Правова основа торгівлі послугами — ГАТС
Торгівля послугами регулюється Генеральною угодою з торгівлі послугами (ГАТС), що як Додаток 1В увійшла складовою частиною до "Марракеської угоди про створення Всесвітньої Організації Торгівлі". Таким чином, ГАТС, що набула чинності 1 січня 1995 року, стала першим кроком на шляху поступового включення цього сектора світової економіки в сферу багатостороннього регулювання.
Метою ГАТС, що визначена у преамбулі, є запровадження принципів і правил у торгівлі послугами з метою ії подальшого розвитку, лібералізації шляхом проведення періодичних раундів багатосторонніх торгових переговорів, а також прискорення економічного розвитку всіх торгових партнерів. У преамбулі підтверджується право країн-членів COT на створення нових нормативних актів, що регулюють постачання послуг, для досягнення цілей внутрішньої економічної політики. Більш того, як буде показано нижче, заходи внутрішнього регулювання сектора послуг не охоплені відповідними положеннями ГАТС. За аналогією з принципами і структурою ГАТТ—1994, що запроваджує регулювання торгівлею товарами, ГАТС містить три основних розділи:
— загальні принципи і правила, якими країни-члени повинні керуватися при запроваджені національних заходів, що регулюють торгівлю послугами;
— індивідуальні ("специфічні") зобов'язання країн-членів щодо секторів послуг, включених ними в списки своїх зобов'язань;
— додатки до "рамкового" поділу ГАТС, що регулюють принципи і правила щодо низки секторів послуг (повітряні перевезення, фінансові послуги, телекомунікаційні послуги).
Однак, на відміну від ГАТТ, ГАТС містить ще один важливий специфічний елемент, який кардинально відрізняє регулювання торгівлі товарами та послугами: у списки зобов'язань країн-членів з торгівлі послугами включені розділи з перерахуванням тих секторів, до яких принцип найбільшого сприяння в торгівлі тимчасово не застосовується; ці зобов'язання, так само як і списки тарифних поступок у межах ГАТТ, є невід'ємною частиною ГАТС.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 751;