електропоїздів і дизель-поїздів доцільно встановлювати проектом на підставі техніко-економічного порівняння варіантів. При цьому, як правило, мають бути розглянуті варіанти розміщення ремонтних депо поряд з пасажирською або пасажирською технічною станцією або на одній із зонних станцій прилеглих дільниць, на якій закінчує слідування значна кількість приміських електропоїздів і дизель-поїздів, а також варіант, що забезпечує раціональне використання пристроїв локомотиворемонтного депо.

При проектуванні моторвагонних ремонтних депо в необхідних випадках доцільно передбачати можливість укладання обхідної головної колії.

11.2.9 Пристрої для обслуговування транзитних поїздів, що змінюють свій состав у вузлі (з переломом ваги, обміном груп, тощо), треба проектувати на основній сортувальній станції вузла, передбачаючи в необхідних обґрунтованих випадках спеціалізовані технологічні лінії.

11.2.10 Сортувальна робота в залізничних вузлах, за винятком вузлів, що обслуговують найбільші й великі міста, має виконуватися на одній сортувальній станції. Проектування для вузла двох і більше сортувальних станцій допускається при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні.

В обґрунтованих випадках треба передбачати об'єднання на одній станції переробки вагонів і формування поїздів на загальну мережу залізниць із сортуванням вагонів за призначенням для окремих підприємств, цехів, баз, тощо.

11.2.11 У вузлах; обслуговуючих найбільші міста або промислові райони, кількість і розміщення сортувальних станцій має бути обґрунтоване техніко-економічними розрахунками відповідно до розмірів і напрямків перероблюваних транзитних і місцевих вагонопотоків, а також схемою вузла й місцевими умовами і з урахуванням роботи тилових сортувальних станцій. При цьому треба забезпечувати концентрацію сортувальної роботи на меншій кількості добре оснащених станцій. Треба проектувати не більше двох сортувальних станцій у вузлі. В особливо великих вузлах, що займають велику територію й мають значну кількість вантажних станцій і під’їзних колій, при відповідному обґрунтуванні допускається проектувати більшу кількість сортувальних станцій (магістральних і промислових).

11.2.12 При проектуванні вузлів з одною сортувальною станцією розміщення цієї станції треба вибирати таким чином, щоб знеструмити потоковий пропуск найбільшої кількості перероблюваних транзитних і місцевих вагонів з найменшим їхнім пробігом, найменшою повторною переробкою вагонів як у вузлі, так і на взаємодіючих з ним станціях, а також не викликати додаткового завантаження напружених ділянок і станцій вузла.

11.2.13 За наявності у вузлі однобічної сортувальної станції й проектуванні розвитку її у двосторонню має бути розглянутий варіант будівництва у вузлі або на підході до нього другої однобічної сортувальної станції замість другої системи на існуючій станції.

11.2.14 При проектуванні у вузлі двох сортувальних станцій треба розміщати їх по кінцях вузла між пунктами злиття підходів до вузла й основними районами виробництва місцевої роботи.

11.2.15 При розміщенні в залізничному вузлі двох і більше сортувальних станцій обсяг і характер роботи кожної сортувальної станції треба встановлювати техніко-економічними розрахунками на основі розгляду наступних основних варіантів:

- вся переробка транзиту (крім кутових вагонопотоків) зосереджена на одній основній станції; у цьому випадку інші сортувальні станції вузла (одна або декілька) є допоміжними, з переробкою на них кутових і місцевих вагонопотоків прилягаючих ліній і районів вузла;

- сортувальні станції спеціалізовані за напрямками з переробкою транзитних вагонів при вході їх у вузол або в окремих випадках - при виході з вузла;

- сортувальні станції спеціалізовані по примикаючих до них залізничних лініях з переробкою частини вагонів при вході й при виході з вузла;

- комбінована спеціалізація, при якій, як правило, сполучаються спеціалізація сортувальних станцій за напрямками і зосередження переробки більшої частини транзитних вагонів на основній сортувальній станції вузла.

11.2.16 У вузлах, де розвиток сортувальних станцій зустрічає великі труднощі (необхідність великих зносів, корінної перебудови шляхопровідних розв'язок, перетрасування підходів на значній відстані, тощо), в обґрунтованих випадках треба проектувати у вузлі або на підході до нього допоміжні сортувальні станції, одним із призначень яких є надання допомоги основним сортувальним станціям. При проектуванні таких станцій, а також спеціальних сортувальних станцій для обслуговування промислових підприємств треба перевірити можливість і доцільність їхнього додаткового завантаження переробкою місцевих, кутових й інших вагонів. У генеральних схемах розвитку вузлів треба розглядати можливість зміни на перспективу ролі допоміжних сортувальних станцій у випадках, коли доцільно винести роботу з основної сортувальної станції, розташованої в межах міста.

Для розвантаження сортувальної станції, розвиток якої не може бути здійсненим в необхідних розмірах, рекомендується також передбачати заходи щодо підвищення транзитності вагонопотоків, що направляються через вузол, і пропуску транзитних поїздів в обхід сортувальної станції.

11.2.17 При проектуванні залізничних пристроїв вантажного господарства у вузлах мають бути розглянуті наступні варіанти обслуговування промислових підприємств, баз і інших вантажоодержувачів:

- на вантажному дворі залізниці загального користування з доставкою вантажів автомобільним або іншим видом транспорту;

- станцією залізниці загального користування із пристроєм спеціальної під’їзної колії;

- об'єднаною станцією залізниці загального користування й промпідприємства;

- спеціальною промисловою станцією.

У всіх випадках необхідно передбачати роботу станції примикання й під’їзної колії за єдиним технологічним процесом й ураховувати характер виробництва, розмір вантажообігу, напрямку проходження вантажопотоків через вузол і ефективність кооперування під’їзної колії декількох підприємств з об'єднанням складського господарства й створенням підприємства промислового транспорту.

11.2.18 Кількість вантажних станцій і вантажних дворів у залізничних вузлах і в містах, їхнє розміщення й спеціалізація треба встановлювати проектом з урахуванням планування міської території, схеми вузла, пробігу вагонів і автомобільного транспорту, ефективності механізації вантажних робіт при концентрації однорідних вантажів, завантаження головних колій і вуличних магістралей.

При розробці варіантів розміщення вантажних станцій треба забезпечувати створення найбільш сприятливих умов для населення міста, вібрацій, забруднення території і повітря, перешкод для вантажного транспорту, а також дотримання архітектурних вимог.

11.2.19 Вантажні двори загального користування, а також складські бази, призначені для передачі вантажів із залізничного транспорту на автомобільний, можуть бути запроектовані на вантажних й інших станціях вузла.

Кількість, розміщення й спеціалізацію вантажних дворів і складських баз у вузлі треба встановлювати на підставі техніко-економічних розрахунків, виходячи з розмірів і характеру вантажної роботи схеми вузла, особливості планування міста, розміщення промислових підприємств і складів, які не обслуговуються під’їзними коліями, завантаження головних колій і вуличних магістралей з урахуванням капітальних вкладень і експлуатаційних витрат, пов'язаних з вантажними операціями й пробігами вагонів і автомашин.

11.2.20 Розміщення вантажних станцій (дворів) у вузлах треба виконувати з урахуванням роду вантажів, що переробляються.

Нові вантажні станції, вантажні райони і контейнерні площадки треба розміщувати за межами селітебної території з наближенням їх до основних вантажовідправників і вантажоодержувачів, з врахуванням забезпечення їх транспортними зв’язками з обслуговуваними районами міста і сортувальними станціями вузла.

Вантажні райони для переробки тарних вантажів і контейнерів, як правило, треба розміщувати в ув’язці з розташуванням комунально-складських зон міста; при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні, з врахуванням витрат на охорону довкілля і пов’язаних з пробігами автотранспорту, допускається розташовувати їх в селітебній території міста.

Вантажні станції (райони), спеціалізовані для переробки масових і навалювальних вантажів, треба розміщувати поблизу місць розташування промислових підприємств і баз, - основних одержувачів цих вантажів, - за межами селітебної території міста.

При реконструкції вантажних станцій (районів) розглядається варіант реконструкції в різних рівнях, а також варіант їх винесення за межі міста.

Навантаження і розвантаження рідкого палива, вогненебезпечних вантажів, а також вантажів, що мають їдкі запахи, має бути винесене на спеціальні пункти, ізольовані від міста відповідно до вимог ДБН 360, а також з врахуванням напрямів пануючих вітрів. При цьому в проектах мають бути передбачені заходи щодо скорочення шкідливих викидів в атмосферу.

При розміщенні пристроїв вантажних станцій, вантажних дворів і контейнерних пунктів необхідно забезпечувати максимальну економію займаних ними земель шляхом застосування раціональної технології по підбиранню вагонів на сортувальній станції, вантажних робіт, високого рівня їхньої механізації й автоматизації.

Розміщення нових складських будівель для довгострокового зберігання вантажів у межах селітебної території не допускається. Склади й площадки для навалочних вантажів довгострокового зберігання, що перебувають на території вантажних станцій, розташованих у межах селітебної території, підлягають переносу в комунально-складські зони.

11.2.21 Розміщення у вузлах спеціалізованих контейнерних пунктів і станцій необхідно робити з урахуванням переважних напрямків проходження транзитних і місцевих контейнерних потоків. Серед варіантів розташування сортувального контейнерного пункту треба розглядати й розміщення його на території основної сортувальної станції вузла.

11.2.22 При проектуванні нових під’їзних колій і перебудові існуючих треба концентрувати їхні примикання до станцій, що виділені для обслуговування під’їзних колій. У випадку, коли таке рішення здійснити важко, примикання можуть бути запроектовані до інших станцій, що мають, маневрові засоби.

11.2.23 Схема примикання під’їзної колії має забезпечувати подачу й прибирання вагонів без складних кутових заїздів і обгонів локомотива й, по можливості, без зайняття головних колій.

При реконструкції залізничних вузлів, при відповідному обґрунтуванні, треба прагнути до ліквідації малодіяльних під’їзних колій і, в першу чергу, під’їзних колій, що розділяють важливі міські території, а також що примикають до головних колій на перегонах.

11.2.24 Для обслуговування морського, річкового порту або окремих перевалочних районів треба використовувати найближчі сортувальні і вантажні станції, на яких, при техніко-економічному обґрунтуванні, треба передбачати колії, що спеціально виділяються, для накопичення вагонів, що направляються в порт, і сортування вагонів по районах і причалах з використанням допоміжних сотрувально-групувальних пристроїв з гірками малої потужності.

При великому обсязі роботи і значній відстані від причалів до станції примикання треба, як правило, передбачати створення районних парків, що розташовуються, по можливості, в безпосередній близькості до причалів, а при неможливості спорудження районних парків - портову станцію.

11.2.25 Для обслуговування великого морського або річкового порту має бути розглянутий варіант спорудження припортової станції.

11.2.26 Розміщення пунктів перевалки необхідно проектувати в ув'язуванні з розташуванням сортувальних станцій, що формують і розформовують поїзди, які прибувають на станцію перевалки і назад, з урахуванням забезпечення найменшого пробігу й мінімальної кількості переробок вагонів з вантажами змішаного сполучення.

При значному обсязі роботи й різноманітної кореспонденції перевалочних вантажів у вузлі можуть бути запроектовані декілька пунктів перевалки; кількість таких пунктів і їхню спеціалізацію (за напрямками вантажопотоків або видами вантажів, що переробляються) установлюють техніко-економічними розрахунками.

11.2.27 При проектуванні у вузлі дезинфекційно-промивальної станції (пункту) або промивального пункту, їх розміщують залежно від напряму слідування вагонів, що підлягають очищенню і промиванню, з врахуванням місцевих умов і планування прилеглих населених пунктів.

11.2.28 Пристрої локомотивного господарства треба розміщувати у вузлі, виходячи з технологічного процесу його роботи, з урахуванням забезпечення найменших простоїв і пробігів поїздів і локомотивів, у тому числі в передавальному русі, і концентрації деповських пристроїв (при їхній необхідності) в одному пункті, а в особливо великих вузлах - у можливо меншій кількості пунктів. При цьому треба розташовувати деповські пристрої з урахуванням троянди вітрів, рельєфу місцевості й забезпечення зручного зв'язку виробничих об'єктів з житловим селищем, що виключає необхідність переходу працюючих через залізничні колії в одному рівні.

Екіпірувальні пристрої для поїзних локомотивів мають бути запроектовані на сортувальних станціях вузла, на станціях, що обслуговують транзитні поїзди, а за необхідності також і на великих вантажних станціях, що систематично формують і розформовують маршрутні поїзди. При наявності пасажирських технічних станцій або технічних парків на них треба передбачати екіпірувальні пристрої для пасажирських локомотивів.

У вузлах з обходами, схема тягового обслуговування має враховувати пропуск транзитних поїздів, як через вузол, так і по обходах.

11.2.29 Пристрої вагонного ремонтного підприємства у вузлі треба розміщувати відповідно до технологічного процесу його роботи. Вагонне і локомотивно-ремонтні підприємства рекомендується розташовувати на одній і тій же станції вузла з врахуванням їх найбільшої кооперації.

11.2.30 Розміщення моторвагонних депо для обслуговування составів приміських електропоїздів і дизель-поїздів має бути встановлене проектом на підставі техніко-економічного порівняння варіантів. При цьому, як правило, мають бути розглянуті варіанти розміщення депо поруч із пасажирською або технічною пасажирською станцією й на одній із зонних станцій прилягаючих ділянок, на якій закінчує проходження найбільш значна кількість приміських електропоїздів і дизель-поїздів, а також варіант, що забезпечує раціональне використання пристроїв локомотивного господарства, необхідність у яких відпадає при електрифікації лінії.

При проектуванні моторвагонних депо в необхідних випадках треба передбачати можливість спорудження охоплюючої головної колії.