Схеми сортувальних станцій
8.3.1 В процесі розробки і вибору схеми сортувальної станції, структур стрілочної горловини парків і між паркових з’єднань слідує:
- виходити з класифікації проектованої (перевлаштованої) станції,
- виділяти для категорій зовнішніх і внутрішньостанційних вагонопотоків (які вимагають різних операцій обробки і переробки) відповідні технологічні лінії необхідної продуктивності, обсягів і надійності; при цьому за рахунок кооперації, об’єднання декількох операцій перероблення окремих категорій вагонопотоків в одній стрілочній горловині парку, забезпечувати раціональну мінімізацію кількості стрілочних горловин (парків) в схемі станції;
- розробляти структуру схеми станції у взаємозв’язку з конструюванням стрілочної горловини (застосовуючи їх секціонування, улаштування паралельних ходів, додаткових з’єднань), а також міжпаркових з`єднань з прокладкою необхідних маршрутів внутрішньостанційних пересувань, ходових колій для поїзних і маневрових локомотивів;
- встановлювати структуру міжпаркових з’єднань, кількість паралельних ходів, структуру стрілочної горловини з врахуванням виділення необхідних технологічних ліній, районів роботи маневрових локомотивів, при оптимізації затримок пересувань на пересіченнях і тривалості пересувань по встановлених параметрах, на основі моделювання технологічних процесів на ЕОМ.
Треба розглядати варіанти тимчасового пристосування малодіяльних сортувальних гірок будь-якої потужності для формування групових і багатогрупових составів на вантажні станції вузла і прилеглий полігон мережі, а також для часткової переробки составів.
При плануванні взаємодії сортувальної станції з вантажними станціями вузла, на етапі розробки схеми сортувальної станції або проекту її реконструкції, слід розглядати, як варіант, таке розділення їх функцій і такий колійний розвиток і технічне оснащення, аби на вантажних станціях виконувався детальний підбір вагонів для постановки їх на окремі вантажні пункти, ділянки для навантаження-розвантаження (який не може бути виконаний на сортувальній станції), а на допоміжному сортувально-груповому пристрої сортувальної станції здійснювався обов’язковий підбір вагонів в групи для окремих маневрових районів вантажних станцій. При цьому треба розглядати варіант виконання (постійно або оперативно) підбору по ділянках навантаження-розвантаження великих груп вагонів призначенням на вантажні пункти з вагонопотоку в маневрові райони з великим вантажообігом, якщо при детальному угрупуванні цих вагонів є можливість з достатньою точністю передбачити зміни ситуацій на пунктах по навантаженню-розвантаженню (у тому числі на спеціалізованих ділянках витягнутих в довжину сучасних вантажних пристроїв), до моментів подачі на них даних вагонів.
Достатність проектованих рівнів групової здатності (групувальних можливостей) сортувальної станції при переробці місцевих вагонопотоків (для району, що обслуговується нею), а також вантажних станцій вузла і вузла в цілому, обґрунтовується розрахунком в проекті спорудження, реконструкції або розвитку, разом з розрахунками переробної, вантажної, вивантажувальної здатності.
Множинність чинників, що впливають на структуру схем сортувальних станцій, стрілочної горловини їх парків, міжпаркових з`єднань, різноманітність зовнішніх умов функціонування сортувальних станцій, в тому числі організація швидкісного руху, розвиток методів розрахунків і оцінки варіантів складних технічних і технологічних рішень, обмежені потреби в новому будівництві сортувальних станцій, визначають рідку можливість використання при проектуванні реальної сортувальної станції деякої типової схеми цілком, що закладається в проект як технічне рішення. Тому поміщені нижче схеми сортувальних станцій розглядаються як приклади, що наводяться для орієнтування при проектуванні.
Викладеним в даній главі положенням і умовам мають відповідати спрямованість і вміст системи автоматизації проектних розрахунків сортувальної станції, що розробляється.
8.3.2 Схеми сортувальних станцій, наведені на рисунках 8.1 – 8.11 в сучасних умовах застосовні при споруді, реконструкції або розвитку існуючих сортувальних станцій лише у випадках, коли:
- не потрібні розвинені допоміжні сортувально-групувальні пристрої і буде достатнім, наприклад, спорудження гірки малої потужності, що працює на пучок колій у вихідній стрілочній горловині сортувального парку (рисунок 8.8, а);
- вагонопотоки з частковою переробкою і зміною маси і довжини составів невеликі і вони не вимагають виділення спеціальної розвиненої технологічної лінії.
Для детальної розробки схем односторонніх сортувальних станцій з гірками великої потужності може бути використана схема, показана на рисунку 8.2,а, з послідовним розташуванням об’єднаних приймальних, сортувальних і відправних парків для поїздів протилежних напрямів і розміщенням локомотивного і вагонного ремонтних підприємств, паралельно приймальному парку, між ним і головними коліями навантаженого напряму (протилежного напряму сортування). В інших випадках локомотивне і вагонне ремонтні підприємства слід розташовувати поряд з сортувальним парком, а при відповідному обґрунтуванні - в районі відправного парку.
На першу чергу будівництва, при пропуску через точку пересічення менше 60 поїздів (розбірних і транзитних), розв’язку маршрутів по головним коліям прибуття і відправлення поїздів не вантажного напряму треба проектувати, як правило, в одному рівні. При невеликих розмірах руху допускається створення поєднаної, в межах станції, ділянки головних колій прибуття і відправлення поїздів.
Якщо в проекті нової або реконструкції (розвитку) існуючої односторонньої сортувальної станції, передбачено спорудження гірки підвищеної потужності з паралельним розпуском составів, то одночасно з цим треба розглядати варіант будівництва з’єднувальної колії для прийому поїздів з непереважного напрямку через вхідну стрілочну горловину передгіркового приймального парку, і шляхопроводу під гіркою для пропуску поїзних локомотивів на територію локомотивного господарства (див. схему на рисунку 8.1), а також одночасно − колії для відправлення поїздів з відправного парку у непереважному напрямку.
Умовні позначення: П — приймальний парк; Г — гірка; В — відправний парк; С — сортувальний парк; Тр1 і Тр2 — транзитні парки; ЕП — екіпірувальні пристрої; ЛГ і ВГ — локомотивне і вагонне господарства; МПРВ — механізований пункт ремонту вагонів; СП — сортувальна платформа Рисунок 8.1. - Схема односторонньої сортувальної станції з послідовним розташуванням основних парків та боковим розташуванням головних колій для пасажирського руху. |
Умовні позначення: П - приймальний парк; Г - гірка; О - відправний парк; С - сортувальний парк; Тр1 і Тр2 - транзитні парки; ЕК - екіпірувальні пристрої; ЛХ і ВХ - локомотивне і вагонне господарства; МПРВ - механізований пункт ремонту вагонів; СП - сортувальна платформа Рисунок 8.2 - Схеми односторонніх сортувальних станцій з послідовним розташуванням основних парків: а - з гіркою великої або середньої потужності; б - з гіркою підвищеної потужності. |
На рисунку 8.3 розміщена схема односторонньої сортувальної станції з гіркою підвищеної потужності і паралельним розпуском составів, розвинутим сортувально-групувально-відправним парком С2 і другою сортувальною гіркою. Станція передбачається для великого вузла у великому місті, при:
- великих розмірах місцевих вагонопотоків;
- значних розмірах перехресних вагонопотоків;
- потребі пристрою трьох або чотирьох спускових колій, у тому числі для паралельно працюючих (за участі основної гірки) технологічних ліній повторного сортування відсівних вагонів і розпуску частини составів на другій сортувальній гірці, минувши першу;
- відносно невеликих розмірах вагонопотоку з частковою переробкою составів і зміною їх маси і довжини.
Рисунок 8.3 - Схема односторонньої сортувальної станції при великих розмірах транзитних і місцевих вагонопотоків |
ППЧПП - приймальний парк для поїздів з частковою переробкою складів; БП - буферний парк; СОПЧПП - сортувально-відправний парк для поїздів з частковою переробкою складів; ОП - відсівний парк; МСОП - місцевий сортувально-відправний парк Рисунок 8.4 - Схема односторонньої сортувальної станції з чотирма технологічними лініями |
Якщо великі розміри вагонопотоку з частковою переробкою составів, а також із зміною їх маси і довжини, то можливо використовувати схему на рисунку 8.4. Її особливістю є наявність розвиненої технологічної лінії для часткового вагонопотоку, що переробляється, в районі вихідної стрілочної горловини передгіркового приймального парку, основної гірки і гіркової стрілочної горловини сортувального парку.
За відсутності необхідності в перспективі організації паралельного розпуску составів, а також, якщо в перспективі не передбачається зростання вагонопотоків місцевих і потребуючих часткової переробки і зміни маси і довжини составів, то допускається проектувати односторонні сортувальні станції (з гіркою середньої потужності на першому етапі) з комбінованим розміщенням приймального, сортувального і відправного парків за схемою, приведеною на рисунку 8.5.
При проектуванні сортувальної станції, працюючою переважно на вузол, порт, промисловий район, орієнтиром може служити схема, наведена на рисунку 8.6, без відправного парку. У необхідних випадках ця схема може бути доповнена допоміжним сортувально-групувальним пристроєм (див. рисунок 8.7).
Рисунок 8.5 -Схема односторонньої сортувальної станції з комбінованим розміщенням основних парків
Рисунок 8.6- Схема односторонньої сортувальної станції, що працює переважно на вузол, порт або промисловий район
ПС – парк попереднього сортування Рисунок 8.7 - Схема чотирьохпаркової сортувальної станції |
а) гірка малої потужності (ГМП); б) групувальний парк (Гр) з ГМП; в) сортувально-групувальний парк (СГП) з ГМП
Рисунок 8.8 - Схеми розміщення допоміжних сортувально-групувальних пристроїв
Рисунок 8.9 -Схема двосторонньої сортувальної станції |
При проектуванні потужної сортувальної станції, призначеної для повної переробки транзитних вагонопотоків в особливо великих розмірах, можна розглядати варіант чотирьохпаркової сортувальної станції з двома послідовно розташованими гірками (рисунок 8.7). На другій гірці такої станції передбачається безперервний паралельний розпуск на колії парку С составів (з вагонів лише прямого і лише зворотного напрямів), підготовлених при попередньому сортуванні вагонів на два напрями на першій гірці.
При проектуванні розміщення допоміжних сортувально-групувальних пристроїв на схемах односторонніх сортувальних станцій можливо використовувати приклади, приведені на рисунку 8.8.
Схема двосторонньої сортувальної станції на рисунку 8.9 може використовуватися як при спорудженні станції відразу двосторонньою, так і у випадках розвитку її з односторонньою, як показано на рисунку 8.2,а. Її використання може бути ефективним при високих розмірах переробки вагонів лише тоді, коли є відносно невеликі долі кутових вагонопотоків в обох напрямах. Інакше може виявитися ефективним спорудження другої односторонньої сортувальної станції у вузлі.
На рисунку 8.10 наведений приклад розміщення допоміжного сортувально-групувального парку (з гіркою малої потужності) між системами двосторонньої сортувальної станції, де є малі розміри вагонопотоків з частковою переробкою і зміною маси і довжини составів.
Рисунок 8.10 - Схема двосторонньої сортувальної станції з допоміжним сортувально-групувальнім парком
У разі обґрунтування ефективності організації постійного обороту з’єднаних поїздів і пропуску їх по сортувальній станції без переробки і зміни локомотивів доцільно передбачати спорудження нових або подовження (до подвійного стандарту) частини приймально відправних колій для технічного обслуговування цих поїздів без роз’єднання. При зміні локомотивів в з’єднаних поїздах, або вступі їх в приймальний парк в переробку, рекомендується укладати додаткові головні вхідні і вихідні колії Сд, як показано на рисунку 8.10, для виконання на них операцій по роз’єднанню і з’єднанню поїздів.
Рисунок 8.11 - Схеми укладання додаткових головних вхідних і вихідних колій Сд
При відповідному обґрунтуванні допускається застосовувати, з врахуванням місцевих умов, й інші варіанти проектування на сортувальній станції колій для з’єднаних поїздів.
Вибір схеми сортувальної станції треба здійснювати на основі техніко-економічного порівняння варіантів (із застосуванням моделювання виробничих процесів), при повному урахуванніструктури вагонопотоків, перспектив їх зростання і концентрації, й інших місцевих умов, а при розвитку існуючих станцій - і максимальному використанні пристроїв, споруд і площадок.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 4569;