Регулювання кількісних обмежень за ГАТТ

Квота на імпорт дозволяє обмежити кількість товару, що ввозиться в країну, до якогось певного рівня. На відміну від квоти митний тариф визначає величину податку, яким обкла­дається товар, але не встановлює кількісного обмеження щодо цього товару. При підвищенні ефективності експортерів доступ на ринок буде можливий навіть при дуже високому тарифі, але при квоті буде неможливо експортувати більше вказаної кількості. Враховуючи те, що економічний ефект застосуван­ня квоти повністю зводить нанівець можливість ефективного розташування ресурсів, що і є основною метою COT, принцип заборони на нетарифні бар'єри в торгівлі був встановлений у статті XI ГАТТ, що забороняє всі кількісні обмеження: "Ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій або інших заходів, не повинні встановлюватися чи застосову­ватися будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначе­ного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони".

Сама по собі квота дуже шкідлива для міжнародної торгівлі, і тому являє собою перешкоду, яку неможливо легально перебороти, не говорячи вже про те, що економічно вона більш невигідна, ніж тариф. Треба звернути увагу, що заборона кількісного об­меження стосується не тільки імпорту, але й експорту. Пере­слідуючи мету міжнародного поділу праці, заснованого на вільних цінах, квоти на експорт, залежно від випадку, еконо­мічно можуть бути виправдані, коли, наприклад, ціни на деякі національні товари на місцевому ринку нижчі, ніж на інозем­ному.

Проте, положення ГАТТ передбачають кілька винятків для кількісних обмежень, що застосовуються на тимчасовій основі.

Винятки, що містяться у ст. XI:

(a) Заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони;

(b) Заборони чи обмеження імпорту або експорту, необхідні у зв'язку із застосуванням стандартів або правил класифікації, визначення сорту чи реалізації товарів у міжнародній торгівлі;

(c) Обмеження імпорту будь-якого сільськогосподарського товару чи продукту рибальства, імпортованих у будь-якій формі, необхідні для здійснення заходів уряду, метою яких є:

(i) обмежити кількості аналогічного вітчизняного товару, які дозволяється реалізовувати чи виробляти, або, якщо не існує достатніх обсягів вітчизняного виробництва аналогічного товару, кількості аналогічного вітчизняного товару, яким можна безпосередньо замінити імпортний товар; або

(ii) усунути з ринку тимчасовий надлишок аналогічного вітчизняного товару або, якщо не існує достатніх обсягів вітчизняного виробництва аналогічного товару, надлишок вітчизняного товару, яким можна безпосередньо замінити імпортний товар, шляхом надання наявного надлишку певним групам вітчизняних споживачів безкоштовно чи за цінами, нижчими за поточні ринкові ціни; або

(iii) обмежити кількості будь-якого товару тваринного походження, які дозволяється виробляти, виробництво якого прямо залежить, повністю чи здебільшого, від імпортованого товару, якщо вітчизняне виробництво цього товару порівняно незначне.

Будь-яка сторона, яка застосовує обмеження щодо імпорту будь-якого товару відповідно до підпараграфа (c) вище, повинна надавати публічне повідомлення про загальну кількість чи вартість товару, які дозволяється імпортувати протягом певного періоду часу у майбутньому, а також про будь-яку зміну такої кількості чи вартості. Крім того, будь-які обмеження, які застосовуються відповідно до параграфа (i) вище, не повинні зменшувати загальний обсяг імпорту відносно загального обсягу вітчизняного виробництва порівняно з тим співвідношенням, яке можна було б обґрунтовано передбачити між цими двома параметрами за відсутності обмежень. При визначенні такого співвідношення сторона повинна приділити належну увагу співвідношенню, яке переважало протягом попереднього репрезентативного періоду, а також будь-яким особливим факторам, які могли б вплинути чи які можуть впливати на торгівлю відповідним товаром.

Винятки, передбачені в інших статтях. Винятки з мірку­вань, що не стосуються економіки:

- загальні винятки щодо заходів, необхідних для захисту громадської моралі або захисту життя чи здоров'я людини, тварини або рослини (ст. XX);

- ст. XXI щодо винятків про безпеку.

Показовою є наступна справа.