Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.

Поняття "глобальні проблеми" в сучасному його розумінні почало активно використовуватись у 60-х рр. ХХ ст., коли стало зрозумілим, що накопичення серйозних проблем та протиріч несе загрозу існування людства. Починається дослідження тих змін, які відбуваються в глобальній системі. Формується новий науковий напрям – глобалістика. Предметом її дослідженнястає перш за все походження, вияви, шляхи, форми та засоби розв'язання глобальних проблем .

Під глобалістикою перш за все розуміється система наукових знань про генезу та сучасний стан глобальних проблем, класифікація цих проблем та визначення практичних шляхів їхнього розв'язання.

Проблеми, які постають перед людством, мають різну природу і масштаби. Одні з них є наслідком світової політики, другі – науково-технічної революції та господарської діяльності людини, інші зумовлені природними умовами існування людини. Але тільки деякі з них мають глобальний характер, частина є регіональними або локальними.

Отже, під глобальними проблемами слід розуміти сукупність життєво важливих проблем, від яких залежить соціальний прогрес людства.

Сучасна наука виокремлює наступні головні критерії глобальних проблем(критерії глобальності) якякісні параметри та ознаки, на підставі яких різні проблеми оцінюються з точки зору розповсюдження в масштабах планети, актуальносту, значущості та загрози людству :

- тією чи іншою мірою вони торкаються життєвих інтересів усього людства, усіх держав та народів, кожної людини;

- виступають як об'єктивний фактор розвитку сучасної міжнародної системи, тобто незважаючи на специфічний вияв у межах окремих країн та регіонів, мають всесвітній характер;

- набувають надзвичайно гострого характеру і загрожують існуванню всього людства;

- вимагають для свого вирішення колективних зусиль усього світового співтовариства.

Отже, головні характеристики глобальних проблем можна підсумувати наступним чином: планетарні масштаби вияву, комплексність та взаємозалежність, значна гострота, динамізм.

Систематизація та класифікація глобальних проблем.Як і будь-яке соціальне явище, глобальні проблеми вимагають систематизації та класифікації. До перших досягнень глобалістики можна віднести систематизацію і класифікацію глобальних проблем.

Класифікація – ( від лат. розряд, група та робити) – це розподіл даної множини предметів на класи у відповідності з визначеною спільною для даних класів ознакою, так, щоб ці класи складали у сукупності цілісну систему. Вона здійснюється на підставі суттєвих ознак, які характеризують внутрішню спільність предметів. Вона є одночасно наслідком і важливим засобом наукового пізнання, тобто передбачає та закріплює результаті дослідження закономірностей об’єктів, що класифікуються.

Систематизація - (від грец. устрій, порядок та закон) - це опис, з’ясування спорідненості , групування у взаємопов’язані та взаємопідлеглі групи, створення системи, яка б максимально вірно описувала зв’язки та співвідношення, які існують між об’єктами. Систематизація глобальних проблем передбачає їх розгляд не окремо одну від одної, а в якості цілісної системи , враховуючи їх взаємопов’язаність та взаємозалежність з точки зору їх діалектичної єдності.

Класифікацію глобальних проблем можливо здійснювати:

· за джерелами виникнення;

· за їх характером.

За джерелами виникнення глобальні проблеми характеризуються двоїстістю, яка свідчить про нерозривний зв'язок природних і соціальних процесів. Їх можна класифікувати наступним чином: "людина-природа"; "людина-людина".

До першої групи належать:

· проблеми населення Землі та його життєзабезпечення (продовольча, енергетична, сировинна, задоволення матеріальних потреб, демографічна);

· проблеми захисту довкілля (екологічні);

· проблема освоєння космічного простору і Світового океану, їхнього використання в інтересах людини;

· проблема запобігання стихійних лих і боротьби з їх наслідками.

До другої групи входять:

· проблема ліквідації відсталості (економічної, культурної) країн, що розвиваються;

· проблема захисту і розвитку "духовного середовища", примноження духовної культури;

· проблема вдосконалення освіти, інформатики;

· проблема боротьби із злочинністю, міжнародним тероризмом, наркоманією, іншими негативними соціальними явищами;

· проблема боротьби з найнебезпечнішими захворюваннями;

· проблема збереження миру.

За характером глобальні проблеми можна класифікувати наступним чином:

· проблеми переважно соціально-політичного характеру (запобігання ядерної війни, припинення гонки озброєнь, мирне розв'язання конфліктів, зміцнення системи загальної безпеки);

· проблеми переважно соціально-економічного характеру (відсталість та зубожіння);

· соціально-екологічні проблеми, зумовлені забрудненням довкілля, раціонального використання природного потенціалу планети;

· проблеми Людини (забезпечення прав і свобод).

Існують варіанти поділу на три групи компонентів: політичний, економічний та соціально-економічний.

Кожний поділ дає можливість простежити взаємозв'язки як усередині кожної з груп, так і між ними.

Сукупність глобальних проблем саме через свою гостроту стала об'єктом запеклих суперечок і дискусій як у наукових, так і у політичних колах. Саме переміщення глобальних проблем у центр політичного життя сприяє розробці конструктивних програм щодо їх розв'язання на міжнародному рівні.