Корисна довжина станційних колій

5.3.1 Корисна довжина головних і приймально-відправних колій станцій, роз’їздів і обгінних пунктів як при звичайному русі поїздів, так і при організації швидкісного руху, визначається:

- за наявності електричної ізоляції колій, вихідних (маршрутних) сигналів − від ізольованого стику до відповідного вихідного (маршрутного) сигналу, а за відсутності сигналу (за наявності групових вихідних сигналів) − від ізольованого стику з одного боку до ізольованого стику з іншого боку;

- за відсутності електричної ізоляції колій, наявності вихідних (маршрутних) сигналів - від граничного стовпчика до відповідного сигналу, а за відсутності сигналу - між граничними стовпчиками.

Положення граничного стовпчика встановлюється відповідно до п. 5.5.6 цього стандарту.

Якщо колія використовується для поїздів як непарного, так і парного напрямків руху, то її корисна довжина визначається окремо для кожного напрямку.

Корисну довжину приймально-відправної колії для вантажного руху доцільно встановлювати відповідно до вимог розрахункових термінів з урахуванням уніфікації корисної довжини колій на прилеглих напрямках; мінімальне значення приймають рівним 850 і 1050 м., а для довгосоставних поїздів, при техніко-економічному обґрунтуванні - 1700 і 2100 м.

Для організації (при достатньому обґрунтуванні) постійного обернення з’єднаних поїздів, на роздільних пунктах, де ці поїзди об’єднують і роз’єднують, або вони зупиняються для схрещення, обгону або технічного обслуговування вагонів, корисну довжину частини станційних колій треба приймати рівній довжині з’єднаних поїздів, що обертаються на примикаючих до станції лініях. Залежно від місцевих умов допускається, для об’єднання і роз’єднання з’єднаних поїздів, проектувати паралельно головним коліям додаткові вхідні і вихідні колії необхідної довжини.

Корисна довжина приймально-відправних колій на під’їзних коліях, а також колій для составів, що подаються на вантажні станції (двори), і промислові підприємства маневровим порядком, установлюється проектом залежно від розмірів вагонообігу, прийнятого технологічного процесу роботи й місцевих умов і має відповідати вимогам відправницької й технічної маршрутизації.

На станціях, що перевлаштовуються, в обґрунтованих випадках (для збереження існуючої стрілочної горловини, уникнення великих обсягів земляних робіт з перевлаштування штучних споруд на підходах) допускається відхилення від прийнятої корисної довжини колій в меншу сторону на величину 50 - l_л, де l_л - довжина локомотиву по осях автозчеплення, але не більше 25 м.

5.3.2 Корисна довжина приймально-відправних колій на роздільних пунктах ліній з переважно пасажирським рухом може бути встановлена окремо для вантажного і пасажирського напрямків. У випадках, коли поряд з поїздами встановленої довжини передбачається обіг і довгосоставних поїздів (полуторної або подвійної довжини), дозволяється при ТЕО проектувати колії різної корисної довжини в тому самому напрямку.

5.3.3 При подовженні приймально-відправних колій на окремих дільницях і напрямках ті станції і обгінні пункти, на яких колії підлягають подовженню в першу чергу, а також кількість подовжених колій на кожному роздільному пункті рекомендується визначати в проекті залежно від розмірів і характеру руху поїздів на розрахункові терміни.

5.3.4 Установлена корисна довжина приймально-відправних колій на станціях, роз'їздах і обгінних пунктах, розташованих у межах ділянок систематичного підштовхування або посиленої тяги, має бути збільшена на довжину ще одного локомотива.

5.3.5 Корисну довжину колій, спеціалізованих для пропуску, прийому і відправлення пасажирських поїздів, в тому числі при організації швидкісного руху, бажано встановлювати відповідно до найбільшої довжини поїзда, що відповідає для даної лінії на десятий рік експлуатації. При цьому для нових станцій наскрізного типу (на лініях з великим пасажирським рухом) рекомендується передбачати можливість збільшення довжини приймально-відправних колій для розміщення пасажирських платформ довжиною до 1000 м, якщо це обґрунтовується техніко-економічними розрахунками на найближчу перспективу.

5.3.6 Корисну довжину витяжних колій на сортувальних, дільничних, вантажних і пасажирських технічних станціях слід встановлювати з розрахунку розміщення на них поїзда повної довжини. На сортувальних і дільничних станціях, в складних умовах, корисна довжина витяжних колій має бути не менше половини довжини состава плюс довжина локомотиву. На проміжних станціях на першу чергу будівництва, корисну довжину витяжних колій допускається проектувати рівною 200 м.

Корисну довжину інших витяжних колій на вантажних, пасажирських технічних й інших станціях, а також на вантажних пунктах слід встановлювати відповідно до довжини рухомого складу, що подається, включаючи довжину локомотива. У всіх випадках потрібно враховувати неточність установки поїзда і збільшувати довжину витяжної колії не менше ніж на 10 м.

5.3.7 Корисну довжину колій для стоянки відбудовного і пожежного поїздів слід приймати:

- для поїздів I категорії - 400 м;

- для поїздів II категорії - 300 м.

Колії для стоянки пожежного і відновлювального поїздів слід розташовувати в районі локомотивного або вагонного господарства і передбачати виходи з них на головні колії з обох боків.

5.3.8 Довжину уловлювального тупика треба визначати розрахунком; корисна довжина запобіжних тупиків має бути не менше 50 м.

Корисну довжину інших станційних колій слід встановлювати в залежності від кількості вагонів або довжини состава, який потрібен до постановки на цих коліях, з урахуванням можливості виконання необхідних маневрів, під час яких потрібно тимчасове використання цих колій іншими вагонами.