Розміщення основних пристроїв

8.2.1 Взаємне розташування парків прибуття, сортування й відправлення треба встановлювати з урахуванням наступних положень.

Сортувальні станції мають мати послідовно розташовані парки приймання, сортування й відправлення поїздів. Проектування комбінованого розташування (парк відправлення розташований паралельно сортувальному) допускається в стиснутих умовах і при відповідному обґрунтуванні.

На першу чергу будівництва й у важких місцевих умовах при належному обґрунтуванні допускається розташування парку приймання паралельно сортувальному або сортувально-відправному. При цьому треба передбачати можливість наступного включення колій парку прийому поїздів до сортувального парку.

При перебудові безгіркової станції в гіркову необхідно проектувати, як правило, укладання нового парку приймання поїздів перед горбом гірки (послідовно).

При реконструкції гіркових однобічних сортувальних станцій з роздільними за напрямками руху парками приймання й відправлення ці парки, відповідно, треба поєднувати для обох напрямків, а колії приймально-відправного парку, суміжного із сортувальним, мають бути використані для розвитку останнього.

Сортувальну систему або станцію, що працює переважно на вузол, порт, промисловий район, а також і в інших випадках при відповідному обґрунтуванні, допускається проектувати без окремого відправного парку з відправленням поїздів безпосередньо з колій сортувально-відправного парку. В інших випадках сортувальна система має мати окремий відправний парк.

Якщо в проекті будівництва або реконструкції сортувальної станції передбачається спорудження групувального або сортувально-групувального парку, його доцільно розташовувати послідовно сортувальному. При цьому треба враховувати структуру вагонопотоків, наявність вільної площадки, розміщення пунктів місцевої роботи на станції й примикання під’їзних колій. У випадку застосування паралельного розпуску составів, цей парк рекомендується розташовувати між коліями парків відправлення парного й непарного напрямків.

8.2.2 Для полегшення насування составів на гірку передгірковий парк приймання поїздів треба проектувати на рівній площадці або на спуску до 1^о/_оо. Розташування передгіркового парку на спуску від 1^о/_оо до 2,5^о/_оо або на підйомі до 2^о/_оо можна допускати лише на сортувальних станціях, що перевлаштовуються в особливо важких місцевих умовах, при належному обґрунтуванні. Ухили гірок і підгіркових колій треба проектувати відповідно до вимог ГБН В.2.3-37472062-1. Колії парку відправлення треба розташовувати на площадці або підйомі до 1^о/_оо. В особливо важких місцевих умовах при перебудові існуючих станцій парк відправлення допускається проектувати на спуску або підйомі до 2,5^о/_оо з обґрунтуванням такого рішення техніко-економічними розрахунками.

У проекті треба передбачати застосування пристроїв, що запобігають мимовільне тікання вагонів з колій парків приймання й відправлення під впливом вітру.

8.2.3 Приймально-відправні колії (парки) для транзитних поїздів треба залежно від місцевих умов розташовувати: поруч із парком відправлення поїздів свого формування або паралельно передгірковому парку із забезпеченням у другому випадку можливості використання цих колій (парків) для приймання поїздів, що надходять у розформування, і насування составів на гірку. В окремих випадках залежно від місцевих умов і типу станції колії (парки) для транзитних поїздів допускається проектувати паралельно сортувальному парку. Вибір варіанта розміщення колій для транзитних поїздів має бути обґрунтований техніко-економічними розрахунками.

Горловини парків приймання й відправлення, а також транзитних парків при паралельному їхньому розташуванні мають допускати взаємозамінність колій для поїздів, що надходять у розформування, поїздів свого формування і для транзитних поїздів.

Для транзитних поїздів із частковою переробкою (зі зміною ваги, обміном груп) у транзитному парку можуть бути передбачені додаткові колії й витяжна колія для маневрів. При невеликій кількості транзитних поїздів обслуговування їх треба передбачати в парку відправлення поїздів свого формування, а при відсутності його - у парку приймання.

8.2.4 На сортувальних станціях незалежно від наявності відправних парків для забезпечення маневреності в особливих умовах рекомендується передбачати можливість відправлення поїздів свого формування безпосередньо з колій сортувального парку в напрямку сортування вагонів (через вихідну горловину сортувального парку). На однобічних сортувальних станціях з гірками малої й середньої потужності для цієї мети рекомендується передбачати можливість відправлення поїздів із крайніх колій або пучка сортувального парку в обхід гірки.

Якщо відправлення поїздів свого формування безпосередньо з колій сортувального або сортувально-відправного парків у напрямку сортування або назустріч їй - в обхід гірки передбачається технологічним процесом станції як система експлуатаційної роботи, то симетричні стрілочні переводи із хрестовинами марки 1/6 на таких маршрутах треба укладати за нормами, встановленими для приймально-відправних колій. При цьому сортувальні колії, що спеціалізуються для відправлення поїздів, мають бути обладнані відповідними пристроями вагонного господарства.

8.2.5 На двосторонніх сортувальних станціях має бути забезпечена передача вагонів кутового потоку на гірку іншої системи, по можливості, безпосередньо з колій сортувального парку протилежного напрямку.

При більших розмірах кутового вагонопотоку, коли за місцевих умов неможливо забезпечити безпосередню передачу кутових вагонів із сортувального парку однієї системи на гірку іншої системи, або у випадку можливості різкої зміни напрямку вагонопотоків, між сортувальними системами допускається проектувати з’єднувальні петлі із кривими радіусом не менше 250 м.

8.2.6 Поздовжні осі передгіркового й сортувального парків треба проектувати на одній прямій; відступ від цього правила допускається за місцевих умов при відповідному обґрунтуванні. Скривлення зазначених осей не треба допускати в зонах розчеплення й автоматичного регулювання швидкостей скочування відчеплень.

На нових сортувальних станціях останню стрілку сортувального парку й першу стрілку відправного парку (при послідовному розташуванню парків) доцільно розміщати на відстані 400-500 м, з метою забезпечення можливості збільшення надалі кількості й довжини паркових колій.

8.2.7 Головні колії в межах сортувальних станцій треба проектувати охоплюючими. В окремих випадках, залежно від місцевих умов (схеми вузла, характеру й обсягів роботи станції на розрахункові строки, примикання під’їзних колій, розташування населеного пункту, пасажирської станції у вузлі, існуючих головних колій, тощо), допускається однобічне розташування головних колій із зовнішнього боку парків, з будівництвом при необхідності шляхопровідних розв'язок.

При організації швидкісного руху через сортувальну станцію головні колії для пропуску по них швидкісних пасажирських поїздів при їх суміщеному русі з вантажними поїздами рекомендується проектувати з одностороннім боковим розташуванням по відношенню до станції із зовнішнього боку парків однієї системи з будівництвом, при необхідності, шляхопровідних розв’язок.

Пропуск транзитних вантажних поїздів, приймання їх у транзитні парки або відправлення з них, треба передбачати по головних коліях.

У випадку, якщо головні колії не можуть бути використані для пропуску транзитних поїздів, для цього треба проектувати спеціальні колії із зовнішнього боку парків. Примикання їх до головних колій треба передбачати стрілочними переводами пологих марок.

Ділянки колій від горловин прийомних і відправних парків до місця примикання до головних колій рекомендується проектувати, по можливості, прямими на довжину 200-400 м.

При перевлаштуванні сортувальної станції, на якій головні колії розташовані усередині станції, в тому числі при організації швидкісного руху, доцільно розглянути варіанти винесення цих колій з одностороннім розміщенням, а також зі збереженням їх на місці, але з укладанням шляхопровідної розв’язки внутрішньостанційних перехрещень. Вибір варіанту треба обґрунтовувати техніко-економічними розрахунками.

У районах найбільшого знаходження працівників станції (район гірок, вагонного депо, локомотивного господарства, тощо) для їхнього обслуговування рекомендується влаштовувати пасажирські зупинні пункти (платформи при головних коліях). Для сполучення із зупинними пунктами через станційні колії треба влаштовувати тунелі або пішохідні мости.

8.2.8 Локомотивне і вагонне господарства треба розміщувати в залежності від характеру і обсягу роботи сортувальної станції на перспективу, з урахуванням збільшення кількості колій в парках. На станціях, де на першу чергу або перспективу планується спорудження другої сортувальної системи, ці господарства треба розташовувати, як правило, паралельно передгірковому парку.

При розміщенні локомотивного і вагонного депо на одній площадці треба передбачати блокування в одну будівлю комплексів спільних виробництв і приміщень відповідно до рекомендацій.

Основні екіпірувальні пристрої треба розташовувати в одному місці на території локомотивного господарства. В обґрунтованих випадках допускається проектувати додаткові екіпірувальні пристрої, які треба розміщувати в районі транзитних і відправних парків.

Колії екіпірування, технічного обслуговування і стоянки локомотивів мають бути запроектовані наскрізними, з двосторонніми виходами в парки станції.

На станціях з основним депо, розташованим між кінцевими станціями ділянок обігу локомотивів, в необхідних випадках, треба проектувати пристрої для екіпірування на приймально-відправних коліях транзитних парків.

8.2.9 На сортувальних станціях в залежності від схеми і техніко-розпорядчого акту, треба проектувати наступні пристрої й споруди вагонного господарства:

- пункти технічного обслуговування вагонів (ПТО);

- механізований пункт технічного обслуговування вагонів з відчепленням, а на станціях, що примикають до районів навантаження, вивантаження і формування поїздів із порожніх вагонів - механізовані пункти технічного обслуговування з підготовки вагонів до перевезень;

- пункт технічного обслуговування й екіпірування рефрижераторних поїздів і секцій, а також укрупнений пункт технічного обслуговування автономних рефрижераторних вагонів (на напрямках їхнього регулярного курсування);

- при необхідності - вагонне депо з пунктом контролю автогальм.

На станціях з основним локомотиворемонтним депо, розташованим між кінцевими станціями дільниць обороту локомотивів, бажано проектувати в необхідних випадках пристрої для екіпірування на приймально-відправних коліях транзитних парків.

8.2.10 На однобічних сортувальних станціях з послідовним розміщенням об’єднаних приймальних, сортувальних і відправних парків, як правило, рекомендується проектувати не більше двох пунктів технічного обслуговування вагонів: одного − в приймальному парку та іншого − в відправному парку. За відсутності відправного парку проектують два пункти технічного обслуговування, один − в об’єднаному приймальному парку, а другий − в сортувально-відправному парку, як правило, об’єднаний з механізованим пунктом поточного відчіпного ремонту вагонів. На двосторонніх сортувальних станціях в кожній системі проектують не більше двох пунктів технічного обслуговування вагонів.

На станціях комбінованого типу з розташуванням відправних парків по обидві сторони сортувального парку треба проектувати три пункти технічного обслуговування вагонів, один в об'єднаному парку приймання і два - у відправних парках відповідних напрямків. При відповідних місцевих умовах і схемі станції один з пунктів технічного обслуговування при відправному парку рекомендується поєднувати з механізованим пунктом технічного обслуговування вагонів з відчепленням і розташовувати його між відправним і сортувальним парками.

При відсутності парку відправлення треба проектувати два пункти технічного обслуговування, один - в об'єднаному парку приймання, а інший - у сортувально-відправному, як правило, об'єднаний з механізованим пунктом технічного обслуговування вагонів з відчепленням.

На двосторонніх сортувальних станціях у кожній системі треба проектувати не більше двох пунктів технічного обслуговування вагонів.

Пункти технічного обслуговування і екіпірування рефрижераторних поїздів і секцій, а також укрупнені пункти технічного обслуговування автономних рефрижераторних вагонів (АРВ), при однобічному потоці швидкопсувних вантажів треба розташовувати із зовнішнього боку відповідного транзитного парку. При змішаному потоці транзитних швидкопсувних вантажів без переробки й з переробкою й наявності місцевого потоку швидкопсувних вантажів ці пункти треба розташовувати поруч із сортувальним або відправним парками із зовнішньої їхньої сторони, а при паралельному розташуванні останніх - між ними.

В обґрунтованих випадках пункт технічного обслуговування й екіпірування рефрижераторних поїздів і секцій, так само як і укрупнений пункт технічного обслуговування АРВ рекомендується поєднувати з пунктом технічного обслуговування вагонів.

Для розміщення чергового персоналу, що здійснює оперативне управління роботою односторонньої сортувальної станції, треба проектувати, як правило, два пости управління: один (центральний) - в районі гірки і другий - у вихідній стрілочній горловині сортувального парку (маневровому районі формування). На двосторонніх сортувальних станціях мають бути чотири пости, з яких один - центральний.

На постах має бути передбачено розміщення робочих місць: на центральному посту - станційного і маневрового диспетчерів, чергових по приймальному парку і гірці, чергового по локомотиворемонтному депо, старшого змінного вагонного майстра, працівників станційного технологічного центру обробки поїзної інформації і перевізних документів, чергового по станції, працівників служби сигналізації і зв’язку (обслуговуючих пристрої централізації стрілок і світлофорів на станції, гіркової автоматики, механізації, автоматизації і зв’язку на станції працівників вузлового (станційного) обчислювального центру, обслуговуючих засоби обчислювальної техніки, а також на посту у вихідній горловині сортувального парку - чергових по району формування і по відправному парку.

На сортувальних гірках з трьома механізованими гальмівними позиціями треба встановлювати пости дистанційного керування парковими гальмівними позиціями.

У виняткових випадках на сортувальних гірках підвищеної і великої потужності з паралельним розпуском составів, коли відстань від робочого місця гіркового оператора до самих видалених стрілок або гальмівних засобів перевищує десятиразову висоту центрального гіркового (розпорядного) посту, може бути передбачене спорудження допоміжного посту управління на протилежній від центрального поста стороні.

При технічному обслуговуванні з’єднаних поїздів без роз’єднання потрібну кількість приймально-відправних колій слід визначати для заданої кількості з'єднаних поїздів за нормами ДБН В.2.3-19, при цьому обслуговування першого і другого одинарних составів з'єднаного поїзда має здійснюватися одночасно. Для з'єднаного поїзда корисна довжина колії має дорівнювати сумі довжин двох составів одинарної довжини з урахуванням додаткової ділянки для укладання з’їздів.

8.2.11 Колії механізованого пункту технічного обслуговування вагонів з відчепленням, а також механізованого пункту технічного обслуговування з підготовки вагонів до перевезень треба розташовувати поруч із сортувальним парком. При розміщенні капітальних споруд вагонного депо й механізованого пункту має бути забезпечена можливість розвитку сортувального парку й подовження його колій.

На коліях для технічного обслуговування вагонів з відчепленням має бути безпосереднє з'єднання з гіркою й вихідною горловиною сортувального парку, а колії й пристрої вагонного депо повинні мати безпосереднє з'єднання із сортувальним парком і з механізованими пунктами технічного обслуговування вагонів з відчепленням й підготовки вагонів до перевезень.

8.2.12 Для оформлення й обробки поїзних документів, одержання й передачі комплексної інформації про підхід поїздів, вагонів і вантажів, підготовки даних для оперативного планування роботи на сортувальних станціях необхідно проектувати об'єднані технічні контори й інформаційні центри. На однобічних станціях їх треба розміщати в приміщенні центрального поста керування, а при його відсутності - в одній будівлі з маневровим диспетчером, розташованому в районі сортувальної гірки.

На двосторонніх сортувальних станціях треба проектувати одну об'єднану технічну контору з інформаційним центром, розміщаючи їх у приміщенні центрального поста керування. В обґрунтованих випадках, при наявності роздільних для кожної сортувальної системи постів керування, допускається проектувати дві об'єднані технічні контори з інформаційними центрами.

8.2.13 Платформи для сортування й перевантаження дрібних відправок треба проектувати при наскрізних коліях, які мають мати з'єднання з гіркою, сортувальними й витяжними коліями, а колії для безпосереднього перевантаження з вагона у вагон, крім того, і з вагоноремонтними пристроями.

У важких умовах допускається тупикове розташування перевантажувальних колій.

Сортувальну платформу й перевантажувальні колії доцільно розташовувати у вихідній частині сортувального парку, розміщаючи там же й вагову колію.

На двосторонніх сортувальних станціях з великою кількістю вагонів, що сортуються і перевантажуються, в обох напрямках руху допускається при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні спорудження самостійних сортувальних і перевантажувальних пристроїв для кожного напрямку.

При значній кількості транзитних контейнерів, що підлягають сортуванню, треба проектувати механізований контейнерний майданчик, що доцільно розташовувати ближче до кінця сортувального парку й витяжкам.

8.2.14. Якщо буде потреба пристрою вантажного двору на сортувальній станції його треба розташовувати таким чином, щоб розвиток станції й самого вантажного двору можна було здійснювати безперешкодно. Колію, що з'єднує станцію з вантажним двором, треба проектувати з перетинанням головної колії в одному або різних рівнях залежно від розмірів руху.

Місце примикання під’їзних колій до сортувальних станцій треба встановлювати проектом з урахуванням характеру вагонопотоку. Примикання під’їзних колій промислових підприємств або з'єднувальної колії вантажного двору з переважним прибуттям вагонів для вивантаження треба здійснювати, по можливості, до відправного або сортувального парку, а під’їзні колії з переважним відправленням навантажених вагонів - до передгіркового парку з укладанням в обох випадках необхідної кількості колій, установлюваної в проекті, для здійснення приймально-здавальних операцій. Для створення потоковості в роботі з обслуговування під’їзних колій в окремих випадках рекомендується проектувати два примикання - перше - до відправного парку з виробництвом у ньому приймально-здавальних операцій по прибуттю й друге - до передгіркового парку зі здійсненням у ньому приймально-здавальних операцій по відправленню вагонів із промислового району.

8.2.15. Кількість сортувальних колій у парках сортувальних станцій установлюється залежно від кількості призначень за планом формування поїзда (у тому числі з порожніх вагонів), добової кількості вагонів кожного призначення з урахуванням довжини колій парку й особливостей технології роботи станції з формування поїзда. Якщо на призначення доводиться більше 200 вагонів на добу, то необхідно для нього виділяти дві сортувальні колії. Потрібна кількість колій у сортувальному парку для інших потреб установлюється в проекті з урахуванням місцевих умов роботи.

Кількість колій у сортувально-відправних парках має бути визначеною в проекті.

Колії для вагонів з розрядними вантажами, стислими й зрідженими газами повинні мати наскрізні виходи на головні колії.

8.2.16. Корисну довжину сортувальних колій треба встановлювати залежно від добової кількості вагонів, що переробляються, плану формування поїзда і технологічного процесу роботи станції.

Сортувальний парк треба проектувати з декількох секцій (пучків) з коліями різної довжини залежно від кількості призначень й роду поїздів: групових, багатогрупових і збірних, а також від кількості призначень для місцевої роботи.

Корисна довжина сортувальних колій для нагромадження й формування составів групових поїздів, а також для з'єднання частин кожного призначення групових поїздів має відповідати довжині цих поїздів, збільшеної не менше, ніж на 10%.

Інші колії сортувального парку можуть мати меншу корисну довжину, яку треба встановлювати:

- для групових поїздів відповідно до найбільшої довжини груп кожного призначення, збільшеної не менше, ніж на 10%;

- для багатогрупових поїздів і місцевих вагонів залежно від найбільшої кількості вагонів, що накопичуються, і із запасом у довжині не менше, ніж 10%.

При реконструкції існуючих сортувальних станцій у важких місцевих умовах допускається зберігати в сортувальному парку колії з корисною довжиною, меншої довжини составів, але з відповідним збільшенням кількості сортувальних колій.

8.2.17. На сортувальних станціях кількість колій у парках приймається за нормами, встановленими ДБН В.2.3-19.

8.2.18 При проектуванні стрілочної горловини і конструкцій міжпаркових з’єднань сортувальних станцій треба передбачати, в залежності від особливостей технологічного процесу і потрібної перероблювальної спроможності станції, можливість одночасного виконання необхідного числа паралельних операцій, при обґрунтуванні - організацію прийому і формування з’єднаних поїздів, в тому числі пов’язаних із організацією швидкісного руху поїздів.

Конструкцію стрілочної горловини парків сортувальних станцій треба вибирати на підставі техніко-економічних розрахунків і з умови здобуття мінімального числа пересічень ворожих маршрутів і забезпечення необхідної маневреності при обслуговуванні з’єднаних поїздів.

Як правило, мають бути забезпечені наступні паралельні операції:

- у вхідній стрілочній горловині парку приймання: одночасне приймання поїздів з напрямків, що примикають до парку, забирання поїзних локомотивів від поїздів, що прибувають із напрямку, протилежного сортуванню, заїзд гіркових локомотивів на частину колій за тими составами, що підлягають розпуску з гірки;

- у вихідній стрілочній горловині передгіркового парку: приймання поїздів з напрямку, протилежного сортуванню, заїзд гіркового локомотива за черговим составом, насування й розпуск (при паралельному розпуску - двох) составів з гірки, а також забирання поїзних локомотивів із частини колій;

- у вихідній стрілочній горловині сортувального парку: одночасна робота всіх маневрових локомотивів, зайнятих формуванням поїздів, подача поїзних локомотивів і відправлення поїздів на перегін з колій сортувального парку;

- у вихідній стрілочній горловині відправного й транзитного парків: відправлення поїздів на напрямки, що примикають, подача поїзних локомотивів (на частину колій), пересування маневрового локомотива одиночного або із групою вагонів;

- у вхідній стрілочній горловині відправного парку при послідовному його розташуванні за сортувальним: формування составів всіма маневровими локомотивами, приписаними до району формування, а також перестановка составів із сортувального парку у відправний; подача поїзних локомотивів (на частину колій) і відправлення поїздів у напрямку, протилежному сортуванню.

Схема вихідної горловини сортувального парку має забезпечувати можливість одночасної роботи всіх маневрових локомотивів, зайнятих формуванням поїзд, а також подачу поїзних локомотивів і відправлення поїздів на перегін з колій сортувального парку.

Для забезпечення стійкої роботи станції взимку в районах з холодним кліматом і з сніговим заметом більше 25 м³ на одиницю довжини (1м) колії в рік треба передбачати додатковий технічний і колійний розвиток.

Треба передбачати підвищений (на 10-15% понад звичайний) резерв перероблювальної здатності гірок для забезпечення високих темпів розпуску составів і запобігання скруті.

Конструкція горловини сортувального парку повинна забезпечувати ефективне використання ковзної спеціалізації підгіркових колій і осадження вагонів з боку гірки з найменшими перервами в її роботі.

На станціях треба передбачати спеціальні колії для стоянки снігоприбиральної техніки, а також тупики для розвантаження снігоприбиральних машин і снігових поїздів без виїзду на перегін. Число і довжина вивантажувальних тупиків, а також висота їх насипів визначаються з умови забезпечення складування на прилеглих до них площадках всього снігу, що вивозиться із станції протягом зимового періоду. Ці площадки мають мати пристрої для відведення талої води в систему очисних споруд.

У стрілочній горловині станційних парків слід споруджувати спеціалізовані приміщення для короткочасного відпочинку і обігріву працівників станції (оглядачів, слюсарів-ремонтників вагонів, електромеханіків, чистильників стрілок).