Загальні вимоги

8.1.1 Як сортувальні проектуються станції, призначені для виконання наступних основних операцій:

- сортування вагонів відповідно до плану формування за призначенням прямування і формування з цих вагонів составів поїздів;

- формування передач на під’їзні колії підприємств промислового транспорту і прийом вагонів з під’їзних колій;

- підбір (групування) вагонів в составах для передавання на вантажні станції вузла і поїздів на портові і поромні станції, а також в составах збірних і інших багатогрупових і групових поїздів місцевих призначень на прилеглі ділянки;

- огляд і підготовка составів поїздів і окремих вагонів в технічному і комерційному відношенні;

- виконання операцій з пропуску поїздів без переробки составів і з їх частковою переробкою і заміною груп. Крім того, на сортувальних станціях можуть виконуватися ремонт вагонів, зміна локомотивів і локомотивних бригад, сортування вантажів і формування збірних вагонів з контейнерами, контрейлерами і дрібними відправками, обслуговування рефрижераторного рухомого складу, а також місцева вантажна робота і, в необхідних випадках, ремонт, технічне обслуговування і екіпірування локомотивів, пропуск пасажирських поїздів.

Сортувальні станції класифікуються:

- за відомчою приналежністю - на станції загальної мережі залізниць України, промислові, об’єднані;

- за обсягом і характером сортувальної роботи - на основні станції сітьового значення і регіональні;

- за потужністю основних пристроїв (продуктивності) (за проектними розмірами переробки вагонів в середньому на добу десятого року експлуатації): підвищеної потужності - більше 5500 вагонів; великої - від 3500 до 5500 вагонів; середньої - від 1500 до 3500 вагонів; малої, - до 1500 вагонів;

- за кількістю комплектів (систем) парків колій - на односторонню і двохсторонню;

- за взаємним розташуванням основних парків – на станції (системи) з паралельним, послідовним і комбінованим розташуванням парків;

- за взаємним розташуванням головних колій і станційного колійного розвитку - на станції з охоплюючим, одностороннім і внутрішнім розташуванням головних колій.

На сортувальній станції проектуються наступні основні пристрої:

- що обслуговують вантажний рух і що виконують сортувальну і групувальну роботу і формування составів поїздів і передач;

- що забезпечують екіпірування, технічне обслуговування і ремонт локомотивів і вагонів;

- що обслуговують пасажирський рух (у вузлах, де воно не винесене на паралельні ходи);

- спеціальні пристрої.

Кожна сортувальна станція має бути оснащена не менше ніж одним гірковим сортувальним пристроєм необхідної потужності.

Вимоги до колійного розвитку і компоновки схеми сортувальної станції, технічного оснащення, визначаються її класифікаційним статусом, у взаємозв’язку з обираючими технологіями виконання вказаних вище за основні виробничі завдання, структурою вагонопотоків, особливостями примикаючого полігона мережі колій і вузла, в який входить сортувальна станція, кліматичною (температурною) зоною розташування, перспективою розвитку і іншими місцевими умовами.

8.1.2 Тип нової або такої, що реконструюється, сортувальної станції (односторонньої, двосторонньої), вибір технології переробки вагонів, схеми станцій і відповідного розміщення в ній парків (приймального, сортувального, відправного, приймально-відправного для транзитних поїздів, додаткового сортувального, сортувально-групувального і групувального), а також локомотиворемонтного депо, екіпірувальних пристроїв, вагонного господарства на першу чергу і перспективу рекомендується обґрунтовувати в проекті моделюванням взаємопов’язаних основних технологічних процесів роботи і техніко-економічними розрахунками.

Схеми великих сортувальних станцій слід обов’язково розробляти індивідуальним порядком.

При конструюванні і виборі схеми сортувальної станції необхідно враховувати:

- значення станції (сітьове, регіональне), роль і прогнозовані розміри її основної роботи на найближчі роки, і перспективу (відповідно до генеральної схеми розміщення і розвитку сортувальних станцій);

- прогнозовані умови майбутнього етапного розвитку станції;

- напрями, співвідношення розмірів, структуру вагонопотоків станції і вузла;

- вимоги концентрації переробки вагонопотоків ближче до місця зародження і на найменшій кількості станцій;

- вимоги найбільш раціонального розподілу технічного оснащення і роботи по повній (і частковій) переробці (з необхідним групуванням) транзитних, місцевих вагонопотоків між проектованою й іншими сортувальними, а також вантажними станціями у вузлі, при спільному проектуванні системи технологічних процесів і технічного оснащення для переробки місцевих вагонопотоків на сортувальних і вантажних станціях вузла;

- роботу з детального підбору і групуванню вагонів, яка може бути передбаченою на спеціалізованій для цієї мети сортувальній станції великого вузла;

- вимоги взаємозв’язку параметрів структури колійного розвитку стрілочної горловини і сортувальних (сортувально-групувальних, групувальних) парків, міжпаркових з’єднань, структури плану формування поїздів, особливостей вибраних технологій повної і часткової переробки вагонів (паралельного розпуску составів, раціонального формування групових і багатогрупових составів поїздів і передач з використанням гіркових сортувальних пристроїв, спеціальних інформаційних технологій);

- особливості місця розташування сортувальної станції (у великому вузлі великого міста, або по за великого міста і великого вузла);

- вимоги доцільної і ефективної концентрації і об’єднання пристроїв і операцій на сортувальній станції;

- вимоги доцільної мінімізації втрат від ворожого пересічення маршрутів поїзних і маневрових пересувань і витрат на розв’язки маршрутів в різних рівнях і на паралельні ходи;

- можливості вживання у відповідних умовах на невеликих сортувальних станціях засобів квазі-безперервного регулювання швидкості вагонів на сортувальних пристроях, і нових технологій;

- необхідність достатнього розвитку системи ходових колій для поїзних і маневрових локомотивів;

- необхідність економії засобів на відчуження земель, займаних під будівництво.

8.1.3 Нові сортувальні станції на першу чергу будівництва треба проектувати однобічними з послідовним розташуванням об'єднаних для обох напрямків парків. При розмірах переробки на одній гірці більше 4000 вагонів на добу рекомендується проектувати пристрої для паралельного розпуску составів (якщо у найближчі роки не передбачається спорудження другої сортувальної системи або структура вагонопотоків не перешкоджає ефективному застосуванню паралельного розпуску составів). Розташування основних пристроїв станції треба приймати з урахуванням доведення в перспективі кількості сортувальних колій на основних станціях до 48-64, а на районних й допоміжних - до 32-40. При відсутності такої можливості за місцевими умовами, а також у тих випадках, коли розміри переробки на десятий рік експлуатації більше 6000 вагонів на добу, треба проектувати двосторонню станцію або другу сортувальну станцію у вузлі; при менших розмірах переробки - резервувати територію для другої сортувальної системи.

8.1.4 Колійний розвиток, потужність технічних пристроїв і їхнє взаємне розміщення на сортувальній станції, в тому числі з огляду на організацію швидкісного руху через станцію, мають забезпечувати:

- потрібні на розрахункові строки пропускну й перероблювальну спроможності із урахуванням вимог ДБН В.2.3-19;

- потоковість в русі поїздів, вагонів і локомотивів;

- комплексний розвиток всіх технічних елементів станції і їхня повна взаємодія в роботі;

- можливість прийому, відправлення і формування довгосоставних поїздів;

- найменший час перебування вагонів і поїздів під операціями, найменші пробіги составів, вагонів і локомотивів при мінімальній кількості перетинань маршрутів;

- найменшу собівартість переробки вагонів;

- можливість об'єднання й кооперування пристроїв і споруд, призначених для виконання однорідних технологічних операцій;

- найбільш повну відповідність структурі оброблюваних вантажопотоків і вагонопотоків;

- схоронність вантажів і рухомого складу, а також особисту безпеку обслуговуючого персоналу.

8.1.5 Проекти сортувальних станцій мають передбачати:

- пристрій автоматизованої системи управління технологічним процесом роботи станції згідно вимогам ДБН В.2.3-19;

- пристрій маршрутної електричної централізації стрілок і світлофорів при прийомі і відправленні поїздів, а в менше діяльних маневрових районах - електричної централізації стрілок і світлофорів;

- сортувальні пристрої (гірки підвищеної, великої, середньої і малої потужності, профільовані витяжні колії і витяжні колії зі стрілочними горловинами на площадках), тип і потужність яких встановлюється проектом залежно від розмірів і характеру вагонопотоку, що переробляється, на десятий рік експлуатації, передбачаючи вживання пристроїв автоматизації і механізації процесів насуву, розформування і формування составів на гірках згідно вимогам ДБН В.2.3-19, у тому числі в перспективі - пристроїв автоматичного роз`єднання автозчепів вагонів;

- при завантаженнях витяжних колій формування більше 0,6 і відповідного обґрунтування, для підбору вагонів по групах в составах багатогрупових поїздів і передач (включаючи, при необхідності, групування вагонів за місцями і ділянками навантаження-розвантаження), по видах ремонту, вагонів з відсівних колій - гірку малої потужності на витяжній колії формування, спеціально укладені парки (групувальні, сортувально-групувальні);

- при необхідності - пристрої для підвищення безпеки і прискорення розформування составів, що мають вагони з небезпечними вантажами (та інші, що не підлягають спуску з гірки без локомотиву);

- компресорну станцію з повітропровідною мережею, для обслуговування, при обґрунтуванні, всіх потреб залізничних господарств станції;

- пристрої і повітророзподільні мережі для випробування автогальм;

- пристрої для транспортування вагонних деталей, а також для огородження составів на коліях, спеціалізованих для технічного огляду составів та/або безвідчіплювального обслуговування вагонів;

- спеціальні механізовані площадки для ремонту сповільнювачів і монтажу блоків стрілочних переводів, обладнаних кранами й іншими механізмами;

- засоби для огляду вагонів в технічному і комерційному відношенні (промислові телевізійні установки, електронні габаритні ворота, електронні ваги);

- механізовані пристрої автоматичної або напівавтоматичної дії для закріплення рухомого складу від довільного руху.

8.1.6 Сортувальні станції мають бути обладнані сучасними видами і засобами зв’язку між диспетчерськими пунктами, окремим парками, цехами станції і виконавцями, у тому числі:

- інформаційний зв’язок для здобуття і передачі даних про прибуття і відправлення поїздів, вагонів і вантажів (комп’ютери, апарати телетайпа, фототелеграфні апарати, відеомагнітофони, пристрої прямого телефонного зв’язку з магнітофонними приставками);

- внутрішньостанційний розпорядливий прямий телефонний зв’язок;

- диспетчерський внутрішньостанційний зв’язок, маневровий й інший вид станційного радіозв’язку, і пристрої сповіщення, переважно індуктивного типу, для передачі вказівок і сигналів про маневрові переміщення, а також для переговорів маневрових диспетчерів, чергових по станціях, укладачів поїздів, машиністів маневрових локомотивів, працівників станційних технологічних центрів (далі - СТЦ), відомчої охорони, пунктів технічного обслуговування вагонів, працівників колії, обслуговуючих колійні і снігоочисні машини, по питаннях організації маневрової роботи огляду і ремонту вагонів в составах;

- телетайпний зв’язок операторів СТЦ, який використовується для передачі даних про прибуття і відправлення составів і текстів натурних листів;

- інформаційні табло або промислові телевізійні установки для контролю за ходом робіт в основних парках станції і її маневрових районах, вільності колій прийому й т.і.

- пневматична пошта (великого або малого діаметру), автоматичні конвеєри з приймальними бункерами для транспортування перевізних документів;

- пристрої комп`ютерної техніки.