Роль сфери послуг у світовій економіці

Багатостороння торговельна система, створена Марракеською Угодою, націлена на розвиток інтегрованої системи, що продекларовано в преамбулі Угоди. Уругвайський раунд поста­вив завдання — поширити компетенцію ГАТТ на ті сфери, що виявилися поза його зоною дії. Найбільш важливий крок на цьо­му шляху, безумовно, включення в систему COT сфери послуг.

Торгівля послугами нині становить більш вагому і менш лібералізовану частину міжнародної торгівлі. На сьогодні до сфери власне послуг відносять надзвичайно важливі сектори сучасної розвинутої економіки, такі як телекомунікації, транс­порт, будівництво, фінанси та інші. В розвинутих країнах власне частка послуг перевищує у ВВП. Часто висо­кі темпи розвитку сфери послуг у провідних державах світу в 1980-ті — 1990-ті роки багато в чому визначили загальний ріст їхніх економік.

Зважаючи на такий динамічний ріст міжнародної торгівлі послугами, стала очевидною необхідність розробки багатобіч­ного механізму її регулювання, аналогічного Генеральній угоді з тарифів і торгівлі, що із 1947 року регулювала торгівлю то­варами. Потреба в розробці окремої від ГАТТ системи правил міжнародної торгівлі послугами пояснюється цілою низкою причин, у першу чергу принциповими різницями між товара­ми і послугами. У той час як торгівля товарами може здійсню­ватись лише одним принциповим способом, торгівля послугами включає чотири способи їх надання, включаючи перетин кор­донів фізичними особами — надавачами послуг. При торгівлі послугами слід урахувати існування двох важливих елементів: самих послуг та надавачів послуг. Принцип недискримінації, що у торгівлі товарами стосується лише аналогічних товарів, у торгівлі послугами стосується як самих послуг, так і їх нада­вачів.

Технічний прогрес, інтернаціоналізація світової економіки, зростання доходів населення докорінно змінили і сектор по­слуг. Багато видів послуг, що традиційно вважалися в основ­ному "внутрішніми" (наприклад, медичні), у результаті роз­витку технічних засобів зв'язку, стрімкого вдосконалювання комп'ютерних технологій, прискорення і відносного здешев­лення транспортних перевезень "вийшли" за національні кор­дони і стали суб'єктом міжнародної торгівлі. Саме сучасні засо­би зв'язку дозволили перебороти основну перешкоду в торгівлі багатьма видами послуг — необхідність одночасної присутності постачальника і споживача послуг у тому самому місці.

Лібералізація міжнародної торгівлі послугами відстає від лі­бералізації торгівлі товарами. Торгівля послугами значно меншою мірою відкрита порівняно з торгівлею товарами. Зі вступом у дію Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС), що у якості Додатка В увійшла складовою частиною в "Марракеську Угоду про створення Світової Організації Торгівлі", створилась правова база для вирівнювання цієї ситуації. Угода ГАТС, що вступила у силу 1 січня 1995 року, стала першим кроком на шляху прогресивнішого й активнішого включення сек­тора торгівлі послугами у світовій економіці в сферу багатостороннього регулювання. Одною з причин такого «відставання» торгівлі послугами від торгівлі товарами можна назвати неготовність більшості держав до прогресивної лібералізації цієї сфери через її економічну важливість. Власне тому, щоб досягнути хоч якогось прогресу, і був прийнятий відмінний від товарів більш обмежений режим лібералізації торгівлі послугами.

Поняття "послуги" охоплює дуже широку сферу економічної діяльності. Це такі важливі сектори сучасної економіки, як телекомунікації, транспорт, охорона здоров'я, туризм, будівництво, фінанси та ін., сукупна частка яких перевищує 60% ВВП промислово розвинутих країн. Саме високі темпи розвитку сфери послуг у провідних державах світу в 80-90-ті роки XX ст. багато в чому визначили загальний ріст їхньої економіки, стали її основою і необхідною умовою для збере­ження динаміки росту в майбутньому. Без адекватного рівня систем телекомунікацій, транспортної інфраструктури, без від­повідних систем фінансів, без можливості одержання високо­якісних ділових послуг для будь-якої країни важко забезпечу­вати широке залучення інвестицій і стабільний економічний ріст.

З іншого боку, саме прямі іноземні інвестиції та міжнарод­на торгівля відіграють вирішальну роль у розвитку власне сфе­ри послуг. Уже протягом багатьох років торгівля послугами є одним із найбільш динамічних секторів міжнародної торгівлі.

У 1993 році світовий експорт комерційних послуг уперше пере­вищив 1 трлн дол., а в 2009 році він досяг 3,35 трлн дол. При тому, що світовий експорт товарів упродовж 90-х років зро­став у середньому на 6 % у рік, експорт послуг за той же пе­ріод часу в середньому збільшувався такими ж темпами (6 %), а в деяких випадках і випереджав ріст експорту товарів. Протягом 2000-2009 рр. експорт послуг зріс на 9%, у той час як експорт товарів – на 8%.

Найбільшим експортером комерційних послуг є США (14,1% світового експорту послуг у 2009 році). Слідом за ними в першу п'ятірку країн входять: Великобританія (7,0 %), Німеччина (6,8 %), Фран­ція (4,3 %), та Китай (3,8 %). США є та­кож і найбільшим у світі імпортером послуг (10,5 % світового імпорту послуг у 2009 році).

Особливо наочно значення сфери послуг для економічного розвитку виявляється при аналізі питомої ваги цього сектора економіки у валовому продукті тої чи іншої країни. Так, наприкінці XX cт. сфера послуг у ВВП промислово розвинутих країн сягала від 68% (Фінляндія) до 78% (США). Технічний прогрес, інтернаціоналізація світової економіки, зростання доходів населення докорінно змінили і сектор по­слуг. Багато видів послуг, що традиційно вважалися "внутріш­німи" (медичні, консалтингові), урезультаті розвитку техніч­них засобів зв'язку, стрімкого вдосконалення комп'ютерних технологій, прискорення і відносного здешевлення транспорт­них перевезень "вийшли" за національні кордони і стали суб'єктом міжнародної торгівлі.

В умовах динамічного розвитку міжнародної торгівлі послу­гами вже з середини 80-х років XX ст. постала необхідність розроблення багатостороннього механізму регулювання, ана­логічного Генеральній угоді з тарифів і торгівлі.