Гідрологічні, радіаційні, фізичні, хімічні та екологічні небезпеки.

Небезпечне гідрологічне явище – це явище гідрологічного походження або наслідок гідрологічних процесів, що спричинені природними, гідродинамічними чи техногенними чинниками або їх сукупністю, внаслідок чого можуть бути уражені люди, об’єкти економіки та довкілля – ДСТУ 3994 – 2000 [ 12 ].

Радіаційна небезпека ( аварія ) – це подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання,котре призводить або може призвести дот радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

Фізичні небезпеки – це небезпеки, які зумовлені станом і властивостями середовища в якому перебуває людина і процесами, що відбуваються в такому середовищі ( шум, вібрація, іонізуюче випромінювання та природні небезпеки).

Хімічне небезпеки – це небезпеки пов’язані із шкідливими і отруйними речовинами, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров’я, а також травматизм, як в процесі контакту так і через певний проміжок часу. Наприклад, токсичні речовини, що викликають отруєння всього організму, - селітра, чадний газ, концентровані розчини, кислоти чи луги, що викликають злоякісні утворення. Мутагенні речовини, що ведуть до порушення генетичного коду, – свинець, радіоактивні та наркотичні речовини, що впливають на центральну нервову систему – спирти, ароматичні вуглеводи.

Щорічно у світі виробляють 5 млн. т. пестицидів, з яких близько 1.5 млн. тон цих токсичних речовин, що входять до складу наземних і водних екосистем. А ДДТ ( у народі – дуст ) знайдено навіть у льодових покривах Арктики та Антарктики.

Всі хімічні сполуки, забруднювачі довкілля за їхній шкідливий вплив на здоров’я людини розділені на чотири класи небезпеки за значенням ГДК :

-до першого класу небезпечних речовин належать речовини, концентрації яких знаходяться в межах 0, 1 мг. і менше. Це надзвичайно небезпечні речовини – сполуки важких металів – ртуті, свинцю, кадмію, нікелю тощо.

-до другого класу – дуже небезпечні речовини, ГДК яких знаходиться в межах від 0,1 до 1 мг. – це алергени ( деякі з них канцерогени ), кислоти, луги.

-третій клас – речовини небезпечні, ГДК яких в межах від 0,1 до 10 мг. – фарби, синтетичні миючі засоби.

Четвертий клас – відносно небезпечні речовини, ГДК яких від 10 мг. і більше. Це не означає, що вони цілком нешкідливі.

Перевищення концентрацій добрив призводить до отруєння грунтів, вод, харчових продуктів.

Нітрати – солі азотної кислоти в рослинах,організмах тварин і людей, які сприяють виникненню ракових захворювань. Особливо вони небезпечні в продуктах. Норми вмісту нітратів ( мг / кг. ) : кавун, дині, буряк – 45, помідори і часник – 60, картопля – 80, огірки – 150, морква – 300 та зелень – 400.

Екологічна небезпека – виникає в разі, коли певні виробничі чи інші об’єкти викидають у навколишнє середовище шкідливі речовини у таких розмірах, що створюється загальна загроза населенню, довкіллю, матеріальним цінностям.