Метод комплексної оцінки рівня якості

Комплексна оцінка рівня якості передбачає використання комплексного (узагальнюючого) показника якості. Цей метод застосовують у тих випадках, коли найбільш доцільно оцінити технічний рівень складних виробів тільки одним числом. Необхідність об’єднання сукупності одиничних показників з метою отримання одного комплексного показника якості визначається суто практичними завданнями.

Узагальнюючий показник являє собою функцію, залежну від одиничних показників, які характеризують однорідну групу властивостей. До таких показників відносять, наприклад, показники надійності, естетичності, безпеки і т.ін.

Узагальнюючим показником якості може бути: головний, найбільш значущий одиничний показник, що відображає основне призначення виробу; середній зважений комплексний показник, інтегральний показник.

У якості комплексного (узагальнюючого) показника часто використовують один, але головний показник, що відображає, наприклад, функціональні можливості і призначення продукції. Комплексний характер головного одиничного показника може бути не відображено у явному вигляді. По суті, комплексним показником можна вважати моторесурс машини, річну продуктивність та інші подібні характеристики.

Комплексний показник якості повинен відповідати декільком вимогам:

1. Репрезентативність – представленість у ньому усієї решти характеристик виробу, за якими оцінюється його якість.

2. Одноманітність – зміни комплексного показника якості виробу у залежності від будь-якого з одиничних показників якості при фіксованих значеннях решти показників.

3. Критичність – чуттєвість до варіативних параметрів. Комплексний показник якості повинен погоджено реагувати на зміну кожного з одиничних показників. Комплексний показник – функція оцінок усіх одиничних показників і його чуттєвість визначається першою похідною цієї функції. Значення комплексного показника повинно бути особливо помітним у тих випадках, коли будь-який одиничний показник виходить за припустимі межі. При цьому комплексний показник якості повинен значно зменшити своє чисельне значення.

4. Нормативність – чисельне значення комплексного показника між найбільшим і найменшим значенням відносних показників якості. Ця вимога нормативного характеру зумовлює розмах шкали вимірів комплексного показника.

5. Порівнюваність – зіставлення результатів комплексної оцінки якості – забезпечується однаковістю методів розрахунків, в яких одиничні показники повинні бути виражені у безрозмірних величинах.

Переведення натуральних розмірностей у безрозмірні одиниці виміру здійснюють відповідним перетворенням. Наприклад, часто використовують лінійну залежність наступного виду:

(4.2)

де q –значення показника в безрозмірних одиницях (балах або частках);

К – коефіцієнт перетворення;

Р – значення показника в натуральних одиницях.

Рівень якості за комплексним методом визначається відношенням узагальненого показника якості оцінюваного виробу Q_оц до узагальненого показника Q_баз, тобто:

(4.3)

Комплексну оцінку (технічного рівня машин) за середньозваженими показниками якості продукції застосовують у тих випадках, коли важко або неможливо визначити головний, узагальнений показник якості і його функціональну залежність від вхідних показників. Зазвичай використовують середньозважений арифметичний або середньозважений геометричний показник якості.