Механізм рекомбінації генів в еукаріотів. Еволюційне значення процесу.

Рекомбінація генетичного матеріалу постійно відбувається в природі. Поряд з мутаціями вона створює генотипову різноманітність особин – важливу передумову для дії природного добору. Лише наприкінці XIX – на початку XX ст. селекціонери почали свідомо використовувати створений природою механізм рекомбінації для підвищення ефективності штучного добору і виведення нових високопродуктивних сортів рослин і порід тварин методом гібридизації.

Гібридизація базується на перекомбінації хромосом та генів батьківських форм під час мейозу і запліднення.

У поєднанні з індивідуальним добором вона дала чудові наслідки і залишається основним методом сучасної селекції. Наукове осмислення і практичне освоєння гібридизації було першим кроком у використанні явища рекомбінації генетичного матеріалу в інтересах людини.

Проте у бактерій природа винайшла інші способи рекомбінації генетичного матеріалу, такі, як трансформація, трансдукція та кон'югація. Можна було сподіватися, що окремі деталі цих специфічних природних процесів після їх докладного вивчення також знайдуть практичне застосування. Встановлення генетичної ролі ДНК та відкриття можливості інтеграції чужої ДНК з геномом господаря послужило однією з передумов виникнення нового напряму молекулярної біології – генної інженерії.

2. Рекомбінація генетичного матеріалу у прокаріотів: