Порівняння методів статистичного регулювання стану технологічного процесу

Для наглядного порівняння методів між собою або для з’ясування результатів проведених змін у технологічному процесі має сенс здійснити графічне порівняння точності обробки. На рисунку 5.5 наведено порівняння точності обробки при використанні трьох методів з величиною допуску.

Рисунок 5.5 – Порівняння точності різних технологічних процесів за трьома статистичними методами

Перший (1) і другий (2) методи мають одну і ту ж незадовільну точність, точність же третього (3) можна вважати задовільною (рис. 5.6).

Після проведення статистичного аналізу необхідно організувати систематичний нагляд за стабільністю процесу. У випадку необхідності, під час статистичного регулювання процесу застосовують заходи з усунення несприятливих чинників.

Під час визначення обсягу вибірки на попередньому етапі оцінки точності і стабільності процесу враховується, що для отримання більш точних значень вибіркових середніх необхідно збільшувати кількість даних, що визиває додаткові витрати часу і коштів. Для визначення обсягу вибірки можна використовувати наступну формулу:

(5.6)

де N – обсяг вибірки; t – значення квантового розподілу Стьюдента;

S_x – вибіркова дисперсія; d_кр – точність оцінки (половина ширини зведеного інтервалу).

Рисунок 5.6 – Порівняння точності різних технологічних процесів після проведення статистичного аналізу

Для перевірки записаних результатів на наявність в них грубих помилок, здатних суттєво викривити результати дослідження, використовується критерій Гребса. З цією метою, у випадку наявності різко відмінних значень параметра, визначають t_p (розрахункове значення статистики):

(5.7)

Якщо розрахункове значення статистики більше критерію Гребса, то значення х_і виключають з результатів вимірювання, якщо навпаки, то значення х_і вважають відхиленням випадкової величини у межах нормального закону розподілу.

При отриманні даних за кількісною ознакою контрольовані вироби виміряють за даним показником приладом або інструментом, що дозволяє визначити даний показник для будь-якого підконтрольного виробу у відповідних одиницях виміру.

При управлінні якістю необхідно впливати на процес, а не на його результат. Головна вимога процесного підходу – попередження невідповідностей, а не контроль кінцевого результату. Цього можливо домогтися за допомогою коректування ходу виконання операції на основі інформації за зворотнім зв’язком. При цьому необхідно забезпечити пильну увагу до процесу у результаті аналізу статистичних даних з його протікання.

Ціль управління – забезпечити стабільність (стійкість) процесу з безперервним зменшенням його варіацій. Стійкий випадковий процес – це процес, функція розподілу якого залишається незмінною у часі. Система управління якістю впливає на частину входів, для того, щоб на виході процеси були стійкими та їх варіації зменшились.

Встановлення статистичного контролю означає, що усі спеціальні причини, що існують до цього часу, виявлено і усунуто. Відхилення, які можливо залишаються, пояснюються загальними причинами до того часу, доки нову спеціальну причину не буде виявлено і усунуто.

Досягнувши стабільності процесу, беруться до його удосконалення, для чого після ретельного аналізу визначають першочергові завдання з урахуванням витрат, можливості проведення заходів і передбачуваного ефекту.