Діаграма зв’язків – інструмент, що дозволяє виявити логічні взаємозалежності між основною ідеєю, реальними проблемами або різними даними.

Завдання дослідження за допомогою цієї діаграми – встановити зв’язки основних причин порушення процесу, які виявлено за допомогою діаграми спорідненості, із проблемами, що потребують вирішення. Ось чому існує деяка схожість між діаграмою зв’язків і причинно-наслідковою діаграмою Ісікави. Класифікація причин за важливістю здійснюється з урахуванням споживаємих компанією ресурсів, а також чисельних даних, які характеризують причини.

Дані, що використовуються, можуть, наприклад, бути згенеровані, якщо застосовувати діаграму спорідненості. Діаграма зв’язків представляє, головним чином, логічний інструмент, що протистає до діаграми спорідненості. Розглянемо приклади ситуацій доцільного застосування діаграми зв’язків (рисунок 2.3):

– коли тема (предмет) настільки складна, що зв’язки між різними ідеями не можуть бути запроваджені за допомогою звичайного обговорення;

– якщо порушена проблема може стати передумовою для фундаментальнішої нової.

Також як і для діаграми спорідненості, робота над діаграмою зв’язків повинна здійснюватися у відповідних групах. Важливим є первісне визначення досліджуваного предмета (результату). Основні причини, що вимагаються для праці, можна згенерувати, наприклад із діаграми спорідненості або Ісікави.

Рисунок 2.3 – Принцип побудови діаграми зв’язків

ДЕРЕВОПОДІБНА ДІАГРАМА

Деревоподібна (або систематична) діаграма – інструмент, що забезпечує систематичний напрям розв’язання істотної проблеми, центральної ідеї, або задоволення потреб споживачів, представлених на різноманітних рівнях.

На відміну від діаграми спорідненості цей інструмент є більш цілеспрямованим. Деревоподібну діаграму будують у вигляді багатоступеневої структури, елементи якої надають різні засоби і способи вирішення проблеми (рисунок 2.4).

Деревоподібна діаграма, створена групою, є найбільш продуктивною. Процедура її створення схожа на описану для діаграми спорідненості, проте дуже важливо, що предмет, який досліджується, (проблема і т. ін.) у даному випадку буде точно визначений і розпізнаний (рисунок 2.5).

Деревоподібну діаграму можна використовувати, наприклад, у наступних випадках:

– коли невиразно сформульовані у відношенні продукту вимоги споживача перетворюються у його побажання на керованому рівні;

– якщо необхідно дослідити усі можливі елементи проблеми;

– на етапі проектування, коли короткотермінові цілі мають бути реалізовані раніше результатів усієї роботи.

Рисунок 2.4 – Принцип побудови деревоподібної діаграми

МАТРИЧНА ДІАГРАМА