Індекс Херфіндала-Хіршмана для українського ринку авіаперевезень
Рік злиття | Авіакомпанії, що створили альянс | НН до злиття | НН після злиття |
2007 рік | 2 - Аеросвіт-Донбасаеро | 2710,19 | 3463,34 |
2008 рік | 2 - Аеросвіт-Донбасаеро | Авіакомпанії окремо 2627,48 | 3299,72 |
І-й квартал 2009 року | 3 - Аеросвіт-Донбасаеро-Дніпроавіа | Авіакомпанії окремо 2482,92 | 4124,26 |
Рис. 2. Індекс Херфіндала-Хіршмана для українського ринку авіаційних перевезень (зміна концентрації ринку)
Як бачимо з даних таблиці та підсумкового графіку український ринок авіаційних перевезень є висококонцентрованим навіть без злиттів та поглинань авіакомпаній, що повинно було зацікавити антимонопольний комітет. Але застосування індексу Херфіндала-Хіршмана тільки одна із методик визначення ступеня концентрації ринку, ми застосували її до українського ринку авіаційних перевезень.
Не факт, що після злиття компанії збережуть свої частки ринку, оскільки синергія досягається не простою сумою виробничих та фінансових показників компаній.
Тому частки ринку для цієї методики необхідно встановлювати за фактичними даними, а не просто додавати.
Ринок виявляється висококонцентрованим при різних комбінаціях часток ринку різних авіакомпаній тому, що в комбінаціях завжди присутня одна велика частка ринку – «Аеросвіту» - 40%, її вага завжди буде велика, оскільки в формулі застосовується квадрат даного значення.
З ростом кількості компаній на ринку індекс збільшується, також він збільшується зі збільшенням кількості компаній, що поєднуються.
Створення альянсів та злиття компаній юридично не одне й теж саме, але оскільки всі три авіакомпанії контролює група «Приват», то фактично такий альянс можна визнати монополією, бо різні власники цих компаній за документами – просто формальність.
Світовий досвід показує, що в багатьох випадках при створенні альянсу насправді мається на увазі зміна власника. Це також доводять у своєму дослідженні «А не окажется ли ваш стратегический альянс продажей компании?» Джоуел Блейкі (Joel Bleeke) та Девід Ернст (David Ernst), оскільки форма створення альянсу не звертає на себе такої прискипливої уваги суспільства та контролюючих органів, як злиття, поглинання компанії, або продаж її активів.
За розробленою нами класифікацією новий альянс 3-х українських авіакомпаній саме відноситься до типу «Замаскований продаж», коли більш слабка авіакомпанія об’єднується з більш сильною.
Як правило, слабка компанія так і залишається слабкою, її просто купує сильна компанія.
Стратегія поглинання повинна відповідати загальній стратегічній меті авіакомпанії - ріст чистих грошових потоків і зниження ризику.
Вступивши й беручи участь в альянсі, авіакомпанія одержує синергетичний ефект, здобуваючи як якісні переваги, так і відчутний фінансовий виграш.
Але не факт, що після злиття авіакомпанії збережуть свої частки ринку та прибутки, оскільки синергетичний ефект досягається не простою сумою виробничих та фінансових показників компаній.
Вважати так - це найбільш поширена помилка менеджменту, тому необхідно точно оцінювати компанію перед придбанням та порівнювати різні методи оцінки.
Купівля «Донбасаеро» в 2007 році з урахуванням довгострокових темпів росту для «Аеросвіта», а точніше групи «Приват», була більш вигідною щодо її вартості на момент поглинання, але і коштувала дорожче, оскільки «Аеросвіт» була і є прибутковою, а «Дніпроавіа» на момент її поглинання в 2009 році фактично була банкротом і потребувала додаткових великих інвестицій для свого подальшого функціонування та розвитку.
Це теж необхідно враховувати при визначенні інтегральної вартості авіакомпанії. Хоча «Дніпроавіа» була збитковою, «Аеросвіт», а фактично група «Приват», купила цю компанію, щоб отримати під свій контроль внутрішні ринки авіаційних перевезень України, а також деякі міжнародні напрямки, як свого часу зробило це з авіакомпанією «Донбасаеро».
Такі мотиви купівля авіакомпаній досить широко розповсюджені в світі, Україна також приєдналася до цих інтеграційних процесів.
Windrose де-факто вже належила групі «Приват» з березня 2010 р., коли був підписаний договір з «Аеросвіт» про спільну експлуатацію повітряних ліній та флоту.
За цією методикою можна зробити висновки, що якщо хоча б одна компанія володіє 40% ринку, то цей ринок є висококонцентрованим.
Щоб український ринок був помірно концентрованим при тих же значеннях часток невеликих авіакомпаній, дві найбільші повинні мати не більше 25% ринку.
Новий альянс чотирьох авіакомпаній, що створюється, володіє 57,6% ринку та володіє найбільшим парком повітряних суден (66 ПС, з них 52 - власних), тобто український ринок авіаційних перевезень фактично є монопольним. Частка альянсу на внутрішньому ринку - 70% навіть не потребує застосування цієї методики, щоб визначити, що внутрішній ринок авіаперевезень в Україні є монополією.
Час же для поглинання авіакомпаній було обрано майже ідеально: за час економічної кризи падіння обсягів авіаперевезень в Україні склало 17%, а вартість українських авіаперевізників знизилася на 30%.
Флот повітряних суден альянсу налічує 66 бортів, (14 з них експлуатуються на умовах лізингу). Сьогодні така кількість ПС виправдана, оскільки за данними Державної авіаційної адміністрації в Україні за сім місяців 2010 року обсяги перевезень пасажирів вітчизняними авіакомпаніями порівняно з аналогічним періодом 2009 року зросли майже на 14% до 3,2 млн. осіб. Ймовірно, що у недалекому майбутньому цей перший і єдиний альянс українських авіакомпаній придбає потужна західна авіакомпанія, чи їх альянс, оскільки зі вступом України до Відкритого неба навіть такому великому для нашої країни альянсу буде важко конкурувати з великими західними компаніями. Програма Відкрите небо обумовлює рівну конкуренцію на ринку авіаційних перевезень, а вітчизняні перевізники значно поступаються західним як за рівнем сервісу, так і за рівнем оптимізації виробничо-фінансових показників, рівнем матеріально-технічної бази, системою управління, системою контролю якості і т.ін.
Основні вимоги програми Відкрите небо до України наступні:
- підвищення рівня безпеки польотів;
- початок програм спрощення ведення бізнесу;
- зниження невиправдано високих аеропортових зборів та зборів за аеронавігаціне обслуговування;
- підвищення рівня сервісу в аеропортах;
- гармонізація законодавчої бази з європейською (частково виконано з прийняттям нових правил перевезень);
- зниження зависоких тарифів на внутрішні перевезення;
- висока ціна авіаційного палива внаслідок картельної змови.
За думкою європейських експертів якість сервісу, що надається українськими авіакомпаніями, а особливо аеропортами (бо основні фонди дуже зношені) не відповідає встановленим на них зависоким тарифам.
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 976;